Назва треку напряму відсилає до стану, знайомого багатьом жінкам. Коли закохуються — часто вірять словам, обіцянкам і надії на зміни, навіть тоді, коли реальність говорить протилежне.
Зловмисники ошукували громадян Євросоюзу за допомогою схеми «подвійного обману», видуривши понад 8 мільйонів гривень
Міжнародна слідча група провела масштабну спецоперацію у Дніпрі. Правоохоронці ліквідували мережу кол-центрів, які працювали за схемою подвійного обману та виманювали кошти в іноземців. Загальна сума встановлених збитків перевищує 8 мільйонів гривень.
Про це повідомив генпрокурор України Руслан Кравченко. За процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури спільно з правоохоронними органами Латвії та Литви проведено спецоперацію «VENI, VIDI, VICI». У межах міжнародної спільної слідчої групи за координації Євроюст ліквідовано мережу шахрайських кол-центрів, які діяли у Дніпрі. До складу злочинної організації входили 11 місцевих жителів. Вони ошукували громадян держав – членів Європейського Союзу.

Слідство встановило, що підозрювані діяли у два етапи. Спочатку оператори телефонували громадянам країн ЄС і пропонували інвестувати в криптовалюту через популярні платформи. Отримавши віддалений доступ до пристроїв потерпілих, вони допомагали відкривати криптогаманці та демонстрували фіктивне зростання прибутку в підроблених застосунках. Іноді клієнтам повертали невеликі суми, щоб стимулювати нові внески. Коли люди намагалися вивести всі кошти, зв’язок припинявся.
Після цього тим самим потерпілим через месенджери пропонували допомогу нібито юристів для повернення втрачених активів. Використовуючи вигадані імена, зловмисники надсилали згенеровані документи та відео і повторно виманювали гроші під виглядом комісій або страхових внесків. Отримані кошти конвертували у криптовалюту, виводили через підконтрольних осіб та розподіляли між учасниками.

Наразі встановили дев’ятьох потерпілих громадян Латвії та Литви. Під час спецоперації правоохоронці провели понад 30 обшуків. Вилучили 41 мобільний телефон, 46 ноутбуків, чотири планшети, серверне обладнання, електронні носії інформації, документацію, криптовалютні гаманці, банківські картки, травматичну зброю, елітні автомобілі та готівку в різних валютах на понад 21 мільйон гривень.
Усіх учасників організації затримали в порядку статті 208 КПК України. Їм повідомили про підозру за фактами шахрайства в особливо великих розмірах, легалізації доходів, створення та керівництва злочинною організацією, а також участі в ній. Десятьом підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Одному – цілодобовий домашній арешт за станом здоров’я. Слідство триває.
Щоб не стати черговою жертвою в мережах кібершахраїв, необхідно дотримуватися суворої цифрової гігієни та критично оцінювати будь-які пропозиції легкого заробітку. Першим і найважливішим етапом захисту є ретельний аудит організації, яка пропонує інвестиції. Це включає не лише поверхневе вивчення сторінок у соціальних мережах, а й технічну перевірку їхнього офіційного ресурсу. За допомогою безкоштовного сервісу WHOIS можна дізнатися реальну дату створення сайту: якщо компанія заявляє про роки досвіду, а її домен зареєстрований лише місяць тому – це пряма ознака афери.
Особливу увагу слід приділити безпеці доступу до активів. Ваша seed-фраза, що складається з 12–24 випадкових слів, є ключем від сейфа, який не можна передавати нікому за жодних обставин. Введення цієї комбінації на сторонніх ресурсах або передача її «технічній підтримці» гарантовано призведе до повної втрати коштів. Також критично важливо уникати будь-яких фінансових операцій через посередників у месенджерах чи соціальних мережах, оскільки справжні інвестиційні платформи ніколи не залучають капітал через приватні чати.
Для посилення безпеки необхідно обов'язково використовувати багаторівневу автентифікацію (2FA) на всіх акаунтах і працювати виключно через ліцензійне програмне забезпечення з актуальними оновленнями.
Як повідомляв Інформатор, у межах кампанії #ШахрайГудбай Міністерство соціальної політики разом із Національним банком, Кіберполіцією та Держспецзв’язку поширюють рекомендації, як розпізнати шахрайські схеми та уникнути втрати коштів.