Управління космічної політики: навіщо потрібно і як працюватиме, пояснює Міноборони

Головна мета нової структури — об’єднати внутрішні та зовнішні можливості для розвитку українського військового космосу

Управління космічної політики Міноборони
Управління космічної політики Міноборони

Наприкінці березня Міністерство оборони України оголосило про створення Управління космічної політики. Ця подія підняла низку важливих запитань. 14 травня Міноборони дало відповіді на найпопулярніші з них. 

Що таке військовий космос?

Військовий космос — це застосування космічних технологій, інфраструктури та об’єктів для забезпечення військових потреб і цілей. Йдеться не про зброю в космосі, а насамперед про використання супутників і космічних систем. У сучасній війні контроль космосу та розвиток космічних спроможностей стають критично важливими. Саме тому багато країн створюють окремі космічні командування або сили. 

Для чого космос потрібен Силам оборони України?

Наразі Україна має три ключових потреби у космосі:

  • Супутниковий зв’язок. Одна з найважливіших потреб сучасного війська. Перше, що прагне знищити будь-який агресор — це інфраструктура зв’язку. Без нього армія втрачає систему управління. Також супутниковий зв’язок — ключовий елемент для дії безпілотників на великі відстані.
  • Розвідка. Супутникові дані дозволяють виявляти переміщення ворога, аналізувати його логістичні маршрути, склад і концентрацію сил, визначати вразливі місця. Це основа ефективного планування операцій.
  • Раннє попередження про ракетну небезпеку. Оперативне виявлення пусків ракет критично важливе для роботи систем ППО та збереження життів як військових, так і цивільних. Військо повинне фіксувати загрозу миттєво, щоб мати час на реагування. 

Що таке Управління космічної політики?

Управління космічної політики у сфері оборони — це центр компетенцій, який забезпечить узгодженість зусиль у сфері військового космосу та стане майданчиком взаємодії з усіма учасниками космічної екосистеми. Серед цих учасників:

  • Органи військового управління сил безпеки та оборони — основні користувачі результатів космічної діяльності;
  • Державне космічне агентство України;
  • Інші державні установи, дотичні до сфери космічної діяльності;
  • Країни-партнери — через спільні програми та обмін даними;
  • Комерційні підприємства, що розробляють інноваційні технології, супутникові системи, надають послуги з космічного моніторингу;
  • Наукова спільнота — університети, дослідницькі центри та лабораторії, які працюють над створенням нових рішень.

Що конкретно робитиме нове Управління?

Робота Управління складається з трьох основних напрямків:

  1. Удосконалення нормативно-правової бази. Управління розроблятиме проєкти нормативно-правових актів для розвитку космічних спроможностей війська. Мета — створити ефективну й гнучку політику без зайвої бюрократії, що швидко реагує на виклики війни.
  2. Технологічна експертиза. Управління співпрацюватиме з науковими установами, R&D-центрами та розробниками — шукатиме перспективні технології, фахівців і тренди для інтеграції в оборону.
  3. Стратегічна координація космічної підтримки бойових дій. Управління налагоджуватиме партнерства з міжнародними урядовими та комерційними структурами, укладатиме контракти на постачання технологій і даних. Спираючись на дані з поля бою, команда зможе ефективно рекомендувати розподіл ресурсів і створювати прозорі процедури запиту космічних послуг. Це пришвидшить доступ війська до потрібних технологій.

Як ворог використовує супутники проти України?

У 2015 році Росія створила Повітряно-космічні сили, об'єднавши Військово-повітряні сили та Війська повітряно-космічної оборони. Вони керують супутниковими системами військового і подвійного призначення, запускають космічні апарати на орбіту, моніторять космічний простір, виявляють і нейтралізують загрози з космосу та в космосі.

Противник розгорнув близько 200 супутників та 150 000 людей військового персоналу, які обслуговують цю систему. Натомість Україна поки що має один апарат — «Народний супутник», який розробила компанія ICEYE та придбав Благодійний фонд Сергія Притули на кошти з донатів громадян. Завдяки йому та підтримці партнерів українське військо має змогу протидіяти загрозам. Але цього замало — Україна має перейти від ролі споживача до повноцінного гравця в космічній сфері. І завдання Міноборони — забезпечити цю суб’єктність.

Які ще країни розвивають спроможності в космосі?

Впродовж останнього десятиліття дедалі більше країн визнають космос критично важливим для національної безпеки. Вони працюють над тим, щоб забезпечити свою присутність і захист інтересів на орбіті.

Крім Росії, з 2015 року військову космічну програму розвиває Китай. У 2019 році США створили окремий рід військ — Космічні сили. Їхнє завдання — захист інтересів країни та стримування агресії через операції в космосі. Лише у 2023 році вони здійснили 74 ракетні запуски, а у 2024-му — вже 93, що стало рекордом.

Того ж 2019 року Індія заснувала Агенцію космічних досліджень під егідою Міністерства оборони. Власні космічні війська мають Велика Британія, Франція, Італія, Польща та Німеччина. У 2021 році до них приєдналися Іспанія, Чехія, Японія, Тайвань, Туреччина, Азербайджан і Казахстан.

Скільки людей працюватиме в Управлінні космічної політики та які їхні компетенції?

Наразі команда Управління майже сформована й налічуватиме близько 20 фахівців із глибокою спеціалізацією та практичним досвідом. До її складу увійдуть військові юристи, експерти з інженерно-технічними компетенціями (за такими напрямами, як супутниковий зв’язок, дистанційне зондування Землі, навігація та геопросторове забезпечення, космічна ситуаційна обізнаність) та спеціалісти, відповідальні за взаємодію з постачальниками й користувачами оборонного сектору.

Які бюджети космічних оборонних програм у світі?

У 2024 році уряди світу витратили рекордні $135 мільярдів на космічні програми, з яких $73 мільярди (54%) спрямовані на оборонні потреби. Це свідчить про зростання значення космосу як стратегічного напряму в національній безпеці.​

Лідером за обсягом фінансування залишаються США: у 2025 році бюджет Космічних сил склав $29.6 мільярда. Водночас їхня частка у світових витратах на військовий космос зменшилася з 75% у 2000 році до 59% нині, оскільки все більше країн активно інвестують в оборонну присутність у космосі. Зокрема нові масштабні ініціативи розгортаються в Азії, на Близькому Сході, в Австралії та Новій Зеландії.

Такі суми виглядають значними, проте космос все ще займає порівняно невелике місце у загальних оборонних витратах: для США — лише близько 3.5% бюджету Міністерства оборони. Це підтверджує, що космос уже не є розкішшю — він стає доступнішим, зокрема і для України.

Як фінансується Управління космічної політики?

Фінансування Управління космічної політики відбуватиметься в межах наявного бюджету, передбаченого для Міноборони, шляхом перерозподілу ресурсів. Створення управління не потребує додаткового фінансування та не впливає на загальну чисельність Збройних Сил. Рішення про фінансування конкретних проєктів ухвалюється в межах загального оборонного бюджету. Закупівля космічних технологій або запуск профільних програм можливі тільки після підготовки Міноборони обґрунтування проєкту та його погодження з Кабінетом Міністрів України.

Як раніше повідомляв Інформатор, до 2030 року Україна планує мати національні супутники для оборонних цілей, а також систему оповіщень повітряних тривог та контролю космічного простору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube