Випробування війною: реформи ООН неможливі, тож організацію очікує занепад

Екстренне засідання Радбезу ООН із приводу вибуху на греблі Каховської ГЕС стало черговим підтвердженням нездатності організації реагувати на подібні виклики. Питання реформування ООН постало особливо гостро на тлі російського вторгнення і тепер різні пропозиції озвучують навіть її найвищі чиновники. Наразі серйозні зміни навряд чи можливі, адже жодна з країн, яка є постійним членом Радбезу ООН не зацікавлена у втраті привілейованого статусу. Це означає поступовий занепад організації і ймовірну появу інших утворень, які більш точно відображатимуть сучасну ситуацію на міжнародній арені

Неспроможна організація

6 червня відбулося екстренне засідання Радбезу ООН, яке скликала Україну через підрив греблі на Каховської ГЕС. Наші дипломати заявили, що цей теракт заслуговує засудження і вимагали нових міжнародних санкцій проти росії, зокрема проти російської ракетної промисловості та ядерного сектору.

Постійний представник росії, Василь Небензя, заявив, що у вибуху греблі винувата Україна. Його слухали так само уважно, як і тоді, коли він розповідав про біолабораторії та бойових комарів. Він розповідав про «скоординовану інформаційну атаку…. від якої віє шизофренією». Але цього разу в мережі сміялися вже не з нього, а за «беззубої» позиції ООН.

Рада Безпеки є єдиним органом ООН, який може приймати юридично обов’язкові рішення, такі як запровадження санкцій і дозвіл на застосування сили. Водночас ніхто особливо не розраховував на те, що відбудуться якісь доленосні зрушення, адже росія є постійним членом радбезу й нарівні з Китаєм, США, Францією та Великою Британією може накласти вето на будь-яке рішення організації. Усі висловлювали стурбованість, пообіцяли сприяти в подоланні наслідків катастрофи, яку за масштабами прирівнюють до вибуху на ЧАЕС.

Це вже не вперше ООН показує свою неспроможність реагувати на ключові виклики сучасності, як війна в Україні та порушення членами організації Статуту. Радбез ООН виявився заручником країни-агресора та її союзника Китаю. Завдяки праву вето кремль блокує будь-які спроби припинити війну.

У 2014 році, до прикладу, саме росія заборонила ввести миротворців у «Л-ДНР». До того були інші моменти, наприклад, окупація Криму, Південної Осетії, Придністров’я, розслідування хімічних атак у Сирії й це тільки те, що стосується росії. Китай, до прикладу, теж користується правом вето, щоб заблокувати рішення, які засуджують порушення прав людини в країні.

Це не єдине, у чому обвинувачують організацію. Можна зустріти скарги на забюрократизованість системи, марнотратство її службовців, неефективну дипломатичну діяльність. Часто організацію звинувачують у бездіяльності навіть щодо тих питань, де, здавалося б, має бути чітка одноголосна позиція, як от громадянська війна в Сомалі. Були також обвинувачення в корумпованості. До прикладу, сина генерального секретаря Кофі Анана, Коджо звинувачували у використанні службового становища батька для того, щоб отримувати прибуток від продажу іракської нафти.

Чому ООН не ефективна

Усі розуміють, що ООН потрібна світу: як би не було, вона є головним миротворцем, здійснює багато інших місій через свої структури, як то ЮНЕСКО, ВООЗ, МАГАТЕ, Продовольчу та сільськогосподарську організацію. Але вона не виконує свого головного завдання — забезпечення миру.

ООН мала стати організацією, яка не допустить третьої світової війни. Вона відіграла певну роль під час Карибської кризи, але на практиці, вона рідко може впоратися зі значно меншими конфліктами, якщо там задіяна якась країна з Радбезу. Про те, що ООН «не відповідає» вимогам часу, говорив багаторічний генеральний секретар організації Антоніу Гутерреш, власне людина, яка має бути драйвером цих змін. Він закликав провести реформи якомога швидше, щоправда, йшлося про реформування фінансового сектору.

«Глобальна фінансова архітектура застаріла, стала нефункціональною та несправедливою… Перед обличчям економічних потрясінь від пандемії COVID-19 і російського вторгнення в Україну, вона не змогла виконати свою основну функцію глобальної мережі безпеки», — наголосив генсек.

Право вето ставить п’ять ядерних країн — постійних членів Радбезу — у привілейоване становище, «над законом». Це звільняє їх від зобов’язання поважати найважливіші положення Статуту ООН, такі як заборона застосування сили та зобов’язання співпрацювати в підтримці миру та безпеки на міжнародному рівні. Тобто, про рівність і верховенство права не йдеться.

Були певні спроби обмежити вето постійних представників Радбезу. Зокрема торік Генеральна Асамблея прийняла так звану «ініціативу вето». Ця резолюція вимагає автоматичного збирання Генеральної Асамблеї упродовж 10 днів після того, як хтось із п’яти постійних членів Ради Безпеки скористається своїм правом вето. Ніби то, це має сприяти більшій відповідальності сторін. Але на практиці це мало вплинуло на результат.

Глухий кут

П’ять країн отримали статус постійних членів Радбезу невипадково: після Другої світової це були країни-переможці. Вони намагалися знайти баланс між своїми інтересами з огляду на те, що були найпотужнішими країнами й ситуація зберігалася такою довгий час. Це нагадує парламент у державі, де більше влади отримує та сила, яка здобула найбільше мандатів. Власне, тому міжнародне право виглядає так, як виглядає, а якби переміг Третій рейх і його союзники, усе було б геть інакше, ні про які «права людини» тоді б не говорилося. Але з моменту створення все змінилося. Баланс сил тепер не такий: Союз занепав, Індія стає однією з передових країн, Японія та Німеччина більше не країни-ізгої, є ще потужний мусульманський світ та Латинська Америка, які не мають жодного постійного представника в Радбезі.

Крім того, виникає питання чи потрібно взагалі право вето. А якщо його й залишити, то потрібно подумати, як уникнути зловживання та врахувати можливість зміни світового балансу сил. Так чи інакше Статут Організації Об’єднаних Націй не може бути змінено без згоди п’яти членів, які мають право вето, а вони не збираються втрачати своє привілейоване становище.

«Якщо чесно, я не думаю, що хтось захоче відмовитися від свого права вето. Це допомогло нам у війні в Іраку. Це допомогло нам у Боснії. Це допомагає нам у конфліктах в Африці. Тож жодна країна, яка є постійним членом, не хоче відмовлятися від свого права вето. І я був би проти того, щоб США відмовилися від свого права вето прямо зараз», — сказав CNN колишній посол США в ООН Білл Річардсон.

Якби якимось чином вдалося подолати вето рф, путін просто не виконував би рішення радбезу, так само, як деякі країни не виконують рішення Міжнародного кримінального суду. А до санкцій росії не звикати.

 Нікому проводити зміни

Ситуація вимагає змін, але їх нікому проводити. Французький філософ Макс Вебер вважав, що демократія — дієвий устрій суспільства, але інститути управління в демократичному суспільстві без кінця множаться, розробляються нові правила і процедури, аж доки ситуація не виходить за рамки здорового глузду й система перестає нормально функціонувати.

Якщо країна перебуває в такому становищі, закостенілу державну конструкцію можуть реформувати політики, які спираються на протестні настрої мас, або ж взагалі вибухає революція. Зрештою, до влади може прийти харизматичний лідер, який користується загальною довірою. Такими були Шарль Деголь, Теодор Рузвельт чи Мустафа Кемаль Ататюрк. За таких умов бюрократичні механізми руйнуються і держава оновлюється. У політології це називається теорією плебісцитарної демократії Макса Вебера.

Коли ми говоримо про державу це можливо через те, що за її структурою, законами, порядком стоять живі люди. Коли ж ми говоримо про ООН, то це не аналог парламенту, не якийсь світовий уряд, а, швидше, майданчик для обговорення, єдине місце, де можливий діалог представників різних держав. В ООН немає шансу отримати харизматичного лідера, неможлива революція, ніякі протести не спричинять реформи — привілейовані країни залишаться на своїх позиціях. Тому, ймовірно, оновлення цієї організації не буде.

ООН існує тому, що є воля міжнародної спільноти держав, які домовляться діяти за єдиними правилами. Ці правила відображають волю переважаючих сил та згоду всіх інших. У міру того, як розклад сил на міжнародній арені змінюватиметься, зміни відбуватимуться і на таких майданчиках, як ООН. Приміром, якщо росія втратить свій вплив, змін буде не уникнути. Ймовірно, через безальтернативність, ООН збережеться, хоч продовжить займатися більш технічними питаннями, які зараз є в її компетенції, буде майданчиком для діалогу.

Що замість ООН

Попередниця ООН, Ліга Націй, зникла через те, що була вкрай неефективною: рішення приймалися одноголосно, тож кожна держава-член мала право вето. Німеччина, Японія та СРСР просто вийшли з організації, коли це перестало відповідати їхнім інтересам. А невдовзі розв’язали Другу світову. І лише після потрясінь війни та утворення нового світового порядку вдалося вибудувати нову міжнародну структуру безпеки. Як бачимо, вона теж втрачає ефективність.

Хоч роль ООН, як міжнародного майданчика для обговорення, може зберегтися, тенденції такі, що світ далі ділитиметься на авторитарні та демократичні полюси. Захід, ймовірно, утворить нову міжнародну організацію, яка об’єднає країни з демократичним політичним режимом. При тому авторитарні уряди спробують утворити щось подібне й собі. Ці міжнародні організації діятимуть паралельно одна одній, співпрацюючи в окремих питаннях, переважно таких, як боротьба з вірусними захворюваннями, зміною клімату, стихійними лихами.

«Зберігаючи та покращуючи існуючі інституції, додаючи нові рівні для розв’язання конкретних проблем, ми можемо сприяти поворотному моменту в багатосторонній системі, який буде менш руйнівним, ніж Brexit для Великобританії, але більш серйозним, ніж попередні реформи», — вважає Джеффрі Фелтман, із Центру безпеки, стратегії та технологій імені Строуба Телботта.

Раніше ми повідомляли про те, що ООН розкритикували за демонстративну відсутність реакції на підрив Каховського ГЕС і святкування День російської мови. А ще ми розповідали, як на це відреагувало Українське МЗС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.