Суд врахував, що банк не довів причетності клієнта до втрати платіжного інструменту та облікових даних.
Житомирський апеляційний суд 10 листопада відмовив АТ КБ "ПриватБанк" у скасуванні рішення, яким банк зобов'язали прибрати з боргу клієнта 77 486,04 грн, списаних шахраями після крадіжки його телефону та банківської картки. Апеляція погодилася з висновком про те, що банк не довів причетності самого клієнта до втрати коштів, і залишила рішення суду першої інстанції без змін.
Як ідеться в постанові, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів. Він вимагав визнати незаконною бездіяльність банку щодо невідновлення залишку коштів на картковому рахунку, зобов'язати банк прибрати з кредитної заборгованості суму несанкціоновано списаних коштів та нарахованих на неї відсотків, а також зарахувати власне поповнення рахунку.
За словами позивача, він є клієнтом ПриватБанку з кредитним лімітом 80 000 грн. 12 вересня 2024 року з 10:00 до 12:00 за адресою вулиця Житній Ринок, 1 у Житомирі у нього викрали мобільний телефон із сім-карткою та гаманець із банківською карткою. Невідома особа, скориставшись номером телефону, змінила ідентифікаційні дані та пароль доступу до "Приват24" і того ж дня, з 12:22 до 22:07, здійснила платіжні операції на загальну суму 77 486,04 грн.
Чоловік стверджував, що сам цих операцій не проводив, згоди на них не давав і жодними діями не сприяв незаконному використанню своїх даних. Він наголошував, що списання коштів стало можливим через неналежне надання банком послуг безпеки.
Позивач подав заяви про те, що сталося:
Банк двічі відмовив у поверненні коштів - листами від 20 вересня та 26 листопада 2024 року, а в грудні відмовив ще й у наданні інформації, пославшись на відсутність згоди клієнта на розкриття банківської таємниці. При цьому, як встановив суд, 6 листопада 2024 року обвинувальний акт щодо особи, причетної до викрадення коштів, уже направили до Корольовського районного суду міста Житомира.
28 квітня 2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково: визнав незаконною бездіяльність посадових осіб АТ КБ "ПриватБанк" щодо невідновлення залишку коштів на банківському рахунку позивача. Суд також зобов'язав банк перерахувати заборгованість за кредитним договором, виключивши з неї 77 486,04 грн несанкціоновано списаних коштів та 10 471,92 грн нарахованих і списаних відсотків за користування кредитним лімітом, а також стягнув із банку на користь позивача 8 000 грн витрат на правничу допомогу. У решті вимог суд відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не ініціював спірних операцій, а банк не надав доказів того, що списання стало можливим через розголошення клієнтом конфіденційної інформації. З огляду на споживчий характер відносин суд застосував принцип тлумачення сумнівів на користь слабшої сторони - клієнта.
Банк оскаржив це рішення, вимагаючи повністю відмовити в позові та зменшити суму стягнутих витрат на правничу допомогу. Представник ПриватБанку наполягала, що спірні операції пройшли належну автентифікацію, а позивач повідомив банк про крадіжку лише через п'ять днів після події, тож сам сприяв втраті коштів.
"На противагу доводам позивача, які не підтверджені відповідними доказами, відповідачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують, що спірні платіжні операції здійснені з автентифікацією платіжного інструменту і його держателя", - зазначила представниця відповідача.
Розглянувши скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що банк не довів зв'язку між поведінкою клієнта і проведенням спірних операцій. Суд врахував, що всі платежі здійснили 12 вересня 2024 року - того самого дня, коли телефон і картку викрали, тож навіть вчасне повідомлення банку об'єктивно не могло запобігти списанню коштів того ж дня.
Апеляційний суд також звернув увагу, що банк не довів, яким саме договором визначено конкретні канали зв'язку й строк повідомлення про втрату платіжного інструменту, а тому не може ставити клієнту в провину недотримання порядку, якого сторони взагалі не погоджували.
Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
У спорах про шахрайське списання коштів вирішальним є те, хто довів обставини втрати даних доступу до рахунку. У цій справі суд визнав, що банк не надав доказів причетності клієнта до втрати платіжного інструменту чи облікової інформації, а всі операції пройшли того ж дня, коли телефон і картку викрали, - це й визначило результат справи на користь позивача.
Раніше Інформатор повідомляв, що Кропивницький апеляційний суд відмовив клієнтці ПриватБанку у поверненні 59 739,51 грн, які шахраї вивели з її карток після телефонного дзвінка від нібито працівника банку. У тій справі суд встановив, що жінка сама підтвердила вхід у "Приват24" з чужого пристрою і продиктувала зловмиснику код підтвердження, тож відповідальність поклали саме на неї.
Також ми писали про те, як Печерський районний суд Києва відмовив клієнту ПриватБанку, у якого шахраї вкрали 122 767 грн, відкривши на його ім'я кредитний ліміт. У тій справі клієнта попередили про підозрілий вхід в акаунт електронною поштою, але він не вжив заходів захисту і звернувся до банку лише через кілька днів.