Понад 800 ударів за рік — Україна дедалі сильніше виснажує військову економіку РФ, The Economist
Аналіз The Economist показав, що глибокі атаки по російській території завдають Москві більшої шкоди, ніж вважалося - надходження від палива впали на 34%
Українські далекобійні удари по території Росії виявилися масштабнішими і руйнівнішими для її військової економіки, ніж досі вважалося. Цього року, за поточної динаміки, Україна вдарила по нафтовій інфраструктурі на півдні Росії вже в середині червня - і таких ударів у 2026 році може бути понад 800. Понад три роки українські сили переважно оборонялися. Зараз ситуація змінилася - глибокі удари стали першою відчутною ознакою стратегічного перелому і доводять, що Росія не є непереможною.
Детальний аналіз цієї тенденції опублікував The Economist. Видання проаналізувало 1 289 українських ударів по цілях, розташованих не менш ніж за 100 кілометрів від кордону України. З 2022 до кінця 2024 року таким критеріям відповідало 335 ударів. У 2025 році Україна здійснила 658 подібних атак - удвічі більше, ніж за попередні три роки разом узяті. У 2026 році темп продовжує зростати, і річний показник може перевищити 800 ударів.
На основі даних із відкритих джерел та звітів моніторингових організацій видання склало перелік із 6 351 російського стратегічного об'єкта в глибокому тилу. З них 2 377 опинилися в радіусі 5 кілометрів від місця українського удару. Для порівняння - у 2022 році таких об'єктів поблизу ударів налічувалося лише 32.
Реальних ударів ще більше, ніж фіксують моніторингові групи. The Economist побудував власну модель, яка використовує дані про теплові аномалії на супутникових знімках NASA FIRMS поблизу стратегічних об'єктів як індикатор атак. Результат виявився разючим - упродовж 2025 року реальна кількість ударів приблизно втричі перевищувала показники за методологією ACLED. Частина розбіжностей пояснюється новою українською тактикою: завдавати повторних ударів по вже атакованих об'єктах.
Як атаки завдали подвійної економічної шкоди Росії
Тактика повторних атак завдає економічної шкоди у два етапи. По-перше, ускладнює відновлення пошкодженої інфраструктури - дані Центрального банку Росії показують, що з першого кварталу 2024 року обсяг кредитування нафтовидобувних компаній на ремонт НПЗ зріс на 22 мільярди доларів. Ці гроші відтягуються від військових потреб. По-друге, Україна все точніше вражає так звані "вторинні" установки НПЗ - складне обладнання, яке переробляє базове паливо на високооктановий бензин та дизель. Їх знищення позбавляє армію якісного пального.
Не всі глибокі атаки є успішними - зокрема, росіяни навчилися краще ховати й переміщувати склади боєприпасів. Проте порти, нафтобази та НПЗ приховати неможливо, і саме проти них Україна ефективно застосовує навіть обмежену вогневу потужність. Модель The Economist також відстежує вплив на нафтові доходи Росії - аналізуючи розрив між фактичними надходженнями від експорту викопного палива та очікуваним рівнем за поточних цін на нафту Brent. З червня по грудень 2025 року цей розрив становив 18 мільярдів доларів, або 12% від очікуваного. У перші чотири місяці 2026 року він збільшився до 34%.
Що змінилося в тактиці окупантів після ударів
Зростаюча інтенсивність атак уже змусила окупантів перейти на партизанську логістику - менші колони, об'їзні маршрути та прискорене переміщення запасів подалі від зон ураження. Українські сили встановили вогневий контроль над ключовими трасами на півдні, а кілька мостів на під'їздах до Криму вже пошкоджено, що суттєво ускладнило підвезення ресурсів на передову та збільшило логістичне плече. Щоб уникнути втрат, командування ворога змушене розосереджувати запаси, однак це знижує їхню боєздатність.
На Донеччині тиск з повітря позначився ще одним наслідком. Через постійні удари українських дронів російські військові маскуються під цивільних - використовують цивільний транспорт і одяг, щоб уникнути ідентифікації. Правозахисники кваліфікують таку практику як порушення Женевської конвенції, оскільки вона свідомо наражає на небезпеку мирне населення. Ці зміни в поведінці ворога є прямим свідченням ефективності українських ударних кампаній.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
