Вступ України до ЄС: коли це може статися, які потенційні перешкоди та чого очікувати від переговорів

Україна роками доводила своє право стати членом європейської спільноти й тепер розпочинає перемовини, які є передостаннім етапом на шляху до цього. Рада ЄС погодила старт діалогу і тепер перед українською владою стоятиме завдання трансформувати країну, аби вона відповідала вимогам ЄС. Більшість членів євроспільноти змушена була піти на болючі поступки у багатьох сферах, але натомість отримали також нові недоступні раніше можливості. На весь шлях може знадобитися до десяти років, але потрібно постаратися.

Україна повертається до європейської родини

Розпочаті переговори про вступ України до Європейського Союзу відкривають нову сторінку не лише в історії нашої країни, але й в історії всієї європейської спільноти. Йдеться про «повернення України до європейської родини», писала Ольга Стефанішина, міністерка з питань євроінтеграції, на долю, якої випала місія розпочати старт переговорів про вступ до Євросоюзу. Водночас розширення ЄС шляхом доєднання України та Молдови може стати передвісником перетворення Європи на один із полюсів світу. Є всі шанси, що формула, яку часто приписують польському політику, маршалу Юзефу Пілсудському, отримає продовження.

«Польща та Україна — це Річ Посполита, Московія та Україна — це Росія», — казав він.

Схоже, вождь росіян Володимир Путін із цим погоджується, адже зовсім не загроза НАТО чи піклування про російськомовних змушує його атакувати нас. Ми й справді ближче до того, аби стати повноправним членом західної спільноти, ніж будь-коли. Але попереду ще далекий шлях.

«Переговори про вступ, які ми відкриваємо сьогодні, будуть суворими та вимогливими. Маючи рішучість і відданість, ми впевнені, що Україна зможе довести їх до успішного завершення. Майбутнє України та її громадян — у Європейському Союзі», — сказала Стефанішиній Хаджа Лахбіб, міністрка закордонних та європейських справ Бельгії, яка очолювала делегацію ЄС.

Наступним етапом стане оцінка відповідності країни критеріям членства. Спеціальна робоча група Єврокомісії вивчатиме, наскільки стабільними є інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, ринкову економіку та надасть свій звіт.

Після цього почнуться перемовини про гармонізацію законодавства за 35 переговорними розділами, які розділені на 6 кластерів: основи процесу вступу до ЄС, внутрішній ринок, конкурентоспроможність, зелений порядок денний, ресурси та сільське господарство і, нарешті, зовнішні відносини. Україні необхідно буде впровадити значну кількість реформ. Коли у 2004 році цей етап проходила Литва, деякі закони були настільки об’ємними, що депутати називали їх «телефонними довідниками».

Останній етап передбачає завершення переговорів, надання Єврокомісією фінальної оцінки прогресу України та ратифікацію угоди про вступ до ЄС Європарламентом, Радою ЄС, парламентами усіх країн-членів. Києву потрібно буде узгодити всі розбіжності з 27 країнами-членами євроспільноти, адже рішення має бути консенсусним.

Виклики на шляху євроінтеграції

Навіть якщо залишити за дужками війну, постає чимало викликів. Україна вже неодноразово переживала різку зміну політичного курсу з приходом нової політичної команди або параліч роботи органів влади через чвари у владній коаліції. Приклад Грузії з її антидемократичним проросійським урядом демонструє, наскільки драматичними можуть бути повороти подій.

Рівень корупції залишається однією з головних проблем. Такі країни, як Болгарія чи Угорщина досі не позбулися цього ганебного явища, але навіть найгірші результати в Євросоюзі все одно на порядок кращі, ніж в Україні. До речі, Кишинів у цьому плані випереджає Київ аж на 6 пунктів згідно з рейтингом Transparency International за 2023 рік.

Українська економіка теж потребує значних реформ для відповідності критеріям ЄС. Йдеться про підвищення стандартів виробництва, а значить і здорожчання товарів. А ще — реформу податкової та фінансової систем. Український аграрний сектор лякає європейських виробників не лише своєю потужністю, але і структурою. Європа має мільйони дрібних фермерів, які є неконкурентноздатними у порівнянні з гігантськими агрохолдингами. Треба очікувати, що країни-члени ЄС використають перемовини, аби усунути загрозу.

Є також багато далеко не очевидних перешкод. Хрестоматійним став приклад Македонії, яка досі залишається кандидатом, хоч і перебуває на фінальній стадії набуття членства. Вона змушена була змінити свою офіційну назву на «Північна Македонія» через опозицію Греції, яка вбачала в цьому претензію на її історичну спадщину. Словенія розпочала переговори з ЄС у 1998 році та успішно завершила їх наприкінці 2022 року. Але на початку процес затримався, оскільки для перекладу документів на словенську не вистачало фахових перекладачів.

Коли це станеться

Австрія, Фінляндія та Швеція стали членами ЄС за неповних два роки. Але це абсолютний рекорд. Тепер доведеться узгоджувати інтереси з удвічі більшою кількістю сторін. Якщо реформи прийматимуть швидко, процес інтеграції України може завершитися впродовж 5-7 років. Так, до прикладу, вважає президент Європейської Ради Шарль Мішель.

«В Брюсселі неодноразово говорили про 2030 рік, як ймовірну дату вступу України до Євросоюзу. Це достатньо оптимістичний сценарій», —  Володимир Фесенко, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Так вважає багато хто. Політтехнолог Тарас Загородній, каже, що більш реальним є завершення процесу інтеграції за 7-10 років. Подібний шлях пройшли інші країни колишнього соціалістичного табору. Песимістичний сценарій передбачає, що євроінтеграція розтягнеться до 10-15 років. Це якщо не відбудеться зміна політичного курсу чи згортання демократії, як у Туреччини, веде перемовини вже 19 років. Анкарі дотинають порушенням прав людини та стандартів демократії. А ще Туреччина визнає незалежність Республіки Кіпр. Натомість Анкара стверджує, що країни ЄС бояться, що не зможуть конкурувати з 80-мільйонною нацією.

Це відкриває ще один кластер проблем. Видання The Times запитує, наскільки серйозно Європейський Союз налаштований щодо інтеграції України? Річ у тім, що за попередніми оцінками, це коштуватиме євроспільноті 186 мільярдів євро упродовж семи років. Загальний бюджет ЄС у 2022 році склав 170 мільярдів євро. Ці гроші стануть додатковими витратами для найзаможніших держав блоку, а країни які здебільшого були бенефіціарами, як Польща, Іспанія, Португалія та Угорщина, мають стати платниками.

Після вступу до ЄС населення Литви та Латвії скоротилося на 20%, а Болгарії та Румунії — на 10-12%. При цьому міграція відбувалася на тлі значно більшого, ніж в Україні, ВВП на душу населення. А ще Києву доведеться відмовитися від частини національного суверенітету.

Але плюсів значно більше. Будучи однією з найбільших країн Європи, Україна має всі шанси стати регіональним лідером. Вигоди від євроінтеграції можна отримати ще до набуття повноправного членства: бізнес отримає спрощений доступ до європейського ринку, інвестицій та технологій, а високі соціальні стандарти у сфері прав людини, охорони здоров’я, та освіти значною мірою фінансуватимуться коштами ЄС.

«Як свідчить досвід більшості країн, які вступали до ЄС за останні 20 років, сам процес європейської інтеграції є потужним інструментом модернізації. В даному випадку процес є навіть більш важливим, чим кінцевий результат. Але тільки в тому випадку, якщо процес спрямований на ефективний результат і рухається достатньо швидко», — каже пан Фесенко.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.