В цей день народилися американська акторка Дженна Ортега та український ведучий Володимир Остапчук
Сьогодні, 27 вересня, православна церква України вшановує пам'ять мученика Калістрата і воїнів його. В цей день іменини святкують Віктор, Дмитро, Ігнат, Марк, Михайло, Петро, Федір, Аристарх, Февронія. До кінця року залишається 95 днів.
Наші пращури вірили, якщо зранку цього дня заморозки, то зима буде ранньою, а якщо погода тепла і суха – осінь буде довгою. Західний вітер дме – погода скоро зіпсується, а пішов дощ – січень буде теплий. Якщо температура різко знизилася, то весна буде ранньою, а птахи вже відлетіли у теплі краї, то незабаром будуть морози.
Православна церква 27 вересня вшановує пам'ять мученика Калістрата та воїнів його. Він народився у Карфагені в родині християн, які виховували хлопця у вірі та благочесті.
Калістрат у юності став воїном. На відміну він інших воїнів-язичників він вирізнявся добротою. Молився він здебільшого вночі. Одного разу воїн, що спав поряд, почув, як Калістрат взиває до Ісуса Христа та доніс на нього. Хлопця схопили і стали змушувати зректись Господа, але той відмовився.
Тоді його сильно били, а потім протягли по гострому камінню. Проте це не зломило волю Калістрата і він все одно відмовився принести жертву язичницьким богам. За це правитель велів його зашити у мішок і кинути у море. За волею Господа мішок розірвався і Калістрат вийшов живим з води.
Побачивши це, сорок дев’ять воїнів увірували в Ісуса Христа. Воєначальник велів схопити усіх і кинути у в'язницю та піддати тортурам, а потім зв'язали руки й ноги і кинули в ставок. Проте Христос знову врятував їх, воїни сприйняли це як святе хрещення. Також в цей час земля розійшлась під ідолом язичницький і він упав в прірву.
Бачачи це ще сто тридцять п’ять воїнів увірували в Ісуса Христа. Воєначальник не став їх судити, бо злякався бунту. Проте Калістрата не звільнив, а знову кинув до в'язниці. Вночі його зарубали мечами. Останки святого забрали воїни та поховали.
В Україні в останню суботу вересня відзначають День міста Хмельницький. У 2025 році святкування припало на 27 вересня. Місто має багату історію.
Точна дата його заснування невідома, тому за точку відліку беруть першу згадку, яка датується 10 лютого 1431 року. Тоді польський король Владислав Ягайло надав привілеї на подільські землі. Статус обласного центру Хмельницький набув лише 15 березня 1941 року.
За роки існування місто побувало під владою Речі Посполитої і Османської імперії, а ще кілька разів змінювало назву. Раніше воно називалось Плоскирівці, Плоскирів та Проскурів. Назву Хмельницький на честь відомо українського Гетьмана воно отримало 16 січня 1954 року. Цікаво, що Богдан Хмельницький жодного разу не був у місті.
Зазвичай цього дня проводяться ярмарки, де продають крафтову продукцію, а отримані кошти спрямовують на допомогу захисникам України. Перед початком святкувань на центральній площі Хмельницького проводять спільний молебень, вшановуючи загиблих за мир. Також можна побачити виставки картин місцевих художників та взяти участь у майстер-класах.
27 вересня відзначають Всесвітній день туризму, який було запроваджено у 1979 році Генеральною асамблеєю Всесвітньої туристичної організації. Дату обрали на честь прийняття Статуту цієї організації у 1970 році.
В Україні День туризму офіційно почали відзначати починаючи з 1998 році. Саме тоді свято було затверджено указом президента з метою популяризації туризму як фактору соціального, культурного, економічного та екологічного розвитку, а також для підвищення обізнаності про цінність подорожей.
Загалом любов до подорожей та пізнання нового у людей виникла ще у стародавні часи. Спочатку це була вимушена міра. Люди переміщувались здебільшого у нові місця у пошуках їжі, притулку та кращого життя. Згодом подорожі стали носити пізнавальний характер. На папірусах Давнього Єгипту є тексти, які свідчать про звичку багатих єгиптян подорожувати для задоволення. Давні греки теж любили у вільний час пізнати нові території. Завзятим туристом того часу був Геродот.
У середні віки активно мандрували представники різних релігій, намагаючись її поширити та знайти як можна більше прихильників. В епоху Відродження стали популярними подорожі з освітньою метою. Особливу роль в процесі розвитку відіграли відкриття Колумба, Магеллана та інших мандрівників. Перші туристичні агенції з'явились в Європі у XVII – XVIII століттях. А історія організовано туризму почалась тільки у 1934 році.
Щороку 27 вересня також відзначають Всесвітній день без м’яса. Він є першим днем щорічного Всесвітнього тижня без м'яса. Ця подія закликає людей звернути увагу на вплив споживання м'яса на довкілля, а також здоров'я та етичні питання, пов'язані з тваринництвом.
День закликає людей задуматися над своїми харчовими звичками та розглянути можливість обмежити чи відмовитись від м'яса, хоча б на кілька днів на тиждень. Ще підвищити власну обізнаність про наслідки споживання м’яса. День був започаткований у США у 2013 році, а згодом поширився і на другі країни.
Загалом дні утримання від вживання м'яса пропагують і деякі релігії, наприклад, християнство. Під час посту віряни дотримуються пісних днів. Відсутність м'яса у раціоні, за даними лікарів, знижує ризик виникнення раку кишківника у людей. Натомість вегетаріанські страви, за словами медиків, несуть здоров'я та енергію.
Окрім аспектів здоров'я до відмови від м'яса спонукають і етичні аспекти. Серед них спасіння тварин від непотрібної смерті. Тож Всесвітній тиждень без м’яса – більше, ніж просто дієтичний виклик, це певний рух, який заохочує до роздумів про харчові звички та їхні наслідки.
В останню суботу вересня у світі відзначають Міжнародний день мережива. Цей день вшановуючи давнє мистецтво мереживоплетіння, про яке згадується ще у біблійних текстах.
Раніше мереживо було доступно тільки окремим верствам населення. Його могли собі дозволити лише заможні люди. Ще мереживом прикрашали одяг священників. Розквіт мереживоплетіння припав на XVI столітті, за часів Катерини Медичі. Жінки того часу почали прикрашати ним не тільки одяг та взуття, а й оселі та різні аксесуари.
Тож мета цього дня – вшанувати витончене мистецтво мережива, зберегти традиції мереживоплетіння і популяризувати ручну роботу. Свято об'єднує колекціонерів, майстрів та просто шанувальників мережива з усього світу. Найбільш популярні та коштовні види мережива зараз – це фламандські та венеційські.