ТОПТЕМИ:

07:53

Топменеджерка ПриватБанку, яку НАБУ вважає причетною до крадівництва мільярдів для Коломойського, переховується за кордоном

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Людмила Шмальченко має кримінальну справу від НАБУ та САП за крадівництво коштів з банку, але переховується за кордоном

Дмитро Петренко Журналіст

Людмила Шмальченко, Ігор Коломойський - фігуранти справ про розкрадання коштів з ПриватБанку

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Людмила Шмальченко з Дніпра була згадана у рішенні Високого суду Лондона. Топменеджмент ПриватБанку допоміг дніпрянам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову вкрасти майже 2 млрд дол. Втім, основна увага до Шмальченко прикута у справах НАБУ та САП про мільярдні збитки ПриватБанку за іншими епізодами. Інформатор нагадує, в чому обвинувачують Шмальченко.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) з 2023 року розшукує колишню заступницю голови правління та екс-керівницю Казначейства ПриватБанку Людмилу Шмальченко у справі про розкрадання 9,2 млрд грн з банку. Їй та колишньому першому заступнику голови правління ПриватБанку Володимиру Яценку не пощастило. На відміну від інших колишніх заступників голови правління, наприклад, Тимура Новікова, Тетяни Гур'євої, Юрія Пікуша та деяких інших колишніх топменеджерів банку, які також брали участь у виведенні коштів з фінустанови, виконуючи вказівки власників - однак не стали фігурантами кримінальних справ.

Чомусь мало уваги Людмилі Шмальченко приділили у рішенні Високого суду Лондона від 31 липня 2025 року, де описується механіка крадівництва з банку майже 2 млрд дол. протягом 2013-2016 роках в інтересах тодішніх власників банку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. А саме 1 млрд 911 млн 877 тис. 385 доларів США було виведено з банку шляхом надання кредитів (relevant loans) пов'язаним компаніям з України та Кіпру, гроші потім не повернулися до ПриватБанку.

Зі 134 угод, за якими гроші виводилися з ПриватБанку, Шмальченко погоджувала лише 3 для кіпрських позичальників у складі кредитного комітету (ECC) ПриватБанку. Проте саме вона стала цікавою для НАБУ за іншими епізодами про виведення з банку щонайменше 17,6 млрд грн.

Виведення коштів з ПриватБанку значною мірою сприяло тому, що ПриватБанк у грудні 2016 року було визнано неплатоспроможним та націоналізовано державою. На підтримку ПриватБанку у спроможному стані після націоналізації державі довелося з бюджету витратити понад 155 млрд грн.

Згідно з першою кримінальною справою, де фігурує Людмила Шмальченко, у 2016 році напередодні націоналізації ПриватБанку тодішній топменеджмент організував виведення з банку 8,4 млрд грн. Тобто гроші розтратили.

У т.ч. справа стосується виведення майже 223 млн грн на 2 підконтрольні компанії ("Інгосстрах" та "Новофарм"), пов'язані з тодішніми власниками банку - Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, гроші пізніше опинилися за кордоном. Робили це поспіхом у грудні 2016 року - за день до того, як НБУ визнав ПриватБанк неплатоспроможним, та відповідно банк перейшов у власність держави.

За іншим епізодом в рамках цієї справи з кореспондентського рахунку ПриватБанку в його філіалі у Латвії списали 8,2 млрд грн (314,9 млн дол.) коштів, на які фіктивно прокредитували пов'язану з банком офшорну фірму Claresholm Marketing Ltd. - виконавцем цього розпорядження була Шмальченко та її підлегла. Серед фігурантів справи, зокрема, є також:

екс-перший заступник голови правління ПриватБанку Володимир Яценко;
колишні керівниці департаментів банку Надія Конопкіна, Олена Бичихіна та Наталія Онищенко.

Як вважає слідство, тодішні топменеджери ПриватБанку вдалися до різних маніпуляцій з фальшивими кредитами та підробними документами. САП пізніше оприлюднила переписку Шмальченко з Конопкіною, де вони обговорювали, як правильно "замітати сліди" щодо компанії Claresholm.

У березні 2021 року Людмила Шмальченко отримла підозру у цій справі. Тоді суд призначив їй 50 млн грн застави, які за неї невдовзі внесли. У 2021 році під час суду представники правоохоронних органів зазначали, що офіційні доходи Шмальченко склали понад 50 млн грн, а ще вона має чимало нерухомості. Зокрема, Інформатор в побачив у неї щонайменше 2 квартири (одна в комплексі, де вартість квартир доходить до 200 тисяч доларів), будинок та 2 ділянки у Дніпрі.

Покладені на Шмальченко обов'язки (у т.ч. обмеження пересування) спливли 12 березня 2022 року. Це дозволило їй опинитися за межами України.

А у листопаді 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) стягнув зі Шмальченко 5 млн грн застави за пропуск 2 засідань суду та збільшив заставу до 51 млн грн (відповідно вона мала внести ще 6 млн грн). Їй постановили не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу, здати закордонні паспорти, повідомляти суд про зміну місця роботи та місця проживання.

Найсмішніше, що ще у 2023 році її оголосили у розшук за іншою справою НАБУ/САП, яку розглядав ВАКС, а опинилася Шмальченко за кордоном десь у 2022 році та в Україну не поверталася. Ось таку інформацію можна побачити на сайті МВС України:

НАБУ оголосило Людмилу Шмальченко у розшук у 2023 році

У липні 2025 року НАБУ та САП повідомили, що завершили розслідування у справі про виведення Ігорем Коломойським 9,2 млрд грн з ПриватБанку. Схема злочину полягала у штучному створенні на початку 2015 року організованою групою зобов'язання банку виплатити одній з підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотній викуп власних облігацій за завищеною вартістю, шляхом підробки відповідних документів. Для цього використовували підроблені документи.

Згодом понад 446 млн грн з метою легалізації було перераховано на рахунки пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів. Врешті-решт, кошти потрапили на особистий рахунок Коломойського, який і додав їх до статутного капіталу ПриватБанку. На той момент Коломойський був головою Дніпропетровської ОДА. У цій справі підозрюють крім Шмальченко також у т.ч.:

ексдиректора департаменту міжбанківського дилінгу Ярослава Лугового;
згадану вище Надію Конопкіну;
ексзаступницю керівника Департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Тетяну Якименко.

Наголошуємо, що згідно з Конституцією України, особа не вважається винною у злочині, якщо її провини не встановив суд. Шмальченко ж є обвинуваченою у справі про 8,4 млрд грн та підозрюваною у справі про 9,2 млрд грн.

За даними рішення Високого суду Лондона, Людмилі Шмальченко належало 0,19% у ПриватБанку. Після націоналізації державою ПриватБанку всі 100% перейшли до Мінфіну України (у т.ч. незначний відсоток Шмальченко). І як інші дрібні акціонери, вона намагалася оскаржити націоналізацію ПриватБанку державою у Господарському суді Києва та Печерському райсуді (відповідно повернути Коломойському та Боголюбову), однак всі подібні справи колишніх акціонерів банку були програні у судах.

Цікаво, що чомусь участь колишнього першого заступника голови правління ПриватБанку Тимура Новікова у виведенні коштів не викликала такого інтересу у правоохоронних органів України. Він погодив 127 зі 134 шахрайських позик.

Попри те, що Тимур Новіков був ключовою особою у схемах з відмивання коштів з ПриватБанку в інтересах Коломойського та Боголюбова у 2013-2016 роках на Кіпрі, за що там отримав додатково 4,8 млн євро у фірмі PrimeCap до своєї зарплати у банку. А це, між іншим, 245,6 млн грн з тих 155 млрд грн, які держава витратила на ПриватБанк після націоналізації.

Зараз читають на Інформаторі

09:15

Ультиматум про компенсацію: Трамп загрожує зупинити запуск мосту з Канадою