За рік Україна недоотримала військові товари на $1,2 млрд через шахрайства і переплату - NYT
Сім із десяти найбільших оборонних підрядників України продовжили отримувати контракти попри розслідування.
За рік Україна недоотримала військових товарів приблизно на $1,2 млрд через шахрайство постачальників і завищення цін у системі оборонних закупівель. Компанії, які вже фігурували у кримінальних провадженнях або зривали попередні контракти, продовжували отримувати нові оборонні замовлення.
Про це йдеться у розслідуванні The New York Times. Воно ґрунтується на урядових аудитах, судових матеріалах та даних українських ЗМІ.
Коли російські солдати атакували лінії окопів на сході України у 2024 році, українські артилерійські розрахунки відкривали вогонь. Але замість того, щоб вибухати біля наступаючих військ, снаряди випадали з пускових труб або падали з глухими ударами, здіймаючи хмарки пилу. З'ясувалося, що український завод зброї постачав армії тисячі бракованих мінометних снарядів. Директора заводу зброї Леоніда Шимана згодом заарештували і звинуватили - це один із найпублічніших прикладів шахрайства в оборонній галузі за час війни.
Проте навіть коли посадовці помітили, що зброя надходить бракованою, Агентство оборонних закупівель України продовжувало укладати з заводом Шимана нові контракти - це показують урядові аудити, отримані NYT. Справа відображає стійке явище війни в Україні: сім із десяти найбільших оборонних підрядників України отримали нові замовлення попри відкриті кримінальні провадження щодо шахрайства, зриви попередніх угод або арешти керівників за корупцію.
Шиман, наприклад, був фігурантом кількох розслідувань антикорупційних органів, зокрема за розтрату і шахрайство, коли отримав перший контракт на постачання мінометних снарядів. Уряд уклав угоду на 280 мільйонів доларів, поки він перебував під заставою за звинуваченнями в корупції. Конфіденційні перевірки Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони показують систему військових закупівель, пронизану безгосподарністю: тривожні сигнали залишаються без уваги, а за завищення цін чи невиконання постачань рідко настають наслідки.
За даними українських журналістів, генеральний директор Павлоградського хімічного заводу очолював підприємство з 1999 року і неодноразово фігурував у справах НАБУ та САП. У серпні Вищий антикорупційний суд визнав Шимана та колишнього комерційного директора заводу винними за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, і суд призначив директору пʼять років позбавлення волі.
Розслідують оборонні схеми й надалі
Історія Павлоградського заводу - не єдиний приклад проблем із держзакупівлями зброї для ЗСУ. Слідство встановлювало, що частину коштів за контрактами на постачання боєприпасів виводили через афілійовані структури, а посадовці, відповідальні за приймання продукції, не зупиняли постачання, попри очевидні дефекти. Аудитори наголошують, що система дозволяє компаніям з відкритими кримінальними справами й далі брати участь у тендерах і вигравати нові контракти.
Подібна проблема торкнулася й союзників України. Влітку стало відомо, що естонський уряд втратив десятки мільйонів євро на закупівлі боєприпасів для ЗСУ через індійських посередників без досвіду продажу зброї - ця історія коштувала посади міністру оборони Естонії Ханно Певкуру. Хоча йдеться про різні країни й різні механізми втрат, обидва випадки показують, наскільки вразливою залишається логістика оборонних поставок під час війни.
Раніше Інформатор повідомляв, що Міноборони завершило перегляд критичності підприємств ОПК, і 14% заводів не підтвердили цей статус, ризикуючи втратити право бронювати працівників. Також ми писали, що НАБУ викрило посадовця ЗСУ на хабарі за погодження забудови військового містечка у Львові - за версією слідства, частину коштів планували передати членам Кабінету Міністрів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
