Президент США сподівається, що на майбутніх перемовинах буде емоційна реакція з боку Києва. В такому разі можна буде звинуватити Україну у тому, що вона протидіє мирним переговорам та підтримати Путіна
Вже зрозуміло, що на переговорах у Стамбулі, другий раунд яких має відбутися 2 червня, нічого не буде вирішено. Росія підготувала та тримає у таємниці свій меморандум, про зміст якого тим часом вже встигла розповісти агенція Reuters: віддати Херсон та Запоріжжя, змінити владу в Україні та захист прав російськомовних (останнє означає невідомо що). Загалом такі вимоги президент України Володимир Зеленський ніколи не підтримає. Але насправді важливо не те, що Зеленський ухвалить, а як саме він вчинить під тиском вимог. Переговори - це пастка від Трампа для української влади.
Зранку 30 травня американські посадовці зробили низку заяв. Зокрема, спецпредставник Дональда Трампа Кіт Келлог, який до речі є одним з відвертих наших симпатиків на відміну від багатьох інших членів команди президента США, анонсував наступну зустріч з Росією в Стамбулі.
Келлог також дав ключову пораду Україні - не відмовлятися від участі у переговорах. Це максимум з того, що Келлог міг сказати публічно.
Водночас у Путіна заявили, що меморандум готовий, хоча оприлюднювати його не будуть. Там також повідомили, що склад переговорної групи буде той самий, що й минулого разу. Тобто делегацію РФ знов очолить ексміністр культури РФ Володимир Мединський, який нічого не вирішує, бо не є ані впливовою людиною у Кремлі, ані популярною. В Росії Мединський найбільше відомий тим, що сфальсифікував свою докторську дисертацію, а також мемним висловом 2014 року "Рашка - говняшка".
Це саме стосується меморандуму, який Росія нібито підготувала, але збирається показати Україні лише під час переговорів та одразу ж перейти до детального обговорення кожного пункту. Коли цей матеріал готувався до публікації, українська влада повідомила, що тексту меморандуму так ніхто й не побачив.
Це все може здаватися якимось безглуздям, якщо не брати до уваги, що на переговорах у Стамбулі будуть вирішуватися насправді серйозні речі. Вони стосуються позиції Трампа, з якою варто розібратися докладніше.
Як памʼятаємо, Трамп, зачарований розмовою із Путіним 19 травня, заявив, що домовлятися про мир Київ має безпосередньо з Москвою, у той час, як США займатиметься цікавими проєктами разом із Путіним. Але тим він шокував не лише європейських союзників України, а ще й власну Республіканську партію.
Кількість невдоволених дивною політикою Трампа щодо РФ та його хворобливою пристрастю до Путіна у Республіканській партії критично зросла. Кажуть, що навіть віцепрезидент США Джей Ді Венс у шоці. Як наслідок - у Сенаті виникла двопартійна підтримка законопроєкту про карколомні санкції проти Росії, який можуть прийняти навіть попри протидію Трампа.
Інформатор детально розібрав цю ситуацію: саме через відчуття можливих проблем у власній партії Трамп був змушений змінити риторику. Але тим самим він стримує Сенат від введення санкцій.
Саме через те Трамп спочатку назвав Путіна божевільним, а потім додав, що Путін грається з вогнем. До речі, Москва через ті заявили проявила ознаки справжньої паніки. Тобто для Путіна це було неочікувано.
Фактично Трамп намагається продемонструвати американським політикам, що нібито все тримає під контролем. Тобто, він каже - так, санкції - це добре, але вводити їх треба, коли інші рішення вичерпаються: я скажу, коли настане час.
Але є побоювання (не лише в Україні, але й в США), що Трамп не відмовився від своєї гри. Суть гри у тому, що Трамп намагається укласти із Росією у разі встановлення миру контракти, вигідні не Америці, а особисто йому. Наприклад, він, мабуть, отримав роль посередника у торгівлі російським газом з Європою. Це мільярді доларів без жодних інвестицій - надприбутки на рівному місці.
Тож зараз Трамп сподівається, що Україна загалом чи особисто Зеленський під впливом емоцій наробить заяв чи вдасться до дій, які призведуть до зриву переговорів з РФ. Які це саме можуть бути дії? Тут важко вгадати, але, ймовірно, це може бути щось подібне на вже легендарний скандал у Білому домі 28 лютого, коли Зеленський посварився з Трампом та Венсом, а потім його вигнали.
При такому розкладі Трамп зможе звинуватити Україну у тому, що вона протидіє мирним переговорам та підтримати Путіна. На додачу він ще й зірве прийняття Сенатом санкцій проти Росії. Саме так зараз виглядає мишоловка для Зеленського.
Зрозуміло, що емоційна реакція з боку України можлива, якщо, наприклад, Америка буде підтримувати нереальні вимоги Росії щодо миру. Але минулого разу під час перемовин у Стамбулі українська делегація продемонструвала фантастичну стриманість. Саме того ж можна очікувати й цього разу.
Немає жодних сумнівів, що досвідчені у дипломатії європейські політики також усвідомлюють стан справ та "тренують" українських дипломатів та команду Зеленського. Але також зрозуміло, що в курсі й люди, наближені до Трампа (та до Путіна). Тобто вони розуміють, що сподівання лише на спонтанні емоції, мабуть, виявляться марним.
Тому другий раунд переговорів у Стамбулі має неприємну особливість - на переговорах чи навколо них можливі непередбачувані провокації. Важко сказати, які саме. Але хід подій вимагатиме швидкого прийняття рішень. Тому насправді не все так передбачувано, як здається на перший погляд.
Ознакою саме такого перебігу подій є те, що Росія приховує зміст свого меморандуму. Мабуть, є й багато інших речей, які вона зараз приховує.