Формально, ІР-адреса «з недоліками» не впливає на оподаткування, але фактично може призвести до податкової перевірки, якщо не гірше, до збільшення податків та штрафів
Для виявлення податкового ризику платника податків, податківці застосовують, у т.ч. результати аналізу інформації, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, та інформації із зовнішніх джерел. Серед такої інформації є і ІР-адреса платників. Катерина Чучаліна, адвокатка зі спорів з органами контролю, пояснює, як ІР-адреса може вплинути на платників податків.
“Ні, не впливає. Принаймні – прямо не впливає, але може стати підставою того, що невідповідності в ІР-адресі, чи співпадіння декількох ІР-адрес у декількох платників привернуть увагу податкової. Тоді, податківці почнуть «копати» глибше і можуть знайти певні прямі недвозначні факти того, що суб’єкти господарювання здійснюють порушення податкового законодавства. Тоді можуть прийти з фактичною перевіркою, або надіслати запит, як перший крок для проведення позапланової документальної перевірки. А ще можуть ініціювати планову перевірку юридичної особи”, - каже Катерина Чучаліна.
Так, згідно з пп.3 п.5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний), затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 №524, одним з критеріїв відбору платників податків – юридичних осіб незначного ступеня ризику є ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
Як показує судова практика, ІР-адреси привертають увагу податківців у таких випадках:

Так, у постанові Верховного Суду (далі – ВС) від 12.12.2025 у справі №600/1052/20-а податківці наполягали на заниженні доходу, фактично звинувачуючи ТОВ у тому, що реалізація непідакцизної групи товарів у вищезазначених склад-маркетах здійснювалася від імені різних ФОП, що належать до другої групи платників єдиного податку, основним видом діяльності яких є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Фактично йшлося, про «дроблення».
Серед інших доказів, податківці використали інформацію із AІC «Податковий блок», яка свідчить і про те, що 17 ФОП, від імені яких здійснювалась реалізація товарів:
У цій справі, ВС дійшов висновку, що податківці не довели факт правопорушення.
У постанові ВС від 06.08.2024 у справі №640/24334/21, податківці стверджували, що платник податків мав «безтоварні господарські операції» із ТОВ, яке було зареєстроване в Житомирі, але використовувало ІР-адреси в Німеччині. ВС вказав:
Судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено твердження відповідача про те, що ТОВ «…» використовувало ІР-адреси країни Німеччина не підтверджується жодними доказами, як і не вказано відповідачем, яка правова та законодавча норма при спірних правовідносинах саме позивачем порушена.
Серед експертів є суперечка, чи є «ІР-адреса» податковою інформацією в розумінні пп. 14.1.171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для здійснення дій, визначених у п. 83.1 ПКУ (тобто, підставою для формування висновків, під час проведення перевірок). Тож, слід звернутися до судової практики. ВС вже певний час, як сформував правову позицію, яку використав в одній зі своїх останніх постанов від 16.02.2026 у справі №320/10702/24, де вказав:
…колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи відповідача (органу ДПС – авт.) про нереальність господарських операцій позивача (платник – авт.) та його контрагентів з огляду лише на податкову інформацію щодо його контрагентів (відсутність достатніх трудових ресурсів, основних засобів, необхідних складських, виробничих приміщень та обладнання у періоді, що перевірявся тощо; дослідження ланцюга постачання), оскільки відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання ТМЦ (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Звичайно, якщо будуть інші докази, які вказуватимуть, що відбувається «дроблення», чи «безтоварні господарські операції», ІР-адреса лише підкріпить доказову базу податківців.
“Зазвичай, Мінфін розробляє проєкти законів щодо внесення змін до ПКУ, доволі часто, використовуючи «напрацювання» податківців. Тож, може трапитися так, що через якийсь час в ПКУ з’явиться якась окрема норма щодо ІР-адрес”, - каже Катерина Чучаліна.
Але наразі адвокатка радить подбати про таке:
Пам’ятайте: