Верховна Рада розгляне законопроєкт президента про посилення ролі НАБУ та САП в кінці липня. Стефанчук розповів, коли саме
Засідання Верховної Ради України, на якому розглядатиметься невідкладний президентський законопроєкт щодо розширення повноважень антикорупційних органів, заплановано на 31 липня. Ідеться про проєкт закону №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України й деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він заявив, що хоче пропонувати ухвалити документ одразу за основу і в цілому.
Також Стефанчук закликав підтримати законопроєкт як невідкладний до підписання. Окрім цього, на порядку денному парламенту стоятимуть й інші важливі ініціативи.
Законопроєкт Володимира Зеленського покликаний відновити незалежність НАБУ та САП після скандальних змін у законодавстві, які, на думку експертів, значно послабили автономію цих установ. Документ подали в умовах підвищеної уваги до теми боротьби з корупцією та з огляду на критику з боку західних партнерів.
У пояснювальній записці сказано, що мета законопроєкту — захист антикорупційних органів від політичного тиску, повернення ефективної вертикалі управління, а також протидія потенційному зовнішньому впливу, зокрема з боку РФ.
Одним із ключових положень є повернення керівнику САП статусу заступника генерального прокурора з правом самостійного формування кадрової політики всередині прокуратури. Законопроєкт також обмежує повноваження Генпрокурора, зокрема, він не зможе втручатися в діяльність НАБУ, витребовувати матеріали справ або змінювати підслідність без обґрунтованих підстав.
Згідно з текстом документа, детективи НАБУ надалі зобов’язані реагувати виключно на письмові вказівки прокурорів САП. Це, на думку авторів законопроєкту, має стати запобіжником проти будь-якого зовнішнього тиску на хід розслідувань.
Ініціативу президента вже підтримали у НАБУ. У пресслужбі Бюро заявили, що брали участь у підготовці документа спільно з представниками САП, і наголосили, що ці зміни повністю відновлюють процесуальні гарантії незалежності антикорупційної системи.
Однак не всі в парламенті поділяють такий оптимізм. Зокрема, народний депутат Ярослав Железняк із фракції «Голос», який виступив співавтором альтернативного законопроєкту, розкритикував президентську ініціативу.
Юрист і антикорупційний експерт Олександр Лємєнов висловив сумніви щодо доцільності обов’язкового проходження поліграфа працівниками НАБУ та САП, про що також йдеться у законопроєкті.
Він заявив, що поліграф не є науково достовірним інструментом і не здатен виявити реальну співпрацю з ворогом. Ба більше, його використання може бути способом збирання конфіденційної інформації й підірвати довіру до незалежних органів.