Військовозобов'язані, які мають право на відстрочку, повинні своєчасно повідомляти ТЦК про це
ТЦК та СП за певних умов може мобілізувати чоловіка, який був заброньований на момент його мобілізації. Це може статися, якщо військовозобов'язаний не встиг повідомити військкомат про своє бронювання. У такому випадку суд стає на бік ТЦК.
Як пише Судово-юридична газета, такий висновок зробив Закарпатський окружний адміністративний суд у рішенні від 16 травня 2024 року по справі №260/1111/24. Так, суд вказав, що саме на військовозобов'язаних, які мають право на відстрочку, покладено обов'язок своєчасно повідомляти ТЦК про наявність таких підстав.
У цій справі суд відмовив чоловіку у позові, бо той не повідомив ТЦК вчасно. Тобто, не скористався можливістю реалізації права на відстрочку.
Так, у судовій справі зазначається, що чоловік звернувся з позовом до прикордонного загону (військової частини), в якому просив скасувати мобілізаційне розпорядження, поіменний список, в частині його призову на військову службу та направлення для проходження військової служби, а також скасувати наказ про зарахування до списків особового складу. Чоловік розповів, що 8 лютого 2024 року він мав намір перетнути кордон на законних підставах, однак його затримали й доставили до ТЦК, де він пройшов медичну комісію.
"Під час проведення медогляду стан здоров'я позивача не обстежувався, а скарги та факт перебування на військовому обліку в ТЦК як непридатного до військової служби до уваги не приймалися. Більше того, позивач був заброньований за ТОВ "Ф". Попри це, після проходження медичного огляду позивач був доставлений до військової частини для проходження військової служби", - йдеться в повідомленні.
Суд встановив, що 11 лютого 2024 року позивачу вручили повістку, якою зобовязали з'явитися до ТЦК. В той же день ВЛК визнала його придатним до військової служби та вручила мобілізаційне розпорядження, від підпису якого той відмовився. За три дні заброньованого чоловіка зарахували до списків особового складу.
"На думку суду матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення мобілізаційних процедур, позивач надавав ТЦК будь-які документи для підтвердження наявності у нього підстав для відстрочки від мобілізації у звязку з бронюванням та оформлення права на відстрочку від призову на військову службу у встановлений законодавством спосіб", - пише Судово-юридична газета.
В тексті позовної заяви позивач також не заперечує той факт, що докази свого бронювання ТЦК під час призову на військову службу він не надавав. ТЦК, своєю чергою, вказував на те, що жодних документів, які б підтвердили наявність підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу відповідно до абз. 2 частини 1 ст. 23 Закону №3543 не надходило. Внаслідок цього, військкомат не володів такою інформацією на час прийняття спірного наказу.
"Отже, за результатами розгляду даної адміністративної справи протиправність дій відповідачів щодо призову в порядку мобілізації та зарахування позивача до складу особового складу військової частини не знайшли свого підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити", - заявив суд.
Днями у Раду внесли законопроєкт, який може дозволити бізнесу бронювати від мобілізації майже третину працівників (30% військовозобовʼязаних співробітників). Про подання до Ради законопроєкту №11468 з такою нормою заявив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Він вважає, що однакова квота для всіх - це максимально справедливий підхід.
Нагадаємо, раніше Верховна Рада розглядала два варіанти економічного бронювання. Перший передбачає, що розмір податків із зарплати військовозобовʼязаного має бути 35 тисяч гривень. Цієї суми, як зазначається, вистачить для утримання одного бійця. А другий варіант передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних.
Зокрема у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331, який визначає умови так званого економічного бронювання. Згідно з ним, підприємці та компанії мають сплатити підвищений військовий збір розміром 20 тисяч гривень за кожного свого працівника, якого хочуть забронювати. Кому саме слід надати "бронь", вирішуватиме сам бізнес, визначаючи, хто є найбільш критичним для його роботи. Але до парламенту також подали альтернативні законопроєкти, що передбачають інші моделі економічного бронювання - № 11331-1 та № 11331-2.
До слова, в Україні загалом приблизно 615 тисяч військовозобовʼязаних чоловіків наразі мають відстрочку від призову на військову службу. Найбільшу кількість бронювання держава видала тим, хто працює в енергетичній галузі. Натомість в оборонній, медичній та IT-сферах заброньованих небагато.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.