Мін'юст пояснив, хто встановлює вартість лота на аукціоні OpenMarket і що відбувається, якщо актив не купують
Стартову вартість арештованого чи конфіскованого майна на електронних торгах визначає не сам майданчик, а виконавець або оцінювач - залежно від конкретних обставин справи. Механізм ціноутворення на торгах чітко прописаний у законодавстві й охоплює кілька варіантів - від незалежної оцінки до рішення суду. Про це нагадало Міністерство юстиції України.

Торги з продажу арештованих та конфіскованих активів в Україні проводить, зокрема, ДП "СЕТАМ" (OpenMarket), яке перебуває у сфері управління Міністерства юстиції України. Відомство підкреслює: СЕТАМ лише організовує торги й жодним чином не встановлює ціну майна. Оновлені правила виконавчого провадження, про які детально розповідали фахівці, розширили повноваження виконавців щодо роботи з активами боржників. Законодавство передбачає чотири способи визначення стартової вартості лота.
Найпоширеніший варіант - залучення суб'єкта оціночної діяльності. Оцінювач аналізує аналогічні пропозиції ринку та стан конкретного майна й формує звіт, який діє шість місяців. Якщо за цей час актив не вдалося продати, оцінку потрібно оновити. Альтернативні способи - домовленість сторін виконавчого провадження, самостійне визначення ціни виконавцем за ринковими показниками або рішення суду. Якщо будь-яка зі сторін не згодна з визначеною вартістю, її можна оскаржити в судовому порядку.
Якщо майно не знаходить покупця на першому аукціоні, законодавство передбачає поетапне зниження стартової ціни. Для нерухомості другий аукціон проводять із дисконтом 15%, третій - із дисконтом 30%. Для рухомого майна знижки суттєвіші: другий аукціон - мінус 25%, третій - мінус 50%. Інформація про кожну уцінку відображається в описі лота на платформі.
Окремий формат торгів - так званий "голландський аукціон", або редукціон. Під час нього вартість поступово знижується від стартової до встановленого мінімуму, поки один із учасників не зупинить її своєю ставкою. Такий формат дозволяє знайти реальну ринкову ціну активу в умовах низького попиту. За роз'ясненням Міністерства юстиції, весь механізм продажу арештованого майна спрямований на забезпечення відкритості торгів і виконання судових рішень.
Виконавче провадження - основний інструмент примусового погашення боргів через реалізацію майна. Єдиний реєстр боржників є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження, а до переліку боржників потрапляють через несплачений штраф, комуналку, непогашений кредит або невиплачені аліменти. Саме після відкриття провадження виконавець отримує підстави для арешту та подальшого продажу активів через майданчики на кшталт СЕТАМ. Перевірити наявність боргів можна в реєстрі боржників від Мін'юсту в режимі реального часу.
Водночас стягнення поширюється не на будь-яке майно боржника. Виконавча служба не має права забрати геть усе, що належить боржнику - зокрема, майно для релігійних потреб, знаряддя особистої кустарної та ремісничої праці, якщо воно є єдиним джерелом доходу. Повний перелік захищених від стягнення активів опублікований на офіційному ресурсі Міністерства юстиції і доступний кожному.