Верховний Суд поставив крапку у суперечці щодо патенту на APS Forest
Верховний Суд залишив у силі рішення про анулювання патенту на корисну модель у справі держпідприємства проти трьох фізосіб.
Верховний Суд 23 вересня остаточно підтвердив недійсність патенту на корисну модель, який троє осіб оформили на технологію, розроблену для електронних торгів необробленою деревиною. Касаційний цивільний суд відхилив скаргу одного з власників патенту і залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. Спір тривав із 2018 року і пройшов два повних цикли розгляду - від районного суду до Верховного Суду і назад. У центрі справи - підозра, що патент оформили на основі конфіденційної інформації підприємства-розробника.
Позов до суду ще у жовтні 2018 року подало Державне підприємство "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" проти Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державної організації "Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій", а також трьох фізичних осіб - власників патенту. Деталі рішення оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень. Підприємство вимагало визнати недійсним декларативний патент України від 25 травня 2018 року на корисну модель, зобов'язати відомства внести зміни до державних реєстрів і опублікувати про це офіційне повідомлення.
Суть претензії підприємства - у тому, що троє відповідачів отримали декларативний патент на корисну модель, описану у документах під технічною назвою, за заявкою від 12 березня 2018 року. За версією позивача, ці особи як посадовці Товарно-сировинної біржі "Сумська ресурсна біржа" отримали доступ до конфіденційної інформації підприємства під час виконання господарського договору від 10 січня 2018 року. Ця інформація, за словами позивача, стосувалася роботи електронної системи проведення аукціонів із продажу необробленої деревини, розробленої на замовлення підприємства ще у 2017 році і використовуваної з січня 2018 року в межах комп'ютерної програми "APS Forest".
Ключовим доказом у справі стала експертиза. Позивач ще у серпні 2018 року звернувся до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" з клопотанням провести експертизу корисної моделі. Висновок від 10 вересня 2018 року показав, що патент не відповідає умовам патентоздатності - зокрема, формула корисної моделі не є промислово придатною. Один із відповідачів натомість надав протилежний висновок експертів від 14 грудня 2018 року, за яким об'єкт патенту цілком відповідає вимогам промислової придатності.
Через суперечливі експертні висновки районний суд у березні 2021 року призначив повторну судову комісійну експертизу, яку доручили Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Результат, оформлений висновком від 29 вересня 2021 року, підтвердив позицію підприємства: об'єкт корисної моделі не може вважатися "способом" чи "процесом" згідно з профільним законом, а сама модель не відповідає умові патентоздатності "промислова придатність".
Пройшла справа через два повних цикли розгляду
Рішенням від 09 березня 2023 року Печерський районний суд Києва вперше задовольнив позов підприємства повністю, а Київський апеляційний суд у квітні 2024 року залишив це рішення без змін. Проте Верховний Суд у жовтні 2024 року скасував обидва рішення і повернув справу на новий розгляд - через те, що суди не повідомили одного з відповідачів про розгляд справи, що є обов'язковою підставою для скасування рішень.
Після повторного розгляду Печерський районний суд 28 листопада 2025 року знову задовольнив позов підприємства, а Київський апеляційний суд 10 червня 2026 року залишив це рішення без змін. Один із власників патенту оскаржив обидва рішення до Верховного Суду, наполягаючи, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення на підставі лише одного доказу - висновку повторної експертизи 2021 року, - проігнорувавши інші експертні дослідження у справі.
Що вирішив Верховний Суд
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду детально проаналізувала доводи скарги і визнала їх безпідставними. Суд наголосив, що повторну комісійну експертизу призначили саме через наявність у справі суперечливих висновків, а не через нехтування альтернативними доказами.
"Саме по собі існування інших експертних досліджень, які містять відмінні від повторної судової комісійної експертизи результати, не свідчить про недопустимість або недостовірність останнього та не зумовлює обов'язку суду покласти в основу судового рішення експертне дослідження, подане відповідною стороною", - зазначив Верховний Суд у постанові.
За результатами розгляду Верховний Суд ухвалив такі рішення:
- касаційну скаргу одного з власників патенту залишено без задоволення;
- рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2025 року залишено без змін;
- постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року залишено без змін;
- декларативний патент України від 25 травня 2018 року на корисну модель остаточно визнано недійсним повністю;
- Державну організацію "Український національний офіс Інтелектуальної власності та інновацій" зобов'язано внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та опублікувати відповідну інформацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Постанова касаційної інстанції набрала законної сили одразу з моменту її прийняття і подальшому оскарженню не підлягає. Водночас у частині вимог до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України в позові відмовили ще на рівні першої інстанції - оскільки внесення змін до державного реєстру патентів не належить до повноважень цього відомства.
Чому суди відхилили альтернативну експертизу відповідача
Верховний Суд окремо пояснив логіку оцінки доказів у справах, де сторони подають суперечливі експертні висновки. Колегія суддів послалася на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, за яким суд не повинен віддавати перевагу експертизі лише через те, що вона комісійна, повторна чи проведена авторитетнішою установою - оцінювати треба всебічність, повноту й об'єктивність кожного дослідження окремо.
У цій справі суди встановили, що висновок повторної експертизи 2021 року містив докладний опис проведених досліджень і обґрунтовані відповіді на поставлені питання, тоді як відповідач не надав належних і допустимих доказів, які спростували б цей висновок. Суд також відхилив аргумент про те, що клопотання про призначення ще однієї повторної експертизи відхилили безпідставно - оскільки жодних законних підстав для призначення додаткової експертизи в матеріалах справи не було.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд заборонив аптечній мережі "Подорожник" використовувати бренд "Ощад" і визнав недійсними два свідоцтва на торговельну марку "Ощад Аптека" - рішення ухвалили на користь Ощадбанку після спору, що тривав понад три роки. Також ми писали, що суд відмовив чоловікові, який вимагав компенсацію моральної шкоди від власника ветеринарної аптеки після смерті кота - через відсутність доказів купівлі препарату та причинно-наслідкового зв'язку зі шкодою.
Слідкуйте за нами у Telegram
