У Києві протягом жовтня - серія самогубств підлітків: у чому причини, де знайти допомогу

У Києві лише за місяць зафіксовано вже шосте самогубство підлітка: 16 жовтня 16-річний хлопець виплигнув з вікна. З чим можуть бути пов`язані такі трагічні випадки та на що варто звернути увагу батьків у поведінці дітей Інформатор запитав у психологів.

Страшний жовтень

15 жовтня у Києві, на Мінському масиві виявили тіло 12-річної дівчинки. За попередньою версією дитина загинула внаслідок падіння з висоти багатоповерхівки. Тіла ще двох дівчат-підлітків 2006 та 2005 років народження знайшли біля недобудови 9 жовтня на вулиці Оноре де Бальзака у Деснянському районі столиці. Вони загинули внаслідок падіння з висотної недобудованої будівлі. На 26 поверсі недобудови правоохоронці виявили речі загиблих та два мобільні телефони, у яких містилися передсмертні повідомлення, надіслані близьким із затримкою відправлення.

2 жовтня у столиці двоє підлітків вчинили самогубство, стрибнувши з вікна 24 поверху. Трагедія сталася на вулиці Микільсько-Слобідська, в Дніпровському районі. Хлопцю було 18 років, дівчині – 17. Вікторія та Володимир вели трансляцію самогубства у TikTok. За фактами загибелі підлітків розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 115 КК України - умисне вбивство з позначкою «самогубство».

Війна провокує трагедії

Психологи стверджують, що для українських підлітків додатковим стрес-фактором, який підштовхує до смертельного рішення, є війна. Під час війни підліток зіштовхується з травматичним досвідом, втратами, може стати свідком або сам зазнати насилля.

Крім того, на життя накладаються й інші обставини. У дітей змінюється середовище через вимушений переїзд на інше місце проживання, вони сумують за домом, втрачають контакт із друзями. Моменти, які пов'язані із депресивними станами, із ізоляцією, із відчуттям самотності, нестачею спілкування - дуже сильно впливають, особливо на дітей підліткового віку. У них виникають думки на кшталт «я тут не такий, як всі, інші діти в чужій школі будуть мене булити». І не маючи достатньо ресурсів, аби впоратися із переживаннями, підлітки отримують додатковий стимул до суїциду.

Гештальт терапевт Любов Рудницька вважає, що вплив війни однозначно позначається на психіці дітей та підлітків: «Війна - це величезний стрес для всіх нас, а психіка підлітків більш вразлива».

Небезпечний вплив соціальних мереж

У соціальних мережах є «групи смерті», які постійно існують в інтернеті, вони просто кочують з однієї соцмережі в іншу. У них діти отримують начеб то «підтримку і розуміння» у віртуальному світі. А разом з цим психологічну обробку, яка підштовхує дітей до самогубства. Іноді, щоб пережити душевний біль, дитина починає собі шкодити і завдавати фізичного болю. Зокрема такі випадки селф-харму були завданнями у небезпечних групах в інтернеті.

«Підлітки, які вчинили самогубство, вели прямий ефір свідчить про те, що на них дуже великий вплив мали соціальні мережі. Я не виключаю, що хтось або група людей мали відношення до цього інциденту. Тобто впливали на психічний стан», - вважає гештальт терапевт Любов Рудницька.

Вона наголосила, що такі трансляції дуже небезпечні, адже інші підлітки можуть повторити це. Тож батькам слід спокійно, але впевнено доносити до своїх дітей, що такі дії неприпустимі і несуть фатальні наслідки.

«Яка б ситуація у житті не склалась з неї можна знайти вихід. Говоріть дітям, що життя прекрасне, і не дивлячись на війну, воно продовжується», - радить гештальт терапевт.

Відсутність підтримки близьких

Додатковим важелем у рішенні вкоротити собі віку стають переживання підлітком сильного стресу, глибокої невпевненості у собі, розчарування собою або іншими людьми. За цими причинами найчастіше стоять сімейні проблеми: нерозуміння з боку близьких, відсутність з ними тісного емоційного зв'язку, постійне знецінення дорослими переживань дитини, несправедливе ставлення або й психологічне та/або фізичне насилля вдома тощо.

Ще до самогубства можуть підштовхнути психологічна травма, смерть близьких людей, хвороба когось із рідних. Зокрема, момент страху, коли близька людина, мама чи батько, помирають від хвороби. У дитини автоматично з’являється відчуття страху, що її чекає те саме. Відповідно, вона може наважитись на самогубство. Варто зауважити, що проблеми зі шкільною успішністю, конфлікти з учителями та у спілкуванні з однолітками (нерозділена симпатія, булінг тощо) теж можуть призвести до трагедії.

У групі ризику діти з забезпечених родин

Упродовж свого життя ми переживаємо декілька вікових криз – першого року життя, трьох років, шести-семи років, середнього віку та інші. Проте найскладнішою для батьків є криза підліткового віку, коли у людини змінюється гормональна система. Вона впливає на поведінку та емоційні стрибки підлітка. Це етап, коли діти особливо активно проявляють своє «я», прагнуть продемонструвати батькам наявність власної думки та можливість і бажання вирішувати особисті питання самостійно. Саме у цей період особливо важлива підтримка та розуміння батьків. При цьому неправильно думати, що у групі ризику опиняються лише діти з «неблагополучних родин».

За словами Лідії Боженко, завідувачки відділу виховної роботи, позашкілля, соціальної адаптації та психологічного супроводу Навчально-методичного центру освіти міста Львова найчастіше скоюють самогубство діти з забезпечених сімей, яких не сприймають як таких, що належать до групи ризику.

«Дитина з так званої «неблагополучної родини» знаходиться у несприятливих умовах з дитинства, насправді упродовж свого життя вчиться чинити опір, таким чином виробляє у собі внутрішню рису пручатися будь-яким насильницьким проявам. Тому її схильність до суїциду не є надто високою. Хіба що така дитина потрапила у критичну ситуацію», - каже Лідія Боженко.

Натомість діти, які, як нам здається, ростуть у сприятливих для них умовах, якраз не готові зіштовхнутись із складною життєвою ситуацією, можуть не впоратись з нею.

На що звернути увагу у поведінці дитини?

Згідно зі статистикою, у 8 з 10 випадків потенційні суїциданти намагаються дати оточенню зрозуміти, що вони можуть зважитися на самогубство. Тому потрібно звернути увагу на будь-які словесні висловлювання, які виражають внутрішні думки дитини: «Я не знаю для чого мені далі жити», «Я сподіваюся, що якщо мене не буде, вам всім стане легше».
Що ще має насторожити батьків:

• раптова замкненість, раптове небажання спілкуватись;
• або навпаки — раптова, зовсім неочікувана веселість, не властива підлітку;
• порушення сну;
• відмова від їжі;
• постійні розмови про смерть;
• прощання і роздавання своїх улюблених речей.

Дитина повинна знати: якою б вона не була, поганою чи доброю, вона завжди буде важливою для батьків, а також у неї є безпечне місце – це її сім’я та дім. Якщо батьки її знецінюють, то це вбиває в дитині маленьку надію, що її захистять і допоможуть. Найкраще, що батьки можуть зробити для своєї дитини, – це забезпечити їй почуття потрібності та безпеки у колі найрідніших.

«Більше хваліть своїх дітей та знаходьте можливості говорити з ними наодинці. Сім’я має бути місцем, де дитина може сховатись від всіх життєвих негараздів і розділити свої проблеми з рідними. Говоріть про небезпеку спілкування в Інтернеті з незнайомцями і що інші люди не мають права тотально впливати на думку вашої дитини. Говоріть про критичне мислення - це дуже важлива навичка», - радить гештальт терапевт Любов Рудницька.

Куди можна звертатися по допомогу фахівців

• На цілодобову Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116 111 або 0 800 500 225.
• На цілодобову Національну лінію з питань запобігання суїцидам та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine — 7333.
• До ресурсу Teenergizer, де підлітки можуть отримати безкоштовні онлайн-консультації.
• На цілодобову Національну гарячу лінію із запобігання домашньому насильству, гендерній дискримінації та торгівлі людьми — 116 123 або 0 800 500 335.
• На цілодобову гарячу лінію психологічної підтримки для дітей і дорослих ГО «Людина в біді» — 0 800 210 160.
• На лінію безоплатної психологічної допомоги від фонду «Голоси дітей» — 0 800 210 106, а також у Telegram-бот або Viber-бот.
• До Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи — (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
• На лінію безоплатної психологічної допомоги від Національної психологічної асоціації (для українців, яких прямо чи опосередкована зачепила війна) — 0 800 100 102 (працює з 10:00 до 20:00).

Наталя Толуб

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Заступник Кличка Усов повернувся з США та потрапив у скандал: в чому причина
• Українські військові можуть безоплатно пройти реабілітацію у стаціонарі - як скористатися
• Українці можуть отримати іпотеку в Ощадбанку на купівлю квартир від Інтергал-Буд - що відомо про скандального забудовника
• Четверте самогубство поспіль у Києві: хлопець стрибнув з вікна багатоповерхівки, у соцмережах кажуть про "Гру"