Які закони України набувають чинності з 1 січня 2023 року?

З 1 січня набувають чинності як нові закони, так і зміни до законів, які були прийняти у попередні роки. Серед нових є три важливих закони , про які слід знати кожному українцю.

Більш детально - читайте в матеріалі Інформатора. 

Бюджет-2023

1 січня набуває чинності закон про держбюджет на 2023 рік.

У головному фінансову документі запланували доходи в сумі майже 1330 млрд грн, видатки - майже 2581 млрд грн.  

Граничний обсяг дефіциту встановлено у розмірі 1297 млрд грн. А обсяг граничний державного боргу станом на 31 грудня 2023 року заплановано на рівні 6423 млрд грн.

Закладено курс 42,2 гривні за долар у середньому за рік. 

Із 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме 2589 гривень. Мінімальна зарплата у місячному розмірі буде 6700 гривень, у погодинному– 40,46 гривні.

35 млрд грн заклали в державному бюджеті для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії. А на підтримку захисників та членів їхніх сімей у держбюджеті-2023 передбачено 6,8 млрд грн

Нові функції Пенсійного фонду України

З 1 січня 2023 року Фонд соцстраху припинить своє існування, а його функції перейдіть до ПФУ. Це відбудеться внаслідок набрання чинності 1 січня 2023 року закону України Про внесення змін до закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно, у 2023 році на плечі Пенсійного фонду лягають нові обовʼязки. Зокрема, ПФУ буде:

• реалізовувати державну політику з питань пенсійного забезпечення загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та медичного страхування;
• надавати житлові субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг;
• здійснювати страхові виплати та надавати соціальні послуги;
• перевіряти видачу та продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;
• здійснювати профілактику нещасних випадків;
• перевіряти правдивість відомостей, поданих страхувальником для отримання відповідних коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому коштів;
• відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки;
• контролювати використання страхувальниками та застрахованими особами наданих коштів;
• застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, а також накладати адміністративні штрафи тощо.

Тобто з 1 січня 2023 року фінансування страхових виплат та переказ цих коштів громадянам буде відбуватися за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно, у 2023 році роботодавці повинні будуть звертатися не до Фонду соцстрахування, а до ПФУ, щоб отримати страхові виплати для своїх працівників у разі нещасного випадку під час роботи.

Фінансова звітність лише в електронній формі

З 1 січня 2023 року статистична та фінансова звітність подаватиметься лише в електронній формі. В серпні депутати ухвалили нову редакцію закону "Про офіційну статистику", який існує з 1992 року. У Мінцифри пояснили, що новий закон розробили на базі рамкового регламенту ЄС, що дозволить  максимально наблизитися до законодавства Євросоюзу у сфері статистики.

Дія цього закону поширюється на виробників офіційної статистики та їх працівників, інші держоргани, які проводять статистичні спостереження, ФОПи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи, які перебувають на території України, та українців, які перебувають за кордоном.

Закон передбачає можливість створення IT-платформи, де всі процеси – від завантаження даних до розповсюдження – автоматизовані, уніфіковані та не залежать від людини. Також визначено пріоритет використання наявних даних з різних державних реєстрів для зменшення звітного навантаження на респондентів.

З одного боку, це пришвидшить отримання якісних даних, а з іншого, заощадить бюджет та людські ресурси. Також подання паперових звітів для збору статистичних даних юридичними особами буде заборонено, що стане ще одним кроком до побудови paperless-країни.

Раніше ми писали, що необхідність прийняття в Україні закону “Про медіа” назріла давно. По-перше, тому що вітчизняний інформаційний простір до сих пір регулювався законодавством, створеним у “домережеву епоху” – в 1990-х роках. А по-друге – тому, що ухвалення цього закону є однією з умов для просування України на шляху до ЄС. Однак зміст документу до останнього був предметом гострих дискусій, які не припиняються й після набуття ним чинності. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.