Справи одного з найбільших мобільних операторів Водафон Україна з домашнім інтернетом не найкращі: фірми зазнають збитків, скорочується персонал
Інтернет-провайдери Vodafone працюють у збиток та скорочують кадри, завдяки чому держава недоотримує значні суми податків. Водночас схоже, що водафонівські інтернет-провайдери "Фарлеп" та "Фрінет" покриють збитки завдяки мобільному зв'язку материнської компанії, а бюджет від збиткової діяльності недоотримує кошти. На це звернув увагу IT-підприємець Володимир Кучерук з Краматорська.
На ринку фіксованого інтернет-зв'язку Vodafone Україна працює через 2 юридичні особи - ПрАТ "Фарлеп-Інвест" та ТОВ "Фрінет". Їхнім кінцевим власником, за даними аналітичної платформи YouControl, як і самого "Водафону" в Україні, є громадянин Азербайджану Насіб Хасанов. Одразу зазначимо, що мова у нас про підрозділи з фіксованого інтернету від Vodafone ("Фарлеп-Інвест" та "Фрінет"), а не про високоприбуткову компанію мобільного зв'язку.
У 1 півріччі 2025 року обидва інтернет-оператори компанії Vodafone демонструють помітні збитки. У "Фрінет" це 5 млн 125 тис. грн, у "Фарлеп-Інвест" - 23 млн 339 тис. грн. Причому остання компанія традиційно збиткова протягом всієї повномасштабної війни та навіть з початку 2021 року (81 млн 394 тис. грн чистого збитку). Це дані з офіційної фінансової звітності компаній, яку вони подавали до податкової. До речі, на своєму сайті "Водафон" пропонує укладати угоду для отримання брендованого стаціонарного інтернету саме з "Фарлеп-Інвест".
У "Фарлеп-Інвест" непокритий збиток вже становить колосальні 983 млн 389 тис. грн та з початку року зріс на 20 млн 861 тис. грн! У "Фрінету" справи кращі: тут навпаки є нерозподілений прибуток на 76 млн 924 тис. грн. Але якщо їхні показники скласти разом, то загальний непокритий збиток буде 906 млн 465 тис. грн. А на компенсацію у майбутньому, вірогідно, можуть піти гроші від ПрАТ "ВФ Україна" - оператора мобільного зв'язку, як власника цих обох інтернет-провайдерів.
Про що кажуть настільки значні збитки "Фарлепу" та невеликі порівняно з цим доходи "Фрінету" (який останній рік пішов у мінус)? А кажуть про те, що держава не отримає десятків або навіть сотень мільйонів гривень податків від інтернет-провайдерів Vodafone. А "діру" у "Фарлепі" доведеться закривати роками, під час яких держава і не буде отримувати значні кошти - бо діяльність збиткова і так, відповідно податок на прибуток не стягується.
Як підкреслює Володимир Кучерук, вочевидь, Vodafone пішов на схему так званого "крос-субсидування". Надприбутки від мобільного зв'язку йдуть на покриття збитків для своїх інтернет-провайдерів. Так робить і "Київстар". Цьому допомагають тарифи "3 в 1" (мобільний зв'язок + стаціонарний інтернет + телебачення).
Завдяки цьому компанія Vodafone отримує для себе додаткову вигоду, сплачує менше податків і ПДВ, а ще й демпінгує. Бо зараз, наприклад, є акційні тарифи від 100 грн/міс. - в 2,5 раза дешевше, ніж в середньому серед інтернет-провайдерів. Безкоштовні чи дешеві тарифи покриваються завдяки грошам, отриманим холдингом від мобільного зв'язку. Більшість інтернет-провайдерів не можуть піти на таку хитрість, бо їхні власники не мають мільярдних оборотів в інших бізнесах. Цікаво, що офіційно Vodafone Україна відкидає твердження, що займається крос-субсидуванням.
До речі, крос-субсидування заборонено законом. У законі "Про електронні комунікації" зазначено, що "принципом ціноутворення є уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших". Як відмічав народний депутат України Олександр Федієнко, втрати держави від крос-субсидування складають 651 млн грн на квартал лише від одного великого оператора, а їх декілька.
Цікава також і зміна кількості співробітників. У "Фарлеп" за рік їх стало втричі менше (було 377, тепер 129). І через це "Фарлеп" на оплату праці та на ЄСВ до Пенсійного фонду сплатить менше (22 млн 506 тис. грн за півріччя 2025 року, було 66 млн 676 тис. грн рік тому). У "Фрінеті" кількість людей дещо збільшилася (778 порівняно з 701). Тобто загалом по інтернет-провайдерах "Водафону" кількість працівників за рік зменшилася з 1078 до 907. Це попри те, що мережа інтернет-користувачів Vodafone розширюється.
Інформатор неодноразово писав про те, що мобільні оператори України лобіюють впровадження загальної системи оподаткування для інтернет-провайдерів. Багато дрібних та середніх провайдерів працювали за спрощеною системою, однак у 2024 році Державна податкова служба вирішила, що так не має бути.
В офіційних матеріалах Vodafone, звичайно, про проблеми інтернет-підрозділу не розкажуть. Там пишуть, що компанія Vodafone Україна наростила за перші 6 місяців 2025 року виручку на 15% - до 13,5 млрд грн (мобільний оператор + інтернет-провайдери). А ще й вклала понад 3,5 млрд грн інвестицій у підтримку критичної інфраструктури. Чистий прибуток оператора - 1,7 млрд грн (на 14% менше, ніж роком раніше). Значну частку інвестицій компанія спрямовує на розвиток фіксованого інтернету - тобто на "Фарлеп-Інвест" та "Фрінет".
Як зазначає Володимир Кучерук, Vodafone вже декілька років активно розгортає енергонезалежні xPON-мережі (технологія передавання даних через оптоволокно, що гарантує постійну швидкість доступу в інтернет і унеможливлює збої в його роботі через перевантаження мережі; дозволяє працювати під час відключень електроенергії за рахунок павербанків, - Ред.), що під час блекаутів дало перевагу у багатоповерховій забудові великих міст. Частково завдяки цьому клієнтська база "Фарлеп-Інвест" та "Фрінет" з 1 кварталу 2022 року за 3 роки зросла на 43,5% (було 209,4 тис. абонентів, стало 300,5 тис.).
При цьому "Фарлеп-Інвест" зріс на 242% у кількості абонентів (було 47,1 тис., а стало 161,3 тис.) за час повномасштабної війни. А от "Фрінет" навпаки скоротився на 14,2% (з 162,3 тис. до 139,2 тис.).
Серед найбільших же лобістів переведення малих операторів на загальну систему оподаткування – група DVL ("Датагруп", "Воля", lifecell), "Київстар" та "Укртелеком". З липня по жовтень 2024 року влада примусово позбавила всіх інтернет-провайдерів можливості працювати за спрощеним режимом оподаткування. До того ж, великим компаніям простіше утримувати свою інфраструктуру - у їхніх доходах на це йде невеликий відсоток порівняно з дрібними інтернет-провайдерами, які тепер змушені ці гроші будуть віддати державі як податки.
На прикладі Vodafone видно, як великому інтернет-провайдеру вигідно, що конкуренти поступово зникатимуть з ринку. А ще й порівняно з ними не потрібно платити більшість податків, а збитки закриє материнська компанія - мобільний оператор з мільярдними бюджетами. До того ж можна пропонувати тарифи нижчі за ринкові та тим самим приваблювати нових клієнтів, а дрібні конкуренти на подібне не матимуть ресурсів.
Оператори на спрощеній системі оподаткування забезпечували інтернет-доступом 41% усіх абонентів, зокрема, 51% – у сільській місцевості. Їхня діяльність часто була спрямована на обслуговування малопривабливих з точки зору комерції регіонів. Збільшення податкового тягаря призвело до згортання інтернету у складнодоступних місцях, погіршення якості інтернету, збільшення видатків (відповідно і зростання тарифів).
Дрібні інтернет-провайдери через суди скасовують рішення податкової про переведення таких провайдерів на загальну систему оподаткування. Однак після цього нічого не змінюється. Держава наразі не отримала значну вигоду від рішення податківців, а малий та середній бізнес у сфері надання інтернет-послуг відчув значне погіршення умов.