Велика Палата ВС заборонила роботодавцям таємно прослуховувати телефон працівника
ВП ВС переглянула справу після рішення ЄСПЛ про порушення статті 8 Конвенції у трудовому спорі.
Велика Палата Верховного Суду 17 червня 2026 року скасувала попередні судові рішення у справі про незаконний збір роботодавцем інформації про приватне життя працівника через корпоративний мобільний зв'язок. Приводом стало рішення Європейського суду з прав людини, який ще у листопаді 2025 року встановив порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Мова йде про справу №553/3599/15-ц, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду. Позивач - працівник, який обіймав посаду директора з правової роботи в Акціонерному товаристві "Полтаваобленерго" - звернувся до суду ще у вересні 2015 року, вважаючи, що служба внутрішньої безпеки підприємства протягом лютого та березня 2015 року незаконно збирала інформацію про його особисте життя та приватні телефонні розмови.
Позивач вимагав визнати незаконними дії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", пов'язані з неправомірним збором і обробкою його персональних даних. Також він просив зобов'язати компанію надати йому інформацію, яку роботодавець отримав від оператора мобільного зв'язку - Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", що згодом змінило назву на Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна".
Судовий процес пройшов кілька інстанцій:
- Ленінський районний суд м. Полтави 16 грудня 2015 року відмовив у задоволенні позову
- Апеляційний суд Полтавської області 26 січня 2016 року залишив рішення без змін
- Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ 14 квітня 2016 року також відмовив у задоволенні скарги
Усі три інстанції виходили з того, що інформація про використання корпоративного мобільного номера не є персональними даними чи конфіденційною інформацією, а запити роботодавця стосувалися контролю за дотриманням лімітів на користування мобільним зв'язком та обліку робочого часу.
ЄСПЛ визнав порушення прав працівника
Ситуація змінилася, коли Європейський суд з прав людини у листопаді 2025 року розглянув скаргу працівника і встановив порушення статті 8 Конвенції. Суд наголосив, що українські суди фактично не перевірили, чи було втручання роботодавця у приватне життя виправданим і пропорційним.
Після набуття рішенням ЄСПЛ статусу остаточного працівник звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд попередніх судових рішень за виключними обставинами.
Рішення суду
Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову 17 червня 2026 року, скасувавши рішення Ленінського районного суду м. Полтави, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області та ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суд визначив ключові критерії, за якими слід оцінювати законність втручання роботодавця у приватне життя працівника:
- чи було саме втручання
- чи передбачене таке втручання законом
- чи є воно необхідним у демократичному суспільстві
- чи існувала законна мета втручання
- чи дотримано принцип пропорційності
Велика Палата зазначила, що право роботодавця контролювати використання робочого часу не є абсолютним і має чіткі межі, обумовлені особистими правами працівника. Суд наголосив, що навіть якщо отримана роботодавцем інформація формально не визнається персональними даними, суди все одно зобов'язані оцінювати пропорційність втручання у приватне життя людини.
"Суди, обмежившись формальним аналізом змісту витребуваної роботодавцем інформації та не дослідивши питання пропорційності втручання роботодавця у приватне життя працівника, не виконали позитивного зобов`язання держави щодо забезпечення ефективного судового захисту права, гарантованого статтею 8 Конвенції. Характер установлених ЄСПЛ порушень під час розгляду справи, які лягли в основу його висновку про порушення статті 8 Конвенції через недотримання національними судами обов`язку здійснити змістовний аналіз пропорційності втручання роботодавця у приватне життя працівника, ігнорування критеріїв правомірності моніторингу, вироблених у практиці ЄСПЛ, а також відсутність оцінки того, чи був працівник завчасно повідомлений про вжиття заходів контролю, чи мав роботодавець законні підстави для їх застосування та чи були працівнику надані належні гарантії проти свавілля, - ставлять під сумнів результат такого розгляду справи", - йдеться в рішенні Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що констатовані ЄСПЛ порушення конвенційних гарантій, ураховуючи обставини цієї справи, можна усунути тільки шляхом скасування рішень судів першої, апеляційної та ухвали суду касаційної інстанції із переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, тому заява про перегляд судових рішень підлягає частковому задоволенню. Тож, судді постановили:
"Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року - скасувати, а справу № 553/3599/15-цнаправити на новий розгляд до Подільського районного суду міста Полтави".
Що це означає для трудових відносин
Постанова Великої Палати фактично змінює підхід до оцінки дій роботодавців у спорах про контроль за працівниками. Тепер українським судам недостатньо перевірити відповідність дій компанії лише законодавству про персональні дані - потрібно застосовувати ширші критерії, вироблені практикою Європейського суду з прав людини.
Це рішення може вплинути на розгляд аналогічних справ, де роботодавці збирали інформацію про корпоративний зв'язок, електронну пошту чи інші засоби комунікації працівників без належного обґрунтування пропорційності такого контролю.
Подібні трудові спори доходили до суду й раніше
Раніше Інформатор повідомляв, що роботодавець не виплатив працівнику зарплату при звільненні, і суд зобов'язав компанію компенсувати значно більшу суму, ніж первісний борг. Також ми писали, що уряд оновив правила бронювання від мобілізації, і адвокатка пояснила, на які нюанси варто зважати бізнесу при оформленні трудових відносин із працівниками.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
