Тефлоновий прем'єр: чи загрожує Шмигалю відставка?

Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль - особа в українській політиці унікальна. По-перше, він є абсолютним рекордсменом на своїй посаді: вже понад чотири роки. По-друге, навіть після настільки довгої каденції ставлення до нього серед українців абсолютно амбівалентне: частина довіряє, приблизно стільки ж не довіряють, а глобально всім просто скоріше все одно. По-третє, Шмигаль явно знає якийсь секрет, адже до нього ще ніхто так довго не працював в Україні прем'єром. 

Що це за секрет такий та чи справді наразі голові українського уряду — а отже, всьому урядові — загрожує відставка? "Інформатор" розбирався в питанні. 

Весна прийде - відставка буде? Чому президент може звільнити Шмигаля 

Якихось конкретних доказів чи підтверджень, що влада наразі готується до того, аби перезавантажити весь уряд, немає. До "Інформатора" дійшли певні чутки, які нині гуляють коридорами Кабміну. Окрім цього, у "відставку" Шмигаля регулярно відправляють деякі анонімні Telegram-канали, які, вочевидь, ведуться опонентами прем'єра. На сьогоднішній день в Україні також немає конкретного обмеження на термін перебування прем'єр-міністра на посаді, тож із легальністю у Шмигаля все в порядку.

Тому тут можна міркувати від зворотного. Шмигаля теоретично можуть замінити під якийсь особливо великий пакет західної допомоги: наприклад, ті самі мільярди на відновлення. Шмигаль, врешті, може просто втомитися та особисто попрохати Зеленського про відставку. 

Чи є нині у президента можливість відправити голову уряду (і слідом за ним весь уряд) у відставку? Так. Чи є для цього якась політична необхідність? Ні. 

Точніше, звичайно ж, Шмигалю можна багато чого пред'явити. В країні безліч проблем з економікою, є неприємні моменти з освоєнням західної допомоги, до багатьох міністрів є складні питання по їх роботі тощо. Однак наскільки у тих же проблемах економіки винний безпосередньо Шмигаль — також велике питання. Адже у нас, врешті, третій рік триває повномасштабна війна, і те, що економіка України взагалі ще існує та перебуває "на плаву" - то вже велика удача.

Чи може голова держави відправити Шмигаля у відставку з метою каналізувати протестний потенціал та суспільний негатив? Так, авжеж. Безліч президентів робили так до Зеленського (власне, абсолютно всі), та й сам Зеленський звільнив того ж Гончарука і його "Кабмін на самокаті", що допомогло частково зменшити хвилю соціального хейту на адресу непрофесійних управлінців. Однак чи спрацює все це у випадку зі Шмигалем — велике питання.

По-перше, такого негативу від суспільства, який мали Гончарук, Азаров чи Тимошенко, чинний прем'єр не має й близько. Його рейтинг - досить пристойні 34% довіри проти 45% недовіри. Так, динаміка негативна, однак і Шмигалю з цими цифрами не на вибори йти. По-друге, за стільки років діючий голова уряду вже стійко асоціюється саме з президентом, як його своєрідне політичне продовження. До того ж під час повномасштабної війни Зеленський сконцентрував максимальну кількість владних повноважень та взяв на себе повну відповідальність за стан речей у державі, тож "згодувати" розсердженому народові Шмигаля в якості самостійної політичної фігури - ідея досить ризикована. 

По-третє, і найголовніше: схоже, що чутки якраз-таки брешуть і все навпаки: Зеленський не збирається звільняти Шмигаля - принаймні, конкретно зараз. Бо питання тут тільки одне - а навіщо? Про такого прем'єра, як чинний голова уряду, всі інші президенти могли лише мріяти - і ось чому. 

Чому Шмигаль - "прем'єр мрії" для будь-якого голови держави? 

Вище ми напівжартома припускали, що Шмигаль знає секрет довгого перебування в кріслі прем'єр-міністра України. Адже він є абсолютним рекордсменом за всю історію, і керує урядом вже п'ятий рік - з 4 березня 2020 року. Схоже, що секрет цей у тому, що чинний прем'єр просто дуже зручна людина. 

Шмигаль - людина абсолютно технічна, не харизматична та "сіра". Він уособлює в собі образ керівника-технократа: невиразний, нуднуватий, в окулярах, зі спокійним поглядом кудись вбік, не дуже сильно запам'ятовується, говорить нецікаво... Саме про це казав покійний мер Харкова Геннадій Кернес, повчаючи Михайла Добкіна - "у тебе нудне лице, тобі ніхто грошей не дасть!". 

І тут варто чітко проговорити, що ми Шмигаля в жодному разі не ображаємо. Навпаки: у якійсь високорозвиненій європейській країні він був би ідеалом державного чиновника. Адже саме такими, сіренькими та нецікавими, вони взагалі-то і мають бути. Просто в Україні, де прем'єрське крісло зазвичай займали досить екстравагантні та неоднозначні люди, це виглядає дещо неприродно та незвично, от і все. 

Про Шмигаля кажуть, що він взагалі не має політичних амбіцій. Він не "перетягує ковдру" на себе. Він гарно комунікує з усіма: своїми підлеглими, міжнародними партнерами, топменеджерами держкомпаній тощо. Нарешті, він більш-менш непогано займається і власною роботою: прем'єрством. Не "добре". Не "жахливо". А просто "непогано", "нормально", без особливих емоцій - як і сам Шмигаль. 

Під час написання матеріалу ми трохи пошукали інформацію за ключовими словами "Шмигаль", "відставка", "перезавантаження уряду" і так далі. На наш погляд, явно спланованих інформаційних кампаній з темою відставки прем'єра було не менше п'яти тільки за два роки повномасштабної війни. Остання якраз мала місце перед річницею російського вторгнення. А взагалі ж "качати" Шмигаля намагаються ще з уже напівзабутих довоєнних "ковідних" часів. І як ми бачимо, досі безрезультатно. 

Чому так? Тому що, очевидно, президент поки що Шмигалем більш-менш задоволений. І спільна с Зеленським пресконференція 25 лютого це продемонструвала. На ній голова уряду виступав з програмою дій на поточний рік: військове виробництво, розвиток власної промисловості, вирішення проблем з соціальними виплатами (перш за все службовцям ЗСУ)... Це не було схоже не виступ людини, яка готується покинути посаду.

Як ми вже зазначили, Шмигаль сьогодні банально дуже зручний для президента. Ця людина не лізе у велику політику і, як-то кажуть, "знає своє місце". Вона нормально знаходить спільну мову з усіма, коли це потрібно. Вона, нарешті, більш-менш пристойно виконує свої обов'язки та не продукує постійні скандали, як це робив який-небудь Гончарук. Коротше, не прем'єр, а просто мрія для будь-якого президента, особливо якщо згадати постійні "президентсько-прем'єрські війни" часів Ющенка чи Порошенка. 

Тож резюмуючи, ми робимо наступний висновок: звільняти Шмигаля станом на зараз у Зеленського немає жодної вагомої причини. Як і перезавантажувати цілий Кабмін — навіщо, та ще й під час війни? Адже можна просто "точково" ротувати тих чи інших міністрів, як це було з Міністерством оборони. Водночас немає ніяких гарантій, що наступний прем'єр буде таким же "тихим" і зручним, як чинний. 

Однак голова держави вже неодноразово демонстрував здатність до неочікуваних та радикальних рішень. Тож звільнити Шмигаля він може, в теорії, хоч завтра. А може залишити працювати аж до кінця війни. Все залежить від ситуації "на місцях" та від політичної доцільності таких дій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.