Не юристи і навіть не психологи: куди піти вчитися, щоб у майбутньому знайти роботу на високу зарплату

В Україні триваєвступна кампанія. І, як показують перші результати, настрої абітурієнтів суттєво не змінилися – на піку популярності, як і раніше, юриспруденція та менеджмент. Вступники активно подають заяви також на психологію, за якою цього року збільшили держзамовлення (тобто більше шансів пройти на бюджетне відділення).

При цьому, точні науки, інженерія, будівництво традиційно помітно відстають за кількістю заяв. "Наприклад, якщо на право подали близько 26 тисяч заяв, на менеджмент - 16, 5 тисяч, на психологію - 17,4 тисячі, то на хімію - 444, на математику - 311", - зазначив експерт ринку освіти, юрист Андрій Черних.

Але чи буде у майбутньому робота в абітурієнтів, які зараз штурмують модні факультети?

«Ринку праці і зараз, і найближчим часом знадобляться інші фахівці. Наприклад, якщо почати відбудовувати Каховську ГЕС, то головним може навіть не питання грошей. У нас потрібних спеціалістів для цього не вистачить. А таких масштабних проектів, як Каховка, в Україні буде величезна кількість. Там зосередиться  основний ринок праці та найвищі зарплати», — каже президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

Модні виші та професії

Вступна кампанія в Україні у розпалі. ВНЗ приймають заяви від абітурієнтів до 31 липня, до 5 серпня мають з'явитися перші списки рекомендованих до зарахування на бюджетні відділення, а до 9 серпня – на контракт.

Експерти виділяють кілька головних тенденцій нинішньої вступної кампанії.

Перша - вступників менше, ніж минулого року. І це при тому, що НМТ здавало, навпаки, на 50 тисяч дітей більше, ніж 2022 року. Але заяви до навчальних закладів вони поки що подавати не поспішають. Як припускають експерти, випускники складали тести «для підстрахування», і не факт, що вони вступатимуть до українських вишів.

«Минув рік війни. Багато наших біженців вже адаптувалися в Європі, і їхні діти намагаються вступити саме до європейських вишів», — каже ректор університету КРОК Віталій Зайцев. За його словами, у них вступників цього року на 20% менше, ніж торік, а за деякими напрямками - зменшення до 30%.

Про значне зменшення кількості вступників заявив і ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Що, за його словами, пов'язано як із виїздом українців за кордон, так і ситуацією з безпеки у деяких регіонах України.

Ще одна тенденція – зміна списку топових вишів. Цього року більшість вступників обирають або київські навчальні заклади, або ті, що розташовані у західних регіонах країни, які вважаються безпечнішими.

Наприклад, станом на 25 липня:

• до Київського національного університету імені Тараса Шевченка подали більше 12 тисяч заяв (з них понад 8,5 тисяч - на бюджет),
• до Львівського національного університету імені Франка - 10,8 тисяч (на бюджет - 8 , 2 тисячі),
• до Львівської політехніки — 10,5 тисячі (на бюджет — 8,3 тисячі),
• до Чернівецького університету імені Федьковича — близько 7 тисяч (на бюджет — 5,6 тисяч).

При цьому до вишів, що у центральних, південних та східних регіонах картина зовсім інша: 

• до Вінницького національного технічного університету подали лише трохи більше 3 тисяч заяв,
• до Житомирської політехніки — 2,8 тисячі,
• до Одеського національного університету імені Мечникова (який у минулі роки завжди був дуже популярним серед абітурієнтів) — менше 2,5 тисяч,
• до Сумського державного університету – 1,3 тисячі,
• до Запорізького університету - близько 1000,
• Харківський педагогічний - 1,2 тисячі.

Третя тенденція – за популярними спеціальностями. Як і раніше, багато абітурієнтів обирають «модні» спеціальності, наприклад, право та менеджмент.

Наприклад, на юридичні факультети подали близько 26 тисяч заяв (при тому, що вступна кампанія ще не закінчилася, тобто за підсумками їх буде ще більше), на менеджмент — близько 16,5 тисяч.

Цього року «вистрілила» психологія. На даний момент подали вже близько 17,5 тисячі заяв, тобто, навіть більше, ніж на модний менеджмент.

Однією з причин є збільшення держзамовлення на підготовку психологів. Цього року Кабмін збільшив кількість бюджетних місць на факультетах психології на 1821, у тому числі медичних психологів – на 140. Тобто буде простіше вступити на бюджет. Але головне — абітурієнти очікують, що після закінчення вишу у них буде робота. Як прогнозується, через війну кількість українців, які потребують психологічної допомоги, значно зросте.

Точні науки, навпаки, стають менш популярними. Наприклад, на хімію подали менше 450 заяв, на фізику - близько 350, математику - трохи більше ніж 300.

«Тенденція зниження популярності точних наук на тлі зростання гуманітарних триває вже давно. Але цього року вона ще більше прискорилася», – зауважив Віталій Зайцев.

Виняток становить хіба що IT кількість вступників у цьому напрямі продовжує залишатися високою, - додав Зайцев. Що пояснюється високою затребуваністю IT-фахівців на ринку праці та добрими зарплатами, які їм пропонують роботодавці.

Тобто, начебто, абітурієнти намагаються враховувати тенденції ринку праці при виборі майбутньої професії. Але чи будуть потрібні професії, які вони обирають зараз, на момент закінчення вишів, через 5-6 років? Чи вдасться влаштуватися за фахом і яку зарплату можна буде розраховувати?

Технарі замість гуманітаріїв

Як каже президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, за підсумками їх досліджень, 40% випускників юридичних та економічних факультетів у результаті не можуть знайти роботу – ринок праці ними вже перенасичений, а конкуренція за робочі місця дуже жорстка. Така ж тенденція, за його словами, збережеться і навіть посилиться найближчими роками.

Є питання і щодо психологів, на яких зараз багато хто кинувся вчитися. «Психологія буде потрібна, але дуже короткий час, кілька років після закінчення війни. Що далі робити армії фахівців із дипломами психологів – незрозуміло», — каже Мірошниченко.

Такої думки дотримується і Віталій Зайцев. «У найближчі 5-6 років – буде бум на психологів. Далі все піде на спад, і перед багатьма фахівцями постане питання перекваліфікації чи пошуку себе у суміжних спеціальностях, наприклад, коучінгу», - зазначив він. Нині попит на психологів уже б'є рекорди. До хороших фахівців запис на кілька місяців уперед. Але виходить, що поки нинішні абітурієнти закінчать виш і отримають диплом психолога, вони можуть виявитися не особливо потрібними на ринку праці.

Куди ж піти вчитися, щоб у майбутньому розраховувати на хорошу роботу та високу зарплату?

За словами Мірошниченка, будуть потрібні інженерні, будівельні фахівці, енергетики, технологи, хіміки, біологи, медики.

Віталій Зайцев додає до цього переліку енергетиків, спеціалістів у галузі транспорту та логістики, IT-шників, представників аграрних професій та переробки (агрономи, технологи та ін.).

Вже зараз зарплати для таких фахівців зростають. Наприклад, інженери можуть розраховувати на 25-30 тисяч, технологи - на 20-30 тисяч, логістики одержують до 40 тисяч, IT-шникам взагалі платять до 1,5-2 тисяч доларів і більше. Медики у комерційних клініках можуть розраховувати на 40-60 тисяч, у державних їм платять 20 тисяч.

«Ті ж менеджери також будуть потрібні. Але не «широкого профілю», яких вищі навчальні заклади готують зараз, а з прицілом на конкретні галузі. Скажімо, вже зараз потрібний менеджмент у сфері IT або в енергетиці, але таких фахівців на ринку праці вкрай мало», — каже експерт.

Схожа ситуація із економічними спеціальностями. Економістами ринок праці перенасичений, а, наприклад, тих, що добре знають основи підприємницької діяльності та готові будувати бізнес із нуля, не вистачає, хоча попит на них є. «Необхідно змінювати вузівські програми та самі підходи до освіти. Це – головне завдання для профільного міністерства на найближчі роки», – зазначив він. У Міносвіти, де нещодавно змінилося керівництво, вже заявили про плани реформування системи освіти. Але чим закінчаться реформи (а вони, нагадаємо, оголошуються вже не вперше) — питання відкрите.

Затребуваними, на думку Зайцева, будуть також вчителі. «Багато педагогів йдуть у репетиторство, якість навчання у школах знижується, тому потрібні висококласні вчителі. Але популярність цієї професії та її перспективність для абітурієнтів багато в чому залежить від держави. Чи зможе вона запропонувати освітянам хороші зарплати», – резюмує Зайцев.

Робітники на 50 тисяч гривень

Окреме питання – щодо робочих кадрів. Про їх брак роботодавці заявляють уже давно. Але в найближчі роки очікується збільшення попиту на робітників різних спеціальностей. І не факт, що пропозиція на ринку праці зможе цей попит задовольнити. Держзамовлення на підготовку робочих фахівців цього року збільшило на 3,5 тисячі. Але чи вдасться заповнити навчальні місця – не зрозуміло. Українські абітурієнти, як і раніше, прагнуть до вузів, а навчання у ПТУ та коледжах вважається «не модним».

«Але Україна потребує великого відновлення після війни. І якщо тренди на освітньому ринку не зміняться, у нас просто не буде кому відбудовувати країну, навіть якщо на це знайдуться гроші», — каже Мірошниченко. Причому потрібні будуть як фахівці з вищою освітою (інженери, енергетики, гідотехнологи та ін.), так і представники робітничих професій.

Конфедерація роботодавців спільно з Інститутом професійних кваліфікацій провели дослідження, розбираючись, чи вистачить Україні фахівців для відновлення зруйнованої ворогом Каховської ГЕС (а плани щодо її відбудови держава має).

Для реалізації такого масштабного проекту знадобиться ціла армія спеціалістів. Найбільш затребуваними будуть машиністи автогрейдерів, бульдозерів, екскаваторів, кранів, слюсарі металевих контрукцій, монтажники сталевих та залізобетонних конструкцій, електрозварювальники, електромонтери, стропильники, слюсарі з ремонту транспорту та будівельних машин. Усього знадобиться не менше 5-6 тисяч фахівців.

При цьому кількість студентів, які навчалися за цими професіями у 2022-2023 навчальному році у навчальних закладах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей (тобто найближчих до Каховки), м'яко кажучи, невелика. Приміром, машиністів автогрейдерів і бульдозерів готують загалом всього по 27 осіб, ще стільки ж слюсарів за металевими конструкціями., монтажників — 31, стропальників — 85, машиністів екскаваторів — 103. тисяч, слюсарів із ремонту транспорту — близько тисячі людей. Але цього все одно дуже мало, щоб забезпечити потреби навіть за одним масштабним проектом – відновлення Каховської ГЕС. А таких проектів після війни буде багато і з різних секторів - від житлового будівництва до енергетики.

Тобто доведеться або терміново перекваліфікувати українських фахівців (скажімо, звичайних водіїв перенавчати на машиністів будівельної техніки, але на це піде не менше 6 місяців), або запрошувати іноземних фахівців, а з цим теж можуть бути проблеми, - додав Мірошниченко.

Він вважає, що українські абітурієнти даремно ігнорують професійну освіту.

«Я б рекомендував вступникам та їхнім батькам звернути увагу саме на ці навчальні заклади. По-перше, вони безкоштовні для учнів і вступити туди набагато простіше, ніж, скажімо, до вузів. По-друге, там недовго вчитись. На основі повної середньої освіти – всього рік; По-третє, студент, не витративши багато часу на навчання, зможе зрозуміти, чи подобається йому обрана професія, чи це «не його» і треба йти в іншу сферу. Після училища чи коледжу можна одразу піти працювати чи продовжити навчання у виші за обраною спеціальністю», — зазначив Мірошниченко.

Зайцев каже, що навіть за такими затребуваними спеціальностями, як, наприклад, IT не обов'язково навчатися у вузі.

 З'являються кваліфікаційні центри, де за скороченими програмами готують, наприклад, програмістів, спеціалістів з комп'ютерної графіки та дизайну, причому вступити туди можна взагалі без іспитів.

«Загалом роботодавці налаштовані на те, щоб у майбутньому відкривалося більше кваліфікаційних центів, на програми яких вони могли б безпосередньо впливати. Компанії зараз націлені навіть не так на кількість працівників, як на якість їхньої підготовки», — каже Зайцев, вуз якого працює з Харківським IT-кластером та Українським кластерним альянсом.

Експерти очікують, що саме за робітничими спеціальностями в Україні найближчим часом буде справжній прорив із зарплат. За деякими професіями він уже йде. Наприклад, багатьом водіям (які на ринку праці вже у дефіциті) пропонують зарплати до 50-60 тисяч і навіть більше, ливарникам – до 70 тисяч, будівельники можуть розраховувати на 35-40 тисяч. Для багатьох фахівців із вищою освітою такі зарплати на сьогодні недосяжні.

І зі зростанням попиту на робітників, зростатиме конкуренція за фахівців серед роботодавців, і зарплатні пропозиції. Вже цього року оклади зростуть, як очікується, на 10-15%.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.