Відомий дослідник Львова наголошує на проблемі масової поширеності російської мови у побуті, серед дітей, молоді та журналістів
У Львові відомий дослідник міста вернув увагу на рекламу котів в одному із трамваїв міста. Вона мала велику помилку - замість українського слова "няв", використали російське "мяу". Все б нічого, але ця біда вказує на гіршу і значно глобальну проблему - масове вживання російської мови українцями, починаючи від побуту й у школах, завершуючи політиками, можновладцями та журналістами. Громадяни мають чіткого зовнішнього ворога - Росію, але вперто не хочуть боротися з внутрішнім - російською мовою у громадських місцях, школах, стінах уряду чи просто - вдома, на кухні.
Про те, як російська мова заполонила українське суспільство, йдеться у блозі відомого дослідника Львова, публіциста та письменника Ілька Лемка для "Захід.net" Він наголошує, що українська мова пробивається "крізь терни до зірок" десь так, як і на найгарячіших ділянках фронту.
"На сьогодні мовна тема вкрай актуальна, як і завше в незалежній Україні. Українська мова пробивається через терни до зірок, з проривами вперед і відступами назад, ну точнісінько як десь на Покровському, Новопавлівському чи Гуляйпільському напрямках. Мові дуже важко, деколи навіть виникають ситуації, напрочуд розпачливі", - йдеться у його матеріалі.
Лемко наголошує на жахливій ситуації у столиці України - Києві, де використання російської мови є "тотальним", а не просто масовим явищем. Він також навів інформацію видання "Дзеркало тижня", де йшлося про те, що понад 82% школярів у Києві на перервах розмовляють саме російською мовою. Водночас каже, що якщо вперті 18% говорять українською, - це вже гарний результат.
"Якщо припустити, що решта 18% спілкуються українською, то для киян і для тих не киян, які добре обізнані з реаліями "кііфскай жизні" – це приголомшливо позитивний і обнадійливий результат для української мови, і навіть не віриться у таку неймовірну фантастику, утім хочеться вірити й будемо вірити, бо навіть і 18% руйнують звичний стереотип про тотально російськомовний Київ", - пише він.
Окремо автор звертає увагу на присутність російських кальок у ЗМІ. Як приклад він навів видання "Українська правда", де зауважив величезну кількість зворотів, родом з країни-агресора. Схожа ситуація відстежується й у заявах МЗС, помилки допускають урядовці, приміром, Михайло Федоров й скандальний Герман Галущенко.
Російські кальки масово "живуть" в офіційних текстах, статтях, заявах, промовах та виступах. Лемко не полінувався і вкотре нагадав, як українською правильно вживати окремі абревіатури, фразеологізми та слова. Приміром, нагадав, що ХАМАС чи ЦАХАЛ не відмінюються.
Також він оприлюднив типові помилки, які найчастіше зустрічаються серед журналістів, у ЗМІ та офіційних заявах.
Отже, правильно вживати:
На завершення Лемко згадує котів знову. Каже, все б могло бути інакше, якби не перше російське слово "м'яу".
"Геть катів!" – "Укронацисты уже и до котов добрались, уже призывают убивать котов". Напевно тих котів, у яких перше слово – "Мяу!", - пише він.
В липні мовна омбудсменка запропонувала ухвалити закон про заборону російських пісень. Івановська підкреслила, що чинне законодавство наразі не містить заборони на використання російської чи будь-якої іншої іноземної мови. Йдеться як про пісні, так і про мистецькі виступи на масових заходах. Вона зауважила, що у деяких містах, серед яких Київ та Тернопіль, вже запроваджено обмеження на публічне відтворення російськомовного контенту. Однак на національному рівні це питання залишається не врегульованим, і такі рішення не супроводжуються механізмами покарання чи контролю.
Раніше Івановська висловилася за повну ліквідацію символічного домінування російської мови в українському правовому полі, підкресливши, що така асиметрія є неприйнятною в умовах війни. Вона переконана: мовне питання - це питання ідентичності, стійкості та національної безпеки.