Українці отримують платіжки за комуналку з шокуючими тарифами: що робити

Відстояти свої інтереси в суді споживачам комунальних послуг не так просто: на комунальників працює штат юристів, і суди нерідко ухвалюють рішення на користь монополістів, крім того, судова тяганина може тривати місяцями

Жінка в шоці від комунальних тарифів Фото: Getty Images
Жінка в шоці від комунальних тарифів Фото: Getty Images

Чимало українців скаржаться, що отримують «дивні» платіжки. Найпоширеніші випадки — коли люди не мешкають у квартирі з початку війни, але при цьому їм продовжують «на повну» нараховувати за всі послуги, за винятком хіба що електроенергії. Не рідкість і випадки, коли мешканцям приватних будинків продовжують надходити платіжки за газ, хоча самі будинки можуть бути взагалі зруйновані. Третій масовий варіант — так звані «помилкові» платіжки. Йдеться про нарахування з «космічними» цифрами. «Мінфін» розбирався, що робити, якщо прийшла «дивна» платіжка і чи можна убезпечити себе від її отримання у майбутньому. 

«Наприклад, нещодавно ми отримали скаргу від мешканця Кременчука, якому нарахували за місяць 32 тисячі гривень, хоча за лічильником він спожив електрики всього на 1,5 тисячі. А мешканець Черкаської області отримав платіжки відразу від двох постачальників газу», — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Українці за кордоном отримують платіжки з України

Найпоширеніші скарги, за словами Олега Попенка, на нарахування за комунальні послуги, які продовжують надходити, навіть якщо людина у квартирі не живе. Причому нерідко платіжки можуть навіть перевищувати ті, які людина отримувала раніше, мешкаючи у квартирі. Як розповіла «Мінфіну» киянка Тетяна, яка зараз мешкає в Німеччині, її квартира на Оболоні порожня. Але під кінець опалювального сезону вона отримала платіжку за тепло майже 3 тисячі гривень, що на тисячу більше, ніж раніше.

«З такими скаргами люди звертаються дуже часто», — каже голова адвокатського об'єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

За словами Попенка, навіть якщо людина у квартирі не проживає, їй продовжують нараховувати платежі за більшість комунальних послуг — воду, опалення, обслуговування мереж, вивіз сміття та прибирання прибудинкової території тощо.

«Це цілком законно — комунальники не повинні самостійно з'ясовувати, чи живе споживач у квартирі, чи ні. Послуга надається, отже, за неї треба платити», — пояснив експерт.

Отримання платіжок із цифрами «більше звичайного» він пояснює тим, що, поїхавши, багато громадян забувають вчасно передавати показники лічильників (а деякі не передають їх, вважаючи, що якщо показання нульові, то й повідомляти про них не потрібно). Але в цьому випадку житловий калькулятор спрацьовує з точністю до навпаки.

«Якщо показники лічильника не отримані, споживачеві нараховують плату за нормами, які враховують максимальне споживання», — пояснив Попенко.

Керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко каже, що, навіть якщо у квартирі споживача встановлено автономне опалення і він його на час своєї відсутності відключив, платіжки все одно будуть.

«Квартира в багатоповерховому будинку все одно, так чи інакше, опалюється. Якщо в ній відключено автономне опалення, підігрів йде за рахунок теплих стін сусідніх квартир, і в приміщенні зберігається плюсова температура, труби не розмерзаються і не псується майно. У таких випадках ми нараховуємо плату за методикою 315. Наприклад, якщо йдеться про п'ятиповерхівку, 20% загального рахунку за опалення порівну розподіляється між усіма власниками квартир, а 80% — між тими, хто підключений до централізованого опалення. Плюс — усі платять абонплату, до якої входять перевірка чи заміна лічильників, зарплати спеціалістів абонентського відділу тощо", — пояснив Душенко.

За словами керівника спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, у випадку з комунальними послугами в Україні не діє «індивідуальний підхід».

«У нас близько 12 млн споживачів, і постачальники послуг не зобов'язані знати, чи хтось проживає в квартирі і що взагалі з цим будинком. Про всі нюанси їм потрібно повідомляти», — каже Рябцев.

Олег Попенко радить в такому випадку написати заяву до обслуговуючої компанії (ЖЕК). «Таким чином можна зняти плату за деякі послуги, наприклад, вивезення сміття та прибирання прибудинкової території», — каже він. Але самої заяви може виявитися мало — знадобиться факт непроживання (для цього підійдуть довідки з консульства України за кордоном, копії квитків на транспорт тощо) і те, що житло, наприклад, не здається в оренду.

За словами Рябцева, людина також може звернутися до водоканалу та газової контори з проханням перекрити воду та газ. «Служби можуть поставити пломби на труби і перекрити подачу ресурсу. Але варто враховувати, що надалі, якщо буде потреба знову підключитися до цих послуг, доведеться побігати та додатково заплатити за підключення. Все це може коштувати не одну тисячу гривень», — попереджає він. Але якщо написати заяву до ЖЕКу та відключитися від газу та води, є можливість скоротити платіжку приблизно вдвічі.

«При цьому в ній все одно залишаться нарахування за опалення та абонентську плату за обслуговування будинкових мереж», — уточнює Рябцев.

Платіжки за зруйновані будинки

Чимало випадків, коли люди отримують платіжки, хоча сам будинок може бути нежитловим (наприклад, постраждав внаслідок ворожих атак або зовсім зруйнований). Є прецеденти, коли нараховують за споживання у зруйнованих будинках чи будинках у прифронтових територіях, звідки всі мешканці вже поїхали. Можуть надходити, наприклад, платіжки за газ у приватних будинках.

Як каже Попенко, для комунальників сам факт руйнування будинку чи його нежитловий стан «нічого не означає». Причому щодо таких об'єктів ситуація для колишніх мешканців може бути однією з найскладніших — люди не відразу дізнаються, що їм продовжують нараховувати платежі, формуються величезні борги, на які згодом можуть почати нараховувати пеню та штрафи. Щоб зупинити нарахування, власнику квартири чи будинку потрібно повідомити про руйнування будинку місцевою владою та поліцією.

«У цьому випадку спеціальні комісії, які формуються на місцях, мають виїхати на об'єкт, зафіксувати ушкодження та скласти відповідний акт. Копії такого акту варто надати всім постачальникам комунальних послуг, після чого нарахування мають припинити», — рекомендує Ростислав Кравець.

Якщо цього не зробити, платіжки й надалі можуть розсилати, причому навіть завищені.

«Людина, виїхавши зі зруйнованого будинку, часто не передає свідчення лічильників, оскільки самих лічильників уже немає. Але для постачальників це може бути основою для нарахування плати за комунальні послуги за нормами», — каже Попенко.

Помилкові нарахування та подвійні платіжки

Ще одна категорія «дивних» платіжок — різноманітні помилкові нарахування. Наприклад, можуть нарахувати в рази більше за електроенергію чи воду, ніж реально спожито за лічильником. Попенко наводить, як приклад, платіжку на 32 000 грн, яку отримав нещодавно мешканець Кременчука за електроенергію, хоча насправді його лічильник накрутив електрики лише на 1 500 гривень. Мешканцю Черкаської області декілька місяців надходили дві ідентичні платіжки за газ від двох місцевих постачальників (хоча реально він отримував ресурс лише від одного з них). На перший погляд, із такими платіжками розібратися найпростіше.

«Потрібно просто звернутися до постачальника, і вимагати провести звірку та провести перерахунок», — пояснив Кравець.

Але насправді можуть виникнути неприємні нюанси.

«Наприклад, споживач із Кременчука, який пішов розбиратися щодо завищених нарахувань за світло, начебто всі питання зняв. Але через час виявив, що борг у 32 000 нікуди не подівся, і, як і раніше, „висить“ на його квартирі», — розповів Попенко.

Мешканець Київщини Юрій раз на декілька місяців отримує «дивні» платіжки за розподіл газу ще за довоєнний період.

«Тоді нас обслуговував Київоблгаз, усі платили через електронний кабінет, боргів не було. Але наразі цього постачальника вже немає, йому на зміну прийшов „Нафтогаз“. І він десь вишукує старі борги по 300−400 гривень, ще за 2018−2019 роки, просить їх сплатити і погрожує у разі відмови подати до суду. Електронний кабінет Київоблгазу давно не працює, паперові платіжки, зрозуміло, ніхто не зберігав. Виходить замкнене коло», — бідкається Юрій.

Кравець радить у разі неправильних, на думку споживача, нарахувань, насамперед звертатися до постачальника послуг із вимогою провести звірку та перерахунок. А якщо піде відмова або перерахують «неправильно», можна звертатися до суду. При цьому, як каже Попенко, звертаючись до суду, потрібно максимально зібрати доказову базу — платіжки за спірні періоди, квитанції про оплату тощо. Як показує практика, відстояти свої інтереси в суді споживачам комунальних послуг не так просто. На комунальників працює штат юристів, і суди нерідко ухвалюють рішення на користь монополістів. Крім того, судова тяганина може тривати місяцями. Тому в ідеалі краще убезпечити себе наперед, і зробити все, щоб не отримувати «незрозумілих» платіжок, наприклад, у разі виїзду, написати відповідні заяви постачальникам послуг, не забувати передавати свідчення лічильників, навіть якщо вони нульові, а, помітивши борг, відразу ж почати розбиратися щодо нього, не чекаючи «накопичувального ефекту», — радить Попенко.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити