Верховна Рада проголосувала за оподаткування цифрових платформ
Онлайн-сервіси автоматично передаватимуть до податкової дані про доходи своїх користувачів
Верховна Рада 8 квітня ухвалила за основу проєкт закон №15111-д про оподаткування доходу з цифрових платформ, таких як Glovo, Uklon, Bolt та Uber. Законопроєкт передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також їх оподаткування.
Урядовий законопроєкт з цього приводу №15111 не набрав голосів для постановки у порядок денний. альтернативний йому Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів 6 квітня подав до ВР народний депутат Данило Гетманцев.
"На сьогодні на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 000 українців, переважно кур'єрів та водіїв. Через відсутність правового механізму такі особи працюють поза податковим полем і їхній дохід залишається в тіні", – сказав, представляючи законопроєкт, міністр фінансів Сергій Марченко.
Новації законопроєкту
Законопроєкт передбачає, що платформи почнуть автоматично стягувати податок з доходів цих осіб за ставкою 5% (плюс 5% військового збору) – для цього не потрібно ні оформлюватися, ні відкривати спеціальний рахунок. Для застосування пільгової ставки продавець має бути резидентом України, використовувати український банківський рахунок, не мати найманих працівників та не торгувати підакцизними товарами. Доходи від продажу товарів на суму до 2000 євро на рік не будуть оподатковуватися. Робота на онлайн-платформах у випадку ухвалення законопроєкту не буде вважатися трудовими відносинами, якщо оператор перебуває на обліку в податковій. За оцінками Мінфіну, ухвалення законопроєкту збільшить доходи державного бюджету на 14 млрд грн.
Коли доведеться платити додаткові податки
Як повідомляє Мінфін, передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови. Законопроєкт передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР. Важливо, що міжнародний обмін інформацією розпочнеться не раніше приєднання України до відповідного багатостороннього міжнародного договору (Багатостороння угода DPI), сторонами якого наразі є 33 країни (в тому числі майже всі держави-члени ЄС).
Державна податкова служба України на щорічній основі отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій, які є сторонами Багатосторонньої угоди DPI, інформацію про доходи, отримані резидентами України, через цифрові платформи, оператори яких зареєстровані в таких юрисдикціях. Натомість ДПС надсилатиме юрисдикціям-партнерам з обміну аналогічну інформацію про їхніх резидентів. Окрім того, інформація про податкових резидентів України в окремих випадках буде надходити і від операторів цифрових платформ. Йдеться про українських та іноземних операторів цифрових платформ, які працюють на українському ринку або надають послуги для податкових резидентів України (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла чи продажу товарів).
Основні новації:
- введення до Податкового кодексу нової статті щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією та визначення ключових понять (оператор платформи, підзвітний продавець тощо);
- встановлення обов’язків для операторів платформ щодо:
- ідентифікації користувачів, які є підзвітними продавцями для цілей подання до ДПС звіту про їх доходи;
- щорічного подання звіту до ДПС (до 31 січня);
- постановки на облік в ДПС;
- визначення переліку діяльності, що підлягає звітуванню (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту).
Важливо, що для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів платформ, які здійснили за рік менше 30 продажів товарів на суму до 2 тис євро, не передаватиметься до ДПС. Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.
Набрання чинності цієї частини положень:
- з 1 січня 2027 року – щодо ідентифікації користувачів та збору інформації;
- з 1 листопада 2026 року – щодо виконання обов'язку операторами платформ стати на облік в ДПС. Зокрема, оператори платформ будуть зобов'язані стати на облік до 31 грудня 2026 року.
Однак норми почнуть застосовуватися виключно після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.
Важливі спрощення:
- не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу;
- для нерезидентів платформ спрощено звітність та дозволено сплату в іноземній валюті;
- усунуто ризик перекваліфікації відносин у трудові.
ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.
Законопроєкт розроблений для імплементації в Україні модельних правил ОЕСР та положень Директиви ЄС 2021/514 (DAC7). Це один з чотирьох податкових законопроєктів, ухвалення якого необхідне для продовження кредитної програми Міжнародного валютного фонду. 7 квітня депутати вже ухвалили один з них, продовживши військовий збір за ставкою 5% на три роки після війни.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
