Більше половини українок хочуть перекваліфікуватися у "чоловічі" професії - головним стимулом є висока платня, свідчить дослідження Gradus
Більшість українських жінок прагне кар'єрного зростання та готова освоювати традиційно чоловічі спеціальності - і головним мотивом є вища зарплата. Гендерний розрив у доходах у першому кварталі 2026 року становить близько 9 тисяч гривень на місяць - саме це підштовхує жінок шукати нові професійні ніші. Війна змінила кар'єрні амбіції: попри емоційне вигорання та стрес, запит на лідерство і перекваліфікацію лише зростає.
Такі результати показала четверта хвиля щорічного дослідження "Пульс жіночого самопочуття", яку Gradus провів спільно з ГО "Післязавтра" у квітні 2026 року. Цього року дослідження вперше охопило ширший контекст - порівняло досвід і кар'єрні стратегії українських жінок і чоловіків, а результати виявили стійкий парадокс: на тлі глибокого емоційного вигорання в суспільстві зріє сильний запит на лідерство та перекваліфікацію. Вибірка четвертої хвилі склала 2000 респондентів.
Ключові результати дослідження:
Як заявила Ірина Рубіс, голова ГО "Післязавтра" та співзасновниця Biasless:
"Запитання на співбесідах про народження дітей, толерування токсичної поведінки чи недовіру до жіночої компетентності - це вже не "окремі випадки", а сигнали системної інертності. Якщо бізнес і держава справді розглядають жінок як опору економічного відновлення, то мають інвестувати не лише у перекваліфікацію та нові можливості, а й у культуру поваги, довіри та справедливих правил гри."
Серед жінок 43% назвали головною перешкодою для професійної реалізації відсутність миру, ще 35% вказали на економічну нестабільність. Водночас для багатьох актуальними залишаються і внутрішні бар'єри: 35% говорять про брак сміливості та рішучості, а 34% - про невпевненість у власних силах. Серед наймолодших респонденток 18-24 років 51% вказали на дискримінацію, 41% - на страх осуду, ще 41% - на упередження з боку суспільства.
Попри це, 84% жінок оцінюють свій потенціал для заповнення дефіциту кадрів як високий або помірний. Найбільшою перепоною вони бачать поєднання роботи та сімейних обов'язків. Серед умов, які жінки вважають сприятливими для перекваліфікації, - доступ до безкоштовних курсів, підтримка з боку роботодавців та гнучкий графік.
Через мобілізацію, міграцію та гострий дефіцит кадрів бізнес почав переглядати традиційні кадрові підходи - жінки все частіше приходять у професії, які роками вважалися "чоловічими". Але разом із новими ролями вони нерідко отримують стару реальність: виконують ту саму роботу, що й чоловіки, проте заробляють менше.

За даними Держстату, найбільший розрив у доходах фіксується у промисловості, сфері фінансів та страхування, а також на транспорті. Найменша різниця - в освіті та державному управлінні, де частка жінок традиційно вища. Мобілізація чоловіків створила дефіцит робочої сили у традиційно "чоловічих" галузях - будівництві, промисловості, логістиці.
У Міністерстві економіки України визнають наявність проблеми й розробляють програми для її вирішення - зокрема, розширення доступу жінок до технічних спеціальностей. Також передбачено підтримку жіночого підприємництва та посилення контролю за дотриманням трудового законодавства. Проте реальні зміни потребують не лише державних програм, а й трансформації суспільних уявлень про "чоловічі" та "жіночі" професії.
Виклики повномасштабної війни безпрецедентно трансформують українське суспільство, переформатовуючи ставлення громадян до власного самопочуття, життєвих пріоритетів і професійної реалізації. Фахівці звертають увагу на ще один вимір проблеми: офіційна середня зарплата в Україні завищена - статистика перекручує реальні доходи громадян. Це означає, що реальний гендерний розрив може бути ще більшим, ніж показують офіційні дані.
Паралельно держава змінює правила гри на ринку праці. Міністерство економіки оновило критерії бронювання співробітників від мобілізації - компанії тепер зобов'язані підвищити зарплати, щоб зберегти право захищати своїх працівників від призову. Це рішення безпосередньо впливає на ринок жіночої зайнятості: роботодавці переглядають умови праці, а жінки отримують новий важіль для переговорів про вищу платню.