Господарський суд Дніпропетровської області зобов'язав підприємицю доплатити борг за купівлю Telegram-каналу "PONCHINCHE_HOUSE"
Господарський суд Дніпропетровської області 1 жовтня задовольнив позов фізичної особи-підприємця Наталії Висоцької до фізичної особи-підприємця Аріни Постоєнко, яка не доплатила за купівлю Telegram-каналу "PONCHINCHE_HOUSE". Загальна вартість каналу за договором становила 12 500 доларів, проте покупчиня внесла лише частину коштів. Суд визнав заборгованість доведеною і зобов'язав її доплатити решту суми разом із пенею та відсотками.
Як свідчить текст рішення, оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень, 1 липня 2025 року між сторонами було укладено договір про відчуження майнових прав інтелектуальної власності та передачу контролю над Telegram-каналом "PONCHINCHE_HOUSE" №01072025. За умовами документа продавчиня передавала покупчині повний доступ до каналу, його адміністрування, перереєстрацію на новий номер телефону та всі облікові дані.
Предметом угоди став Telegram-канал "PONCHINCHE_HOUSE", який на момент підписання договору мав:
Сторони домовилися, що оплата має надійти у повному обсязі з дати укладення договору і до 21 листопада 2025 року, за курсом гривні до долара, зафіксованим в АТ КБ "Приватбанк" на день перерахування коштів. Акт приймання-передачі канал підписали в той самий день, 1 липня 2025 року, без жодних зауважень.
У період з 18 липня 2025 року по 27 січня 2026 року покупчиня частково розрахувалася - перевела 158 515 грн, що в еквіваленті становить 3 811 доларів. Решта боргу - 378 798 грн, або 8 688 доларів - лишилася несплаченою. У відзиві на позов відповідачка не заперечувала факту укладення договору і часткової оплати, але наполягала, що оскільки оплата продовжувалася вже після 21 листопада 2025 року, нарахування штрафних санкцій у такому розмірі є безпідставним.
"Відповідач здійснює оплату по мірі можливостей, не відмовляється від виконання свого обов`язку", - йдеться у відзиві відповідачки на позовну заяву.
Позивачка ж у відповіді на відзив наголосила, що кінцевою датою для розрахунку за договором було саме 21 листопада 2025 року, і сторони жодного разу не вносили змін до пункту договору про строк оплати. Під час розгляду справи позивачка подала заяву про зміну предмета позову і попросила стягнути заборгованість уже не в гривнях, а в доларовому еквіваленті - 8 688 доларів, пеню 52 210 грн та 3 % річних у розмірі 121 доларів.

Суд встановив, що пунктом 6.1 договору передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення строків оплати. Перевіривши розрахунок позивачки, суд визнав його арифметично правильним і таким, що відповідає умовам договору та вимогам законодавства, оскільки відповідачка не надала власного контррозрахунку.
Щодо прохання відповідачки зменшити розмір пені, суд зазначив, що вона не вказала, на скільки саме пеню варто зменшити, і не навела конкретних доказів чи обставин на обґрунтування такого зменшення. Через це суд не знайшов правових підстав для зменшення штрафних санкцій.
У підсумку господарський суд задовольнив позовні вимоги Наталії Висоцької у повному обсязі. Резолютивна частина рішення передбачає:
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Центрального апеляційного господарського суду.
У мотивувальній частині рішення суд детально пояснив, чому заборгованість за договором стягується саме в доларах, а не в гривневому еквіваленті. Господарський суд послався на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово підтверджувала: цивільне законодавство не забороняє визначати грошове зобов'язання в іноземній валюті, якщо йдеться не про розрахунки готівкою на території України, а про валюту як еквівалент зобов'язання.
Суд також нагадав позицію Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року, згідно з якою при стягненні боргу в еквіваленті іноземної валюти в рішенні зазначається лише одна сума - в іноземній валюті, а переведення у гривню виконавець робить уже на момент фактичної сплати боргу боржником.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд стягнув з боржника понад 50 тисяч гривень на користь банку, значну частину з яких склали нараховані відсотки за прострочення. Також ми писали, що клієнтка банку оскаржувала стягнення коштів в іноземній валюті за іпотечним кредитом, і суд також мав визначати, яка сума та в якій валюті підлягає стягненню.