На педагогіку чи машинобудування беруть без НМТ, а за програмування просять шалені гроші
В Україні триває вступна кампанія. Попри очікування, кількість абітурієнтів цього року не лише не скоротилася, а й, навпаки, зросла. Причому багато хто вступає на платні відділення, за якими в нинішньому сезоні дали послаблення - стати студентом можна навіть без іспитів, просто написавши мотиваційний лист. Цим уже скористалося багато вузів, підвищивши вартість навчання на контракті. Але є й такі, що практично не змінювали цінники. Інформатор розбирався, скільки коштуватиме навчання у вишу цього року.
По факту різниця вартості навчання може досягати десятикратного розміру. Наприклад, у Києво-Могилянській академії навчання на контракті за деякими спеціальностями обійдеться у 100 тисяч гривень, у Львівському католицькому університеті – 110 тисяч, у Київській школі економіки - 120 тисяч . А у Мукачівському державному університеті можна навчатися за 10 тисяч на рік.
Вступна кампанія до вишів – у повному розпалі. Причому вступників цього року більше, ніж очікувалося. На початку кампанії ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров говорив про зниження потоку абітурієнтів. Головна причина, за його словами, – війна. Частина наших біженців вже адаптувалася в Європі, а їхні діти обирають місцеві виші. А для багатьох випускників шкіл, які залишилися в Україні, вступ пов'язаний з чималими труднощами через ситуацію з безпекою. Це стосується, зокрема, прифронтових територій.
З ним погоджувався і ректор технологічного університету «ШАГ» Віталій Зайцев, прогнозуючи, що вступників цього року може виявитися на 20-30% менше, ніж минулого.
Але ці прогнози не справдилися. Що вже визнав Зайцев. За його словами, хоча вступна кампанія ще не закінчилася, вже зараз зрозуміло, що абітурієнтів не менше, ніж торік. Про те, що зниження потоку вступників не спостерігається, каже й відповідальний секретар приймальної комісії Харківської політехніки Сергій Петров.
Як розповів нам керівник департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Олег Шаров, за попередніми даними, абітурієнтів цього року загалом у всіх вітчизняних вишах на 5-10% більше, ніж торік.
При цьому, як зазначає Петров, уподобання вступників, особливо не змінюються. Найбільший попит мають традиційно популярні спеціальності - юриспруденція, менеджмент, психологія. «Це нас трохи здивувало. Адже після війни доведеться відбудовувати країну, будуть потрібні інженери, машинобудівники, технічні фахівці. А за цими напрямками бажаючих вчитися небагато. На всі наші інженерні спеціальності загалом подали менше заяв, ніж на одну лише психологію», - зазначив Сергій Петров.
За словами Віталія Зайцева, залишається великий інтерес абітурієнтів до IT-спеціальностей. Але на інші точні науки попит невеликий.
Наприклад, експерт освітнього ринку Андрій Черних наводить таку статистику. За даними на 31 липня:
Тим часом багато технічних спеціальностей потрапили до списку освітніх напрямків, які підтримуються державою. І вчинити на них можна взагалі без НМТ, лише написавши мотиваційний лист. Щоправда, спрощення стосується виключно платної форми навчання.
У «пільговому» списку – кілька десятків спеціальностей. Наприклад, машинобудування, педагогіка, енергетика, хімія, математика, технологія переробки та легкої промисловості, металургія та інші. Як зазначив Олег Шаров, надійти за спрощеною схемою можна і на бюджет – на ті спеціальності, які передбачають наявність творчого конкурсу (його доведеться пройти). Це, наприклад, хореографія, музична чи художня освіта.
Хоча популярність технічних спеціальностей залишається порівняно невисокою, спрощений вступ все ж таки спрацював - на контракт подається більше абітурієнтів, ніж раніше. Наприклад, за дошкільною освітою до Вінницького педагогічного університету із 241 заяви на бюджет - 167, решта на контракт. В університет імені Драгоманова подали 80 заяв на контракт, а на бюджет – 101 заяву. У Волинському національному університеті імені Лесі Українки близько 30% заяв від охочих навчатися за спеціальністю «Хімія» – на контракт тощо
За популярними спеціальностями, наприклад, право, психологія чи менеджмент, кількість заяв на контрактну форму навчання взагалі зашкалює. Скажімо, з психології до столичних вишів, згідно з даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти на 2 серпня, подано близько 15,3 тисяч заяв, з них на бюджет — 7200, тобто менше половини. Інші готові платити.
Цим уже скористалося багато вузів, підвищивши вартість навчання на контрактних відділеннях.
Відповідно до закону, вищі навчальні заклади мають право щорічно переглядати вартість контрактного навчання, але підвищувати її не більше, ніж на відсоток інфляції за попередній рік. Незадовго до війни з'явилася ще одна вимога — цінник для «платних» студентів має бути не нижчим, ніж витрачає держава на підготовку студентів за аналогічними спеціальностями в рамках держзамовлення (так звана індикативна вартість). Але з початком війни норму щодо індикативу прибрали. І зараз виші можуть змінювати ціни на свій розсуд, орієнтуючись лише на відсоток інфляції за минулий рік. 2022 року інфляція в Україні була рекордною — 26,6%. Тому можливості вишів щодо підвищення цін виявилися вельми широкими. А деякі, незважаючи на обмеження - підвищувати ціну не більше, ніж на відсоток інфляції, навіть вийшли на ці межі
Втім, є стримуючий фактор – відносно невисока платоспроможність українців, багато з яких у війну втратили доходи. Тому вищі навчальні заклади змінювали ціни на наступний навчальний рік по-різному.
Наприклад, у Києво-Могилянській академії вони підвищилися практично на рівень минулорічної інфляції (зростання близько 27%). За деякими спеціальностями подорожчання суттєвіше. Наприклад, на юридичному факультеті вартість навчання на контракті у 2023-2024 навчальному році становитиме 85 тисяч гривень, що майже на 40% дорожче, ніж минулого року. Філологічні спеціальності дешевші – 47-63 тисячі на рік. А ось ті, хто обере спеціальність «Інформаційні технології», будуть змушені платити від 70 до 100 тисяч гривень. Причому за цією спеціальністю ціна зросла найбільше - плюс 82% до минулого року.
Зазначимо, що комп'ютерні спеціальності відносно дорогі та в інших вишах. Наприклад, в університеті «ШАГ» цінник цього року зріс до 78 тисяч, хоча ще торік становив 65 тисяч на рік.
У КПІ навчання інформаційним технологіям коштуватиме 39-44 тисячі (що на 11% дорожче, ніж минулого року), у Львівському університеті імені Івана Франка — до 46,5 тисяч гривень (плюс 10% до минулорічної ціни). Київська школа економіки пропонує для майбутніх програмістів навчання на контракті за 120 тисяч на рік, що на 20% дорожче, ніж на рік раніше.
Істотно підвищив цінник також Львівський католицький університет. Торік контракт там коштував 80 тисяч, цього року – 110 тисяч гривень на рік.
У Львівській політехніці ціни зросли приблизно на 10-11%, у середньому контракт за популярними спеціальностями коштує близько 50 тисяч гривень на рік.
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка вартість навчання зросла на 5-24%, залежно від факультету. Скажімо, на філологічному факультеті вона становить від 39900 до 52100 гривень, за економічними спеціальностями – 42-70 тисяч, з маркетингу – 50 тисяч, праву – 52 тисячі гривень. Навчання на юристів подорожчало на 11% - до 62,8 тисячі. Але в економіка в цьому виші підскочила в ціні суттєвіше - на 24%, до 47 тисяч гривень. При цьому для майбутніх психологів підвищення цінника мінімальне, на 5%, до 39,9 тисяч гривень.
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана додав до минулорічної ціни 20-21%. Контракт тут коштує у середньому до 40 тисяч гривень.
Харківський політехнічний інститут ціни взагалі не змінював: «У нас вартість навчання залишилася практично на торішньому рівні. З одного боку, в країні інфляція і все дорожчає. З іншого - йде війна. Тому ми постаралися зберегти ціни на максимально доступному рівні», – каже Сергій Петров. Наприклад, навчання комп'ютерних наук у цьому виші коштує близько 30,5 тисячі гривень.
Харківська юридична академія імені Ярослава Мудрого збільшила цінник на 2%. Контракт коштує близько 40 тисяч. Зазначимо, що харківські виші загалом не сильно підвищували ціни, деякі їх взагалі не змінювали, що, скоріше на все, пов'язано з питанням безпеки - далеко не всі студенти з іншіх міст готові їхати туди вчитися. «Ми розглядали питання повернення до очного навчання, але зараз думаємо. Як мінімум, готуватимемо бомбосховища в нашому новому приміщенні, але, швидше за все, буде дистанційне навчання», — розповідає Зайцев.
Менш відомі регіональні виші, побоюючись розгубити платних студентів, переглядають ціни обережно. І за рахунок цього навчання там набагато дешевше. Наприклад, у Мукачівському державному університеті навчання за спеціальностями «Економіка» чи «Педагогіка» коштує 10 тисяч гривень, а за 12 500 на рік можна навчатися вже на модних напрямках, таких як психологія чи менеджмент.
У Полтавському аграрному університеті середня вартість навчання на контракті – близько 17 тисяч гривень на рік, у Буковинському та Сумському університетах – 28 тисяч, у Запорізькому медуніверситеті – 26,5 тисяч, у Вінницькому національному технічному університеті – 22,5 тисяч, у Кропивницькому Університеті сучасних знань та Гухівському педагогічному університеті – близько 18 тисяч, у Бережанському агротехнічному інституті – близько 15 тисяч, у Миколаївській аграрній академії – 12 тисяч.
Тобто, як бачимо, розбіжності в цінах по вишам, залежно від навчального закладу та спеціальності, дуже широкий.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.