Верховний Суд повернув на розгляд спір мешканця Кривого Рогу з АТ "Криворіжгаз" щодо повноти відповіді на інформаційний запит
Верховний Суд 2 вересня скасував ухвалу про закриття справи мешканця Кривого Рогу проти Акціонерного товариства "Криворіжгаз", яку суди попередніх інстанцій припинили через нібито відсутність предмета спору. Позивач вимагав від газопостачальної компанії повної відповіді на свій інформаційний запит про підстави передачі його боргу іншій фірмі та про перевірку газового лічильника. Суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що відповідач надав відповідь і спору більше немає. Верховний Суд визнав такий підхід помилковим і направив справу назад на розгляд по суті.
Як зазначено у документі, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у січні 2026 року чоловік звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до АТ "Криворіжгаз". Він вимагав зобов'язати компанію надати повну інформацію по суті питань, порушених у його інформаційному запиті від 1 грудня 2025 року.
Позивач наполягав на з'ясуванні двох ключових обставин:
Саксаганський районний суд ухвалою від 31 березня 2026 року закрив провадження у справі, оскільки після відкриття провадження АТ "Криворіжгаз" надало позивачу відповідь на запит, і суд визнав спір вичерпаним. Дніпровський апеляційний суд 28 травня 2026 року залишив цю ухвалу без змін, зазначивши, що незгода позивача зі змістом відповіді сама собою не свідчить про її ненадання.
Чоловік із таким рішенням не погодився і подав касаційну скаргу, наполягаючи, що надана відповідачем відповідь не є повною по суті поставлених питань.
"Лист АТ "Криворіжгаз" ... не підтверджує надання повної відповіді по суті його звернення, є неналежним та недостатнім доказом виконання відповідачем заявлених позовних вимог", - зазначив у скарзі позивач.
Розглянувши скаргу, Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму про закриття провадження через відсутність предмета спору. Колегія суддів пояснила, що ця підстава діє лише тоді, коли предмет спору не існував ще на момент подання позову, а не тоді, коли відповідач виконав вимоги вже після відкриття провадження.

Сам собою факт направлення відповідачем відповіді після звернення позивача до суду не свідчить про відсутність предмета спору у розумінні пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки ця процесуальна підстава застосовується лише тоді, коли предмет спору був відсутній уже на момент пред'явлення позову. Суд наголосив, що питання про повноту відповіді компанії мало вирішуватися саме під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про закриття провадження.
За результатами розгляду Верховний Суд ухвалив такі рішення:
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Розподіл судових витрат суд не здійснював, оскільки справа повертається на новий розгляд.
Ця постанова закріплює принцип, за яким формальне надсилання відповіді на звернення громадянина не звільняє компанію від обов'язку надати саме повну і змістовну інформацію по суті поставлених питань. Суди нижчих інстанцій не мають права ототожнювати факт направлення листа з належним виконанням вимог заявника, адже це питання стосується суті спору, а не процесуальної підстави для закриття справи.
Верховний Суд також послався на власну попередню практику, згідно з якою закриття провадження через відсутність предмета спору можливе лише за умови, що спірних питань не залишилося ще до моменту звернення до суду. Якщо ж відповідач виконав вимоги вже після відкриття провадження, сторони мають користуватися іншими механізмами - відмовою від позову, визнанням позову чи мировою угодою, а не автоматичним закриттям справи.
Раніше Інформатор повідомляв, що жінка судилася з Нафтогазом через помилковий борг, вимагаючи скасувати нараховану їй заборгованість за газопостачання. Також ми писали, що полтавчанин домагався через суд повернення коштів, заблокованих на арештованому банківському рахунку, куди надходила його пенсія.