За даними УП, Зеленський особисто втручався у ситуацію, намагаючись захистити міністра від підозри НАБУ. Водночас сама справа стала початком відкритого конфлікту між владою та антикорупційними органами
За місяць перед змінами в НАБУ та САП, президент Володимир Зеленський особисто втручався у справу проти свого близького соратника — віцепрем’єра та міністра єдності Олексія Чернишова. Саме тоді він намагався захистити його від підозри, яку готувалася антикорупційними органами. Сам Чернишов заявив, що не бачить майбутнього в Україні.
Про це йдеться у розслідуванні «Української правди». Чернишова підозрюють у зловживанні службовим становищем і одержанні хабаря в особливо великому розмірі.
Коли справа набула розголосу, він залишив Україну, і, як повідомляє УП, відмовився повертатися.
«Я не бачу свого майбутнього в Україні», - сказав він.
Після цієї заяви, за інформацією джерел видання, президент дав доручення Міністерству оборони через Головне управління розвідки організувати повернення урядовця з-за кордону. На прикордонному пункті Чернишова вже очікували співробітники СБУ, які мали гарантувати йому недоторканність — мовляв, детективи НАБУ не зможуть затримати його одразу після перетину кордону.
Після вручення підозри Чернишова не відсторонили з посади — навпаки, під час судового засідання з обрання йому запобіжного заходу в суд передали лист Дениса Шмигаля, у якому говорилося про важливість перебування міністра на посаді. Це рішення викликало шквал критики.
Щоправда, рівно через два тижні Чернишова таки звільнили, а його міністерство ліквідували в межах зміни складу уряду. Це може свідчити про одну з двох речей, аналізують журналісти, або Зеленський хотів показати, що підозри НАБУ не мають для нього жодного значення, або ж Чернишов за цей час виконав усі поставлені перед ним політичні завдання — і його посада більше не була потрібна.
Справу Чернишова «Українська правда» називає переломним моментом у стосунках влади з антикорупційними органами. Якщо до цього спроби контролю НАБУ та САП залишались непублічними або точковими, то тут влада вперше відкрито протиставила себе системі незалежних розслідувань.
Розслідування щодо Чернишова, за оцінками експертів, продемонструвало, що навіть найвищі посадовці не захищені від слідства, коли НАБУ й САП мають доказову базу. Це ж розслідування стало каталізатором серйозної кризи між президентською вертикаллю та незалежними антикорупційними інституціями.
УП обіцяє окремо розповісти про тиск, якого зазнала редакція під час підготовки матеріалів про Чернишова.
Під час активної фази справи Чернишова, в Офісі президента, за даними джерел «Української правди», проводилися закриті наради за участі керівників підконтрольних владі силових структур. На цих зустрічах, зокрема, лунали претензії до правоохоронців щодо відсутності компромату на співробітників НАБУ та САП.
Невдовзі після цього, Державне бюро розслідувань почало активні дії у справах, де фігурують працівники НАБУ — наприклад, за фактом ДТП, що сталося ще у 2021 році. У той самий день СБУ анонсувала операцію з виявлення російського впливу в антикорупційних органах. Синхронність дій двох структур не виглядала випадковою — радше як спроба продемонструвати, що НАБУ і САП також можуть опинитися під прицілом.
Потім, нагадаємо, в Україні прийняли законопроєкт проти НАБУ, за яким фактично скасовується антикорупційна реформа. Це призвело до того, що в містах України люди почали мітингувати. У відповідь на реакцію українців Зеленський вже підготував новий законопроєкт, який відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП
Співрозмовники УП переконані, що керівники силових структур отримали завдання — зробити все можливе, щоб послабити або повністю зруйнувати незалежність антикорупційних органів.
13 червня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про розслідування масштабної корупційної схеми у сфері будівництва. За даними правоохоронців, йдеться про можливу причетність високопосадовців, а попередні збитки державі оцінюють у понад мільярд гривень.
Журналіст-розслідувач Михайло Ткач повідомив, що в межах справи були затримані двоє осіб із найближчого оточення тодішнього міністра єдності Олексія Чернишова: колишній державний секретар Міністерства розвитку громад Василь Володін і Максим Горбатюк, який раніше працював радником міністра. Один з них, за інформацією ЗМІ, намагався покинути територію України.
На той момент сам Чернишов перебував за кордоном. Його пресслужба зазначила, що це була запланована поїздка до країн Європейського Союзу.
19 червня міністр опублікував допис у соціальних мережах, у якому розповів про робочі зустрічі в Брюсселі. Серед іншого — зустріч із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою. Водночас журналісти зафіксували, що 19 і 20 червня з України виїхали син і дружина Чернишова. 22 червня Чернишов повідомив, що повернувся з відрядження.