В Україні у 2025 році відбудеться пенсійна реформа - до чого готуватися
У липні 2025 року в Україні відбудеться пенсійна реформа. Інформатор розповідає, якою вона може бути
У липні 2025 року в Україні має відбутися пенсійна реформа. Її закладено у проєкті держбюджету. Інформатор поспілкувався з народним депутатом України Сергієм Гривком щодо того, як може змінитися пенсійна реформа. За його словами, скоріше за все буде запроваджена накопичувальна пенсійна система, яку ще на початку 2023 року запропонували Давид Арахамія з колегами. Також уріжуть пенсії прокурорам та чорнобильцям. Детальніше - у нашому матеріалі.
За словами члена комітету соціальної політики Верховної Ради України Сергія Гривка, наразі обговорюється різні варіанти пенсійної реформи. Її необхідність викликана тим, що наразі офіційно в Україні близько 10,3 млн пенсіонерів, а працюючих - до 9,5 млн громадян. Тобто пенсіонерів значно більше, ніж працюючих.
"Дискусія вже дуже давно ведеться щодо прожиткового мінімуму та накопичувального пенсійного забезпечення. Частину ЄСВ, які сплачують роботодавці, буде спрямовано на накопичувальний рахунок особи. Це буде 1,5-2%. Також людина самостійно могла б додати на цей рахунок певну суму, щоб її пенсія стала більшою. Розмір ЄСВ при цьому не зміниться. Багато законопроєктів щодо пенсійної реформи було", - зауважує депутат.
У свіжому доопрацьованому законопроєкті від Мінсоцполітики, який поки що не винесений на розгляд парламенту, накопичувальну пенсійну систему планується запровадити з 1 січня 2026 року (а не влітку 2025 року). Згідно з проєктом, у перший рік накопичувальний внесок буде становити 1% з ЄСВ та 1% з ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), у 2й рік - 2% з ЄСВ та 2% з ПДФО, у 3й рік та надалі - по 3% відповідно. Ці кошти будуть сплачувати роботодавці до досягнення людиною віку 55 років. Щоб отримати більшу пенсію, громадяни зможуть переказувати на накопичувальний ринок додаткові кошти.
Ці гроші акумулюватимуться протягом 3 років у державному інвестиційному фонді, на 4й рік громадяни самостійно зможуть обрати недержавний фонд для накопичення відрахувань з зарплати (приватний пенсійний фонд, лайфова страхова компанія, банк). Тут підтримка співфінансування державою накопичувальних рахунків громадян не передбачено. Для ФОП накопичувальна пенсійна система буде добровільною.
У Верховній Раді ще на початку 2023 року було зареєстровано законопроєкт "Про накопичувальне пенсійне забезпечення" №9212 під авторством Давида Арахамії, Галини Третьякової та інших депутатів. Але у квітні 2023 року він був повернутий на доопрацювання, не набравши достатньо голосів. Відповідно якщо за нього проголосують, документ може бути суттєво видозмінений. У документі поки що немає ніяких розрахунків, як саме можуть змінитися пенсія у разі введення накопичувальної системи.
Згідно з цим законопроєктом, з заробітних плат громадян, які ще не досягли віку 55 років, частина коштів перераховується на їхній накопичувальний рахунок. При цьому роботодавці, як і раніше, сплачують 22% від зарплати співробітника як єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Законопроєктом передбачалося, що у 1-й рік 1% з ЄСВ, у 2-й рік - 1,5% з ЄСВ, у 3-й рік - 2% з ЄСВ при цьому перераховується на накопичувальний рахунок працівника. При цьому накопичувальні рахунки буде також поповнювати держава "на паритетних засадах" принаймні у перші 3 роки. Решта грошей нараховується за солідарною пенсійною системою, яка є зараз.
Ці кошти будуть інвестуватися та відповідно збільшуватися. 80% з них підуть на придбання цінних паперів. гарантованих Мінфіном (облігацій). При цьому внесені на накопичувальний рахунок гроші стануть власністю особи, на ім'я якої відкрито цей рахунок, а спадкоємці зможуть отримати решту накопиченої до цього моменту суми, якщо людина помре завчасно.
Працівник зможе докласти додаткові гроші зі своїх доходів на ці накопичувальні рахунки, щоб пенсія була вище. У законопроєкті передбачалося, що держава паритетно буде додавати на накопичувальні рахунки громадян у такому випадку певні суми - в межах 3% від розміру середньої зарплати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.
Законопроєктром передбачалося, що накопичувальні рахунки до кінця 2025 року будуть у створеному державою уповноваженому пенсійному фонді. За задумом, після цього громадяни зможуть відкрити накопичувальні рахунки у недержавних пенсійних фондах, які зможуть обрати самостійно та з 2027 року сплачувати вже туди. Пенсії з накопичувальних рахунків будуть виплачуватися за кількох умов:
- досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком у солідарній системі (60 років);
- виникнення в особи або у членів сім’ї першого ступеня споріднення підстав для лікування тяжких (критичних) захворювань/станів здоров’я
- виїзд за кордон на постійне проживання;
- визнання особою з інвалідністю І або ІІ групи.
Розміри виплат визначаються з урахуванням сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку, тривалості виплати та інших параметрів із застосуванням методики розрахунку величини таких виплат залежно від їх виду, затвердженої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.Учасник системи має право вільного вибору одного з таких видів довічних пенсій:
- щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи, але не менше 10 років з дня її призначення;
- щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи;
- щомісячна виплата, яка здійснюється протягом життя учасника системи, а після його смерті - його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку.
Для ФОПів та самозайнятих осіб така система буде добровільною. Але для них будуть діяти за бажанням такі ж правила накопичення. При цьому проєктом передбачено, що у перший рік існування такої системи держава витратить на неї 30,8 млрд грн.
Зменшать пенсії прокурорам та чорнобильцям
Народний депутат України Ярослав Железняк зазначає, що з 2025 року також планується змінити підхід до нарахувань спецпенсій. Згідно з його даними, максимальна пенсія може становити 23 тис. грн. А для колишніх посадовців буде застосовуватися встановлений коефіцієнт, згідно з яким пенсія може бути зменшена.
"Якщо у прокурора пенсія 60 000, то свої 23 000 він отримає, а інші 37 тисяч помножаться на коефіцієнт. Це може бути 100%-50%-10% або 0%.", - пише Ярослав Железняк.
Зараз зареєстрований законопроєкт Галини Третьякової №12165 "Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій працівників (службовців)". Можливо, саме він унормує пенсії для держслужбовців та правоохоронців. Він відповідає вимогам МВФ.
З цікавого у ньому йдеться про те, що пенсію за вислугу років прокурорам призначатимуть лише після звільнення. Пенсії для силовиків та працівників прокуратури перераховуються із урахуванням зростання грошових доходів населення в Україні та зростання споживчих цін на коефіцієнт збільшення, відповідно до закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". З 1 липня 2026 року буде діяти професійна пенсійна системи для працівників прокуратури, суддів, службовцям правоохоронних органів, органів оборони України та антикорупційних органів з елементами накопичення для високооплачуваних посад, розмір середньомісячної заробітної плати яких перевищує розмір середньомісячної заробітної плати по країні за попередній рік. Якщо ж прокурор стане інвалідом 1 чи 2 групи, матиме пенсію у розмірі 60% від своєї чинної зарплати.
"Головне це якісно прописати у законопроєктах. У нас є Конституція України. Закон зворотньої сили немає. Ми не можемо погіршувати ті умови, які є зараз. Я вважаю, що потрібно приходити до збалансованого рішення. Поки що це на стадії обговорення, кожен депутат має свою думку", - каже депутат Сергій Гривко.
За даними голови бюджетного комітету Роксолани Підласи, у 2025 році планується суттєво обмежити виплати "чорнобильських" пенсій. Це звільнить 15 млрд грн для бюджету. У 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов’язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Крім того, для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України треба забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Ухвалення держбюджету
31 жовтня Верховна Рада підтримала держбюджет на 2025 рік у першому читанні. За відповідне рішення проголосували 247 народних депутатів. Заплановані доходи (без грантів та міжбюджетних трансфертів) – 2 трильйони 7 мільярдів гривень. Це на 411 мільярдів більше, ніж у 2024 році.
Згідно з регламентом, розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік завершується не пізніше 20 листопада, а остаточне прийняття - не пізніше 1 грудня. Докладніше про проєкт бюджету на 2025 рік Інформатор писав тут. Примітно, що депутати поки що не можуть чітко пояснити, як буде діяти пенсійна реформа, закладена у бюджеті на наступний рік. Ми також звернулися за кометарем до Міністерства соціальної політики, а їхню відповідь опублікуємо для читачів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Чорнобильську пенсію у 2025 році отримають не всі - нардеп
- Встигнути до 1 грудня: Пенсійний фонд розповів, як не втратити субсидії на оплату послуг ЖКГ
- Залізничники та працівники метро мають пенсійні пільги - деталі від ПФУ
- Як матусі в декреті подбати про майбутню пенсію, пояснили в Пенсійному фонді
- Пенсійний фонд дарма втрачає мільйони - аудитори виявили купу проблем
