У Верховній Раді заявили про намір обмежити використання навчання як підстави для відстрочки від служби після різкого зростання кількості вступників до коледжів серед чоловіків віком понад 25 років, готують відповідні законопроекти
У Верховній Раді заявили про намір звузити можливості використання освіти як підстави для ухилення від виконання військового обов’язку. Причиною стала помітна тенденція - серед чоловіків віком від 25 років різко зріс інтерес до вступу в коледжі. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Про це він написав у себе в телеграм-каналі. Найбільше в 2024-2025 роках, за данними Бабакка, чоловіки у віці 25+ вступали на рівень фахової передвищої освіти.
"Вступна кампанія 2023 року підсвітила, що під виглядом навчання на бакалавраті та в аспірантурі освіту часто намагалися використати не за прямим призначенням, а як спосіб відтермінування виконання військового обов’язку", - наголошує він.
У Міністерстві освіти і науки раніше інформували, що у 2025 році кількість студентів-чоловіків віком 25+, які вступили до закладів вищої освіти, скоротилася більш ніж удвічі. Така динаміка, за даними відомства, є наслідком запроваджених обмежень і додаткових запобіжників при вступі на бакалаврат, магістратуру та в аспірантуру.
Водночас заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко звернув увагу на системний моніторинг статистики в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).
"Ми бачимо кількісні показники в ЄДЕБО, скільки навчається чоловіків віком від 25 років у тому чи іншому закладі. І коли показник перевищує здоровий глузд, то Державна служба якості освіти перевіряє такі заклади, і за підсумками такої перевірки відбувається відрахування й робота правоохоронних органів. Перевіряється факт навчання - є факти, коли такі студенти не вчаться", - сказав Трофименко.
За його словами, найбільше подібних випадків зафіксували у сфері фахової передвищої освіти. Статистика вступу чоловіків віком від 25 років до таких закладів виглядає так:
Сергій Бабак наголосив, що система освіти має виконувати своє пряме призначення, а не використовуватися як інструмент уникнення мобілізації.
"Тож працюємо разом із Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки для того, щоб обмежити будь-які можливості для ухиляння перед виконанням військового обовʼязку, щоб системно переглянути правила і закрити можливі лазівки, обовʼязково зберігаючи баланс між правом на освіту та відповідальністю в умовах воєнного стану", - написав він.
Крім того, у МОН готують окремий законопроєкт, який має впорядкувати послідовність здобуття освіти, зокрема у закладах професійної та фахової передвищої освіти.
"Тобто якщо людина до 25 років вступає, то освіта послідовна і людина має право на відтермінування. Якщо вступає після 25 років або це друга, третя освіта, то права на відстрочку [від мобілізації] немає", - пояснив Трофименко.
У контексті цієї дискусії Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити за основу урядовий законопроєкт №13634. Документ покликаний унеможливити використання навчання як механізму ухилення від мобілізації.
На тлі змін у правилах мобілізації раніше повідомлялося, що питання зниження мобілізаційного віку до 18 років в Україні не розглядається. Водночас уряд дозволив виїзд за кордон чоловікам віком до 22 років включно.
Що стосується чоловіків віком 50+, то вони підлягають мобілізації на загальних підставах за відсутності відстрочки, однак залучаються не до всіх підрозділів ЗСУ. Якщо ж військовозобов’язаний має кілька категорій "Б" за висновком військово-лікарської комісії, питання його мобілізації може взагалі не розглядатися.