Переяславський суд визнав дискримінацію абітурієнта з дипломом спеціаліста і стягнув з вишу 76 094 грн
Переяславський міськрайонний суд Київської області 19 серпня частково задовольнив позов чоловіка до Університету Григорія Сковороди в Переяславі, який після невдалої спроби вступити до аспірантури звинуватив виш у дискримінації. Суд визнав, що абітурієнту відмовили у вступі через диплом спеціаліста, хоча закон прирівнює такий диплом до ступеня магістра. За результатами розгляду справи суд зобов'язав університет виплатити чоловікові 76 094 грн моральної шкоди. Окрему суму - судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп - стягнули на користь держави.
Як випливає з рішення, оприлюдненого в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік подав документи до Університету Григорія Сковороди в Переяславі для вступу до аспірантури за спеціальністю "053 Психологія" і брав участь у конкурсному відборі 2023 року. Попри високий бал, йому відмовили у вступі. 2 жовтня 2023 року позивач оскаржив це рішення, подавши скаргу відповідно до Положення про порядок зарахування здобувачів вищої освіти. Наказом ректора університету від 4 жовтня 2023 року № 36 створили апеляційну комісію, яка, однак, перегляд результатів конкурсного відбору не здійснила.
У відповіді від 19 жовтня 2023 року апеляційна комісія пояснила відмову наявністю в позивача диплому спеціаліста, а не магістра. Позивач вважав це дискримінацією, адже вона проявилась у наданні переваги особам з дипломом магістра перед особами з дипломом спеціаліста, і вимагав стягнути з відповідача 100 000 грн моральної шкоди. Представник університету у запереченнях наполягав, що чоловік набрав найменшу кількість балів серед вступників на цю спеціальність, тому не був рекомендований до вступу, а вимога про моральну шкоду є необґрунтованою.
Суд врахував, що до позову долучили копію іншого рішення - Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом того самого чоловіка до цього ж університету про захист прав споживача освітніх послуг. Тим рішенням встановлено, що відмова через диплом спеціаліста суперечить закону.
"Вказівка про те, що позивач не рекомендований до вступу в аспірантуру за фактом наявності диплому спеціаліста з обраної спеціальності очевидно суперечить підпункту 2 п. 2 розділу XV Закону України № 1556-VII "Про вищу освіту", відповідно до якого вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра", - зазначив суд у рішенні від 23 жовтня 2024 року.
У тому ж рішенні суд встановив, що апеляційна комісія, яка розглядала скаргу чоловіка, містила у своєму складі одного з працівників університету, який приймав у нього вступний іспит. За позовом про захист прав споживача суд тоді відмовив, оскільки визнав обраний позивачем спосіб захисту неналежним - він порушував би права осіб, які пройшли конкурсний відбір. Утім, у новій справі про моральну шкоду ці обставини як встановлені судом суд визнав такими, що не потребують повторного доведення.

Ключовим доказом у справі став висновок комплексної психолого-соціальної експертизи від 17 квітня 2026 року, який позивач долучив до матеріалів справи 11 травня. Згідно з висновком:
Представниця відповідача клопотала про відвід судді, долучення додаткових доказів, залучення свідків і виклик експерта, однак суд ці заяви відхилив або залишив без розгляду.
Суд визнав, що позивач як споживач освітніх послуг зазнав дискримінаційного ставлення з боку університету, яке проявилось у наданні переваги особам з дипломом магістра перед особами з дипломом спеціаліста. Суд врахував характер правопорушення, погіршення можливості реалізації права на освіту, негативний вплив на ділову репутацію та те, що виш добровільно не визнав факт порушення і не відшкодував шкоду.
Резолютивна частина рішення передбачає:
Суд наголосив, що з огляду на статус відповідача як закладу вищої освіти державної форми власності та значення здобуття освіти для позивача, визначений розмір відшкодування є справедливим і не призводить до збагачення позивача та не ставить відповідача у скрутне становище.
Представники відповідача намагалися поставити під сумнів допустимість висновку психолого-соціальної експертизи, однак суд встановив, що закон не обмежує проведення такої експертизи виключно державними спеціалізованими установами. У судовому засіданні експерт пояснив, що має три вищі освіти, зокрема психологічну та юридичну, є співавтором підручника з визначення заподіяння моральної шкоди і провів сотні психологічних досліджень, у тому числі за ініціативи суду.
Для оцінки суд також послався на практику Верховного Суду, за якою грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною і не є сталою величиною - вона визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи, характеру правопорушення та глибини душевних страждань потерпілого.
Українські суди регулярно розглядають справи про відшкодування моральної шкоди за різних обставин - від споживчих спорів до банківського шахрайства. Раніше Інформатор повідомляв, що Київський апеляційний суд стягнув з ТЕЗ ТУР понад 49 тисяч гривень на користь чоловіка, який так і не отримав оплачену туристичну подорож до Єгипту, включно з компенсацією моральної шкоди. Також ми писали, що пенсіонер із Чернігова через суд повернув 42,9 тисячі гривень, які шахраї списали з його картки ПриватБанку, і отримав додатково 5 тисяч гривень моральної компенсації.