Україна та Німеччина запустять спільне виробництво реактивних дронів BARS - бити зможуть на 800 км
Сибіга і Пісторіус підписали імплементаційну угоду про спільний випуск ракети-дрона BARS з дальністю до 800 км - Берлін фінансує перший етап
Україна та Німеччина домовилися про спільний випуск реактивних ударних дронів BARS - зброї, яка вже завдавала ударів по військових об'єктах Росії. Схожу угоду у сфері безпілотних технологій Київ уклав із Нідерландами та Естонією напередодні - 7 липня на тих самих полях саміту НАТО в Анкарі. Угоду про BARS підписали 8 липня в турецькій столиці під час головного безпекового форуму Альянсу. Берлін повністю профінансує виробництво на першому етапі, а всі виготовлені дрони отримають Сили оборони України.
Імплементаційну угоду підписали міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Деталі угоди Андрій Сибіга оприлюднив у своєму дописі в X. Документ підготували у межах ініціативи Build with Ukraine - за результатами спільної роботи Міністерства оборони України та Федерального міністерства оборони Німеччини.
"Угоду укладено за результатами спільної роботи Міністерства оборони України та Федерального міністерства оборони Німеччини в межах ініціативи Build with Ukraine. Німецька сторона фінансуватиме виробництво БПЛА на першому етапі проєкту, а вся виготовлена техніка буде поставлена Збройним Силам України", – заявив Андрій Сибіга.
BARS - українська серійна крилата ракета-дрон із турбореактивним двигуном. Вона запускається з наземної установки за допомогою твердопаливного прискорювача, а дальність польоту становить близько 700-800 кілометрів. Дрон здатний нести бойову частину вагою від 50 до 100+ кілограмів. Виріб виготовляється з композитних матеріалів і має реактивний двигун, розміщений над фюзеляжем.
Вперше про існування реактивного безпілотника BARS стало відомо навесні 2025 року - вже тоді йшлося про серійне виробництво. Пізніше джерело Бі-бі-сі повідомило, що це приватна українська розробка. Її застосовували для ударів по військових об'єктах росіян, зокрема по цілях у Москві.
Що стоїть за угодою і чому вона вигідна обом сторонам
Ініціатива Build with Ukraine передбачає кооперацію української оборонної індустрії з європейськими партнерами - українські розробки і бойовий досвід поєднуються з виробничими можливостями союзників. Ще 19 червня видання Politico писало, що Німеччина вивчає можливість закупівлі українських та ізраїльських далекобійних ракет. У тих документах крилата ракета BARS увійшла до переліку кандидатів для програми недорогих далекобійних озброєнь.
Локалізація Берліном українських далекобійних засобів цілком логічна - йдеться про вже готові вироби, що перебувають у серійному виробництві й довели свою ефективність на полі бою. При цьому Німеччина намагалася придбати ракети Tomahawk у США, але без особливого успіху. Власне виробництво Taurus ще не відновлене, а нова ракета LCM буде доступна до замовлення лише у 2029 році - тому Берлін почав розглядати готові варіанти українського та ізраїльського походження.
Хоча на першому етапі виготовлені ракети-дрони постачатимуться українським військовим, Німеччина зможе побудувати необхідні промислові компетенції для власного виробництва. При цьому самі виробничі майданчики не будуть вразливі до російських ударів. На форумі в Анкарі підписали три нові угоди щодо дронів у форматі Drone Deal.
Оборонна кооперація України та Німеччини: що вже зроблено
Українські та німецькі оборонні компанії ще 14 квітня у посольстві України підписали шість партнерських угод у межах ініціативи Build with Ukraine. Серед учасників - компанії TAF Industries, Culver Aerospace, Ukraviasystem, Fire Point та "Луч".
Ще у червні минулого року з'явилася ініціатива Build with Ukraine, яка передбачає відкриття виробничих ліній на території союзників - там, де немає загрози обстрілів. Так, спільне українсько-німецьке підприємство вже виробляє дрони "Лінза 3.0" в Німеччині для потреб ЗСУ. До кінця року планується випустити до 10 тисяч таких безпілотників.
Слідкуйте за нами у Telegram
