Європейці не вірять в перемогу України, а самі українці в роздумах: що показало нове опитування про війну

Результати опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) виявили ставлення українців до територіальних поступок, вступу до НАТО та ЄС, а також можливості міжнародних переговорів між США та Росією без участі України. Зокрема, дослідження розглядає різні погляди українців на вирішення конфлікту з Росією, пріоритети щодо безпеки та геополітичної орієнтації країни, а також рівень довіри до міжнародних союзників.

Інформатор проаналізував дані нового дослідження Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) з метою спростувати тезу, яку вже поширив ряд телеграм-каналів щодо того ніби українці насправді схвалюють переговори між США та Росією без участі України. Це докорінно невірне твердження (!) Насправді нещодавні опитування показали, що суспільна думка в Європі розділена на два табори. Є країни, які виступають за негайне припинення війни на будь-яких умовах. Також є ті, хто - за справедливий мир і продовження військової підтримки України. Українці продовжують виступати за справедливий мир, як і більшість країн-союзниць, попри те, що є країни, які підтримують хибні проросійські миротворчі настрої (це, на жаль, Болгарія, Греція та Італія - ред.). При цьому є нюанси щодо перемир'я на умовах можливого вступу більшої частини суверенної України до НАТО і ЄС (без надання переваги жодній з західних організацій - ред.)  

Дослідження є показовим ще й тому, що було опубліковано за тиждень до саміту НАТО, який відбудеться у Вашингтоні 9-11 липня. Воно показало ставлення до війни в Україні та 14 країнах ЄС. 

Міжнародні переговори без України

За даними опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), 47% українців повністю чи частково побоюються можливих прямих переговорів США та Росії щодо України без участі Києва. Водночас 49% опитаних не погоджуються з твердженням, не вбачаючи в ньому ризик для суверенітету України. 4% не визначилися з думкою.

Тобто тут опитування йшло від головного слова "стурбованість". І майже половина опитаних відповіли ствердно, щодо таких відчуттів. 

Сприйняття українців щодо ролі НАТО і майбутніх дій Росії

Українці мають скептичне ставлення до можливості втручання НАТО у конфлікт і не надто вірять, що Росія продовжить свою агресію. Лише 39% опитаних вважають, що Росія може напасти на іншу європейську країну в найближчі два роки, тоді як 48% вважають це малоймовірним. Це свідчить про переважну думку серед українців, що війна спрямована виключно проти їхньої країни, а не є частиною ширшої агресивної стратегії Кремля.

Цей настрій може пояснювати, чому лише 19% українців вірять, що НАТО може втрутитися у війну з Росією. Для порівняння, в Нідерландах такої думки дотримуються 44% громадян, у Португалії – 37%, а у Швейцарії – 34%. Ці цифри підкреслюють різницю у сприйнятті ролі НАТО між Україною та іншими європейськими країнами. Українці більше схильні бачити конфлікт як локалізований, тоді як у ряді європейських країн існує більше занепокоєння щодо потенційної ширшої агресії з боку Росії.

Це розходження в поглядах також підкреслює, чому українці прагнуть до інтеграції в ЄС та НАТО, але не сподіваються на їхнє негайне втручання у конфлікт. Вони вважають, що гарантії безпеки та економічні переваги від членства в цих організаціях будуть важливими в довгостроковій перспективі, але не розраховують на їхню пряму допомогу у поточному конфлікті.

Що важливіше - вступ до ЄС чи НАТО: думка українців

Українці надають великого значення як вступу до ЄС, так і до НАТО. За даними опитувань, дві третини громадян вважають членство в Європейському Союзі таким же важливим, як і членство в НАТО. Це свідчить про прагнення України закріпитися не лише у трансатлантичному безпековому альянсі, але й у європейському політичному блоці. Таке подвійне прагнення відображає силу довіри українців до обох інституцій і їхнє бажання стати частиною європейської спільноти як у політичному, так і в безпековому контексті.

Проте, попри високу довіру до європейських і трансатлантичних союзників, залучення України до розв'язання війни не повністю відображається на довірі до США. Нагадаємо, що майже половина українців побоюється, що результат конфлікту може вирішитися без їхньої участі на переговорах між Вашингтоном і Москвою. Це свідчить про те, що, хоча українці і прагнуть до більш тісної інтеграції з Заходом, вони також стурбовані можливістю бути виключеними з процесу прийняття ключових рішень, що впливають на їхнє майбутнє.

Ця ситуація підкреслює необхідність для західних партнерів враховувати позицію та інтереси України у будь-яких міжнародних переговорах щодо конфлікту. Тільки так можна забезпечити довіру українців до їхніх союзників і підкріпити їхнє прагнення до європейської та трансатлантичної інтеграції.

Відмова від НАТО в обмін на окуповані території: погляди українців

Переважна більшість опитаних в Україні прямо зараз проти вступу в НАТО в обмін на окуповані території, що свідчить про стійкість українців та їхню віру в можливість перемоги. На запитання, чи погодилися б вони на вступ до НАТО завтра в обмін на відмову від окупованих територій, семеро з десяти українців відповіли, що не підтримають таку пропозицію. Лише двоє з десяти погодилися б на цей компроміс. Це показує, що українці ще не готові розглядати серйозні поступки для завершення війни, вірячи у свої сили і можливість відновлення територіальної цілісності.

Однак, українці також цінують право вибору своєї геополітичної орієнтації навіть більше за територіальну цілісність. Тому 45% опитаних заявили, що вони готові погодитися на втрату частини нині окупованої території, якщо це означатиме збереження суверенітету України, наявність власної армії та свободу вибору союзників, таких як ЄС та НАТО. Лише 26% респондентів підтримали б варіант повернення окупованих територій у обмін на демілітаризацію та нейтральний статус, що означало б відмову від членства у ЄС та НАТО.

Ці дані натякають на існування двох радикально різних і потенційно суперечливих поглядів на суверенітет в Україні: суверенітет як територіальну цілісність і суверенітет як свободу вибору альянсів. У разі, якщо українцям доведеться обирати між цими двома аспектами в рамках майбутнього мирного плану, опитування показує, що майже вдвічі більше українців віддадуть перевагу геополітичній свободі, ніж територіальній цілісності. Ця складність вибору відображає глибокі внутрішні роздуми та суперечки в українському суспільстві щодо майбутнього країни та її місця у світі.

Європейці не вірять, що Україна зможе виграти війну

В Європі громадська думка розділилася на два табори - табір світу та табір справедливості. Перший виступає за негайне припинення війни на будь-яких умовах, другий - за справедливий мир (Естонія, Велика Британія, Польща, Португалія, Швеція, а також Чехія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Швейцарія. Перших значно більше. Найбільші начебто миротворці - Болгарія, Греція та Італія. 

За даними опитувань, 54% німців проти вступу України до Європейського Союзу. Серед мешканців ЄС, які виступають проти інтеграції України, переважає думка, що це зробить життя в ЄС менш безпечним. Якщо взяти разом тих, хто вважає, що вступ України до ЄС допоміг би припинити війну, і тих, хто вважає, що членство зробило б ЄС більш безпечним, таких респондентів у середньому 17% від загальної кількості опитаних у країні – від 7% у Болгарії до 26% у Португалії.

Водночас серед тих, хто проти вступу України до ЄС, багато хто аргументує це тим, що членство України зробить ЄС менш безпечним. Це переконання суперечить лише тим, хто вважає, що Україна занадто корумпована для вступу до ЄС. Ті, хто виступає проти вступу України з міркувань безпеки, становлять від 5 до 14% від загальної кількості опитаних громадян кожної країни, причому найбільша така група знаходиться в Німеччині.

Загалом опитування показує складну картину громадської думки в Європі щодо потенційного членства України в ЄС. Багато європейців вважають, що членство України в ЄС могло б допомогти припинити війну або зробити Європу більш безпечною, але ці позитивні аспекти все ще поступаються місцем побоюванням щодо безпеки та корупції. Це підкреслює необхідність подальшого обговорення і роз'яснення цих питань як серед європейської громадськості, так і в українському суспільстві.

Саміт НАТО у Вашингтоні

На саміті НАТО у Вашингтоні 9-11 липня Україні запропонують створити нову штаб-квартиру у Вісбадені, Німеччина, для координації військової допомоги. Цей механізм підтримки Києва називають "мостом" до потенційного членства в Альянсі. Новий центр зокрема координуватиме надання всебічної допомоги.

Чинний генсек Альянсу Єнс Столтенберг розповів, що на липневому саміті Захід має посилити допомогу Україні. Задля цього потрібен план фінансування такої підтримки, заявив посадовець. Також він висловив сподівання, що союзники домовляться про координацію у підготовці українських військ. Також під час цього заходу союзники можуть досягти домовленостей щодо надання Україні допомоги у 40 млрд євро щорічно.

Згідно з даними The Telegraph, Україну не можуть взяти до НАТО через корумпованість у країні. Про це їй нібито мають сказати під час саміту НАТО 9-11 липня. Альянс вимагатиме від Києва "додаткових кроків" до того, як переговори про членство просунуться, заявив високопоставлений чиновник Державного департаменту США. Це додає ще один вимір до складності питання інтеграції України в євроатлантичні структури, вимагаючи від країни не тільки політичних рішень, а й суттєвих внутрішніх реформ.

Раніше ми писали, що США та Німеччина закликали Володимира Зеленського не вимагати під час саміту Альянсу встановлення чітких термінів вступу країни до НАТО. А все тому, що вони не бачать подальшого просування у цьому питанні, як мінімум до наступного року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.