У Польщі розпочався перший тур президентських виборів: що слід знати про голосування
Після завершення голосування три телевізійні станції: TVP, Polsat та TVN оприлюднять результати екзитполу – опитування проводитиме центр Ipsos
У Польщі у неділю, 18 травня, розпочався перший тур президентських виборів. Від 7 год ранку до 21 год вечора на виборчих дільницях по всій країні можна проголосувати за одного з 13 кандидатів у президенти. Майже 29 мільйонів людей мають право голосу на президентських виборах. Для голосування було створено понад 32 000 виборчих дільниць.
Як повідомляє TVN24, Національна виборча комісія запланувала чотири пресконференції на неділю: о 9:30 год за місцевим часом (8.30 - за Києвом) буде надано інформацію після перших годин голосування, о 12:30 (11.30 за Києвом) буде надано явку виборців на 12 годину (11 год за Києвом). Об 18:00 год (17 год за Києвом) буде оголошено інформацію про відвідуваність на 17 годину (16 год за Києвом). Остання конференція НВК запланована на 22 год (21 год за Києвом), підсумовуючи день голосування.
З півночі з п'ятниці на суботу діє виборча тиша, і якщо жодна з окружних виборчих комісій не продовжить голосування, вона закінчиться сьогодні о 21:00 (20.00 за Києвом). Після завершення голосування три телевізійні станції: TVP, Polsat та TVN представлять результати екзитполу – опитування проводитиме центр Ipsos.
Виборча тиша порушується будь-яким елементом активної передвиборчої агітації, тобто публічним підбурюванням або заохоченням до голосування. Під час виборчої тиші заборонено скликати збори, організовувати марші та демонстрації, виступати з промовами чи розповсюджувати передвиборчі матеріали. Заохочення людей до участі у виборах не порушує виборчої тиші, якщо воно не містить жодних елементів передвиборчої агітації від імені будь-якого з кандидатів.
За порушення заборони на агітацію під час виборчої тиші може бути накладено штраф. Штраф за публікацію опитувань під час виборчої тиші становить від 500 000 злотих до 1 мільйона злотих. Це включає як передвиборчі опитування щодо очікуваної поведінки виборців та результатів виборів, так і опитування, проведені в день голосування.
Другий тур президентських виборів у Польщі запланований на 1 червня. У ньому змагатимуться двоє кандидатів, які здобули найбільше голосів у першому турі.
Новий президент має скласти присягу до 6 серпня 2025 року. Чинний глава держави Анджей Дуда не балотується, оскільки вже обіймав посаду два терміни.
Згідно з соціологічними дослідженнями, основна конкуренція очікується між Рафалом Тшасковським, Каролем Навроцьким і Славоміром Менценом. Останнє опитування, проведене United Surveys для Wirtualna Polska 13–15 травня, показало лідерство Тшасковського з результатом 31,5%. За ним іде Навроцький із 26,6%, а третю позицію займає Менцен з підтримкою 11,7%.
У разі проведення другого туру між Тшасковським і Навроцьким, опитування прогнозують перемогу першому — 56,2% проти 43,8%.
Тим часом міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський попередив про безпрецедентні спроби Росії втрутитися у виборчий процес. Він наголосив, що роль Польщі як ключового логістичного центру підтримки України зробила країну мішенню для російських кібератак, дезінформаційних кампаній та диверсій.
Що говорив про Україну лідер рейтингів Рафал Тшасковський
Рафал Тшасковський вже давно демонструє стабільну підтримку України — як її незалежності, так і прагнення до інтеграції з ЄС і НАТО. Він не раз наголошував, що майбутнє України у цих структурах критично важливе і для безпеки самої Польщі.
"Немає сумнівів, що членство України в НАТО і Європейському Союзі відповідає інтересам Польщі, зміцнюючи нашу безпеку", – казав Тшасковський.
Із початком повномасштабної війни він, як мер Варшави, активно долучився до допомоги українцям. Зокрема, організовував гуманітарну підтримку для українських міст, надавав допомогу біженцям. Саме за його ініціативою Київ отримав вагони метро з Варшави, а після руйнування Каховської ГЕС допомогу отримав і Херсон.
Втім, у травні 2025 року під час дебатів кандидат зробив заяву, яка викликала хвилю критики як в Україні, так і в Польщі. Тшасковський сказав, що Україна має бути "буферною зоною" між Росією і Заходом.
"З часу, коли я працював в ЄС, в Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна повинна бути буферною зоною", – зазначив кандидат у президенти.
Його слова прозвучали у контексті обговорення безпекових загроз з боку Москви. Попри неоднозначність формулювання, Тшасковський підкреслив, що Захід має прагнути справедливого миру, і що головне — не допустити перемоги Росії.
Кандидат також неодноразово наголошував на необхідності посилення обороноздатності Польщі, зокрема через нарощування озброєнь.
"Для нас важливо, щоб російські танки не стояли за п'ять кілометрів від Грубешова... Безпека Польщі має першорядне значення", – підкреслив Тшасковський.
Водночас він утримується від ідеї прямої участі польських військових у бойових діях в Україні, вважаючи це ризикованим.
"Я не думаю, що відправка польських військ в Україну є хорошою ідеєю, і над цим варто замислитися. Перш за все, ми повинні закінчити війну. І я сподіваюся, що вона закінчиться таким чином, що буде корисним для України – це найважливіше", – заявив Тшасковський.
Крім того, він підтримує збереження санкційного тиску на Кремль і виступає за те, щоб саме Росія компенсувала збитки, завдані війною.
"Ми повинні бути послідовними. Не може бути так, що Путін не понесе жодних наслідків за цю агресію", – заявив він.
Що стосується українських біженців, то Тшасковський висловлюється за продовження допомоги лише тим, хто реально інтегрувався в польське суспільство — працює, сплачує податки, живе у країні постійно.
"Для мене абсолютно природно ухвалити рішення, що ті, хто не працює і не перебуває в Польщі, не матимуть права на ці виплати. Ми надали нашим українським друзям рівні права з нашими громадянами в цих питаннях", – підкреслив мер Варшави.
У питанні історичної пам’яті Тшасковський наголошує на важливості правди й взаємної поваги між народами. Особливо це стосується болісних тем, таких як Волинська трагедія. Він схвально оцінив зрушення у справах ексгумації жертв і їхнього належного вшанування.
"Добре, що нарешті поступово виходить з глухого кута питання щодо ексгумації та поховання жертв цього геноциду", – зазначив Тшасковський під час зустрічі з Володимиром Зеленським у січні 2025 року.
