У четвер та п'ятницю 26-27 грудня на небі сформується напружена конфігурація
«Для мене «Різдвяна» про час, якого завжди мало, який іноді хочеться зупинити, сповна насолодитися моментом щастя… Свята ж - це паузи, які дозволяють пригальмувати, озирнутися назад, побути - якщо є така можливість - з найріднішими. Для величезної кількості українців зібратися сьогодні на свята сімейним колом - справжня розкіш…», - Колос.
Українські книги з бібліотек окупанти спалюють у котельнях
На тимчасово окупованих територіях України російські загарбники вилучають українські книги та спалюють їх у котельнях.
Про це повідомляє Центр Національного Спротиву (ЦНС). Відомо, що рашисти вилучають українські книги з фондів загальних та шкільних бібліотек. В Ровеньках (Луганська область) зафіксовані випадки масового спалювання української літератури в місцевих котельнях.
“Зауважимо, що практику спалювання книг росіяни запозичили в нацистської Німеччини. При цьому, окупанти виправдовують це тим, що вони вилучають “нацистську літературу”, та в перелік такої літератури потрапляють всі українські книги.” - повідомляє ЦНС.
Після захоплення влади націонал-соціалістами у січні 1933 року почалася боротьба за панування над думками німців. Починаючи з квітня 1933 року Націонал-соціалістичний союз студентів організував "Акцію проти ненімецького духу", кульмінацією якої мало стати спалення книжок.
10 травня 1933 року на Оперній площі у Берліні зібралися біля 70 тисяч людей. Студенти вантажівками і возиками звезли туди понад 20 тисяч книжок - серед них були твори всесвітньо відомих німецьких авторів: Генриха Манна, Ериха Марії Ремарка та Йоахіма Ринґельнаца.
Зіркою цієї акції став Йозеф Ґеббельс, міністр пропаганди, між іншим ще й доктор германістики, який звернувся до електорату:
"Німецькі чоловіки і жінки! Ера перебільшеного єврейського інтелектуалізму вже закінчується, і прорив німецької революції знову звільнив дорогу німецькому шляхові".
У 1934 році вже понад три тисячі книжок і творів було піддано цензурі. Проте велика частина німців мовчки сприйняли спалювання книжок і цензуру. А дехто навіть вітав їх. Ще один гіркий висновок зі спалення книжок у травні 1933 року - саме студенти завзято допомагали паралізувати і насильно долучити німецький духовний світ до панівної ідеології.
Поет Генрих Гейне, чиї твори студенти також спалювали того дня, написав у 1821 році: "Там, де спалюють книжки, урешті-решт спалюють і людей". Його слова жахливим чином виявилися пророчими. Лише кількома роками пізніше почалося масове вбивство євреїв, відоме сьогодні як Голокост.
Раніше ми писали, що Верховна Рада повністю підтримала законопроєкти, які пов’язані з обмеженням впливу рф на нашу культуру.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.