Україна нарощує удари по російських бензовозах і логістиці - OSINT-дослідник
За перший тиждень липня зафіксовано понад 240 ударів по військовому транспорту РФ - інтенсивність зросла до 34 на добу проти 20 у червні
За перший тиждень липня Україна завдала понад 240 підтверджених ударів по російських логістичних машинах - і темп продовжує зростати. Паливна криза в Криму вже відчутна: бензовози годинами стоять у чергах, а окупаційна влада запровадила нормування пального. Ці цифри свідчать про інтенсифікацію кампанії - в середньому 34 удари на добу проти 20 у червні. Стратегія явно змінилася - і вона б'є по найуразливіших ланках російського тилу.
Такі дані опублікував OSINT-дослідник Клеман Молен, як зазначає аналіз у соціальній мережі X. Серед зафіксованих ударів дослідник виокремлює близько 80, що можуть бути атаками саме на бензовози. У поєднанні з недавньою серією ударів по танкерах це створює, за словами Молена, величезний тиск на всю систему паливного постачання російської армії.
Окремо дослідник відзначає активізацію ударів у районі Чаплинки на Херсонщині. Це об'їзний маршрут, яким росіяни змушені користуватися після пошкодження мостів біля Чонгара та Геніческа. Через вимушені об'їзди техніка та вантажі долають більшу відстань, що збільшує витрати часу і ресурсів. Після ударів 7 і 9 червня рух Чонгарським мостом повністю перекрито - старий автомобільний міст непридатний для використання, а залізничний має обмежену пропускну спроможність через попередні пошкодження.
Другий ключовий вузол, який виділяє Молен, - дороги навколо окупованого Донецька. Удари фіксуються на всіх трасах, що ведуть до цього стратегічно важливого міста. Україна ускладнює Росії перекидання військових вантажів туди, де вони найбільше потрібні. Через удари по НПЗ у росіян виник дефіцит пального, а через удари по логістиці бензовози не можуть вчасно дістатися місць призначення.
Що означає зростання темпу ударів
Ключовою відмінністю нинішньої кампанії від попередніх є масове використання ударних дронів середньої дальності. Вони займають проміжну нішу між FPV-дронами ближньої дії та Deep Strike-дронами. Саме вони стали головними інструментами для ураження вантажного транспорту на глибині 150-200 км від лінії фронту.
Кампанія "логістичної блокади" стала цілеспрямованою і скоординованою спробою перекрити російські ланцюги постачання та доставки палива. Росія адаптується, вдаючись до розосередження перевезень і маскування бензовозів під цивільні вантажівки. Проте ці заходи є радше реактивною адаптацією, ніж системним вирішенням проблеми.
Україна продовжує кампанію ударів по логістиці росіян, а Росія розробляє способи протидії. Методи захисту варіюються від приховування вантажів у цивільному транспорті до складних засобів радіоелектронної боротьби для блокування управління безпілотниками. Командир 422-го окремого полку СБС майор Микола Колесник розповів, що іноді росіяни маскують бензин під воду - і навіть "підірвані" цистерни з водою горять, бо всередині пальне.
Ефект від ударів по логістиці проявляється поступово, в міру виснаження запасів. Станом на початок червня удари по логістиці ще не мали суттєвого впливу безпосередньо на полі бою. Однак якщо росіяни не знайдуть дієвого способу протидії, ефект може проявитися ближче до початку осені - і відкрити для України певне "вікно можливостей".
Удари по НПЗ і танкерах посилили паливний колапс
Атаки по російських НПЗ еволюціонували від ударів суто по нафтовій інфраструктурі до ширшої стратегії послаблення енергетичної, логістичної та промислової систем Росії. 1 липня стало відомо, що Росія розпочала імпорт бензину морем з Індії. Генштаб ЗСУ повідомив, що через системні удари виведено з ладу майже 43% від загальної проєктної потужності нафтопереробки РФ.
Паливна криза вже проявляється в самій Росії: обмеження на продаж пального, дефіцит або закриття АЗС фіксуються щонайменше у 11 регіонах. З 1 червня Росія запровадила тимчасову заборону на експорт авіаційного пального, паралельно діє повна заборона на вивезення бензину та часткова - дизелю. Це свідчить про системну кризу в паливній галузі країни-агресора.
Пошкодження мостів і паливна блокада Криму
Дефіцит пального на окупованому півострові почали фіксувати наприкінці травня після того, як українські безпілотники регулярно почали завдавати ударів по бензовозах на трасі Р-280 "Новоросія". Ще однією причиною кризи стали удари по нафтопереробній інфраструктурі: з січня по травень 2026 року російські нафтопереробні заводи зазнали 38 атак, з яких 16 припали лише на травень.
Систематичні удари Сил оборони по російській нафтовій інфраструктурі та логістиці суттєво посилилися з березня 2026 року. Вони вже позначилися на доходах Росії від експорту енергоносіїв і спричинили дефіцит пального як у низці російських регіонів, так і на тимчасово окупованих територіях. Транспортний колапс поглиблює ще й скорочення залізничного сполучення з півостровом - ізоляція Криму посилюється з кожним новим ударом по логістичній та енергетичній інфраструктурі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
