ТОПТЕМИ:

15:23

Суд дозволив Казахстану не стягувати $1,4 млрд з "Газпрому" на користь України

Суд МФЦА в Астані скасував травневе рішення про примусове стягнення $1,4 млрд з "Газпрому" через відсутність юрисдикції

Суд дозволив Казахстану не стягувати $1,4 млрд з "Газпрому" на користь України — Казахстан не стягне $1,4 млрд з Газпрому для Нафтогазу

Казахстанський суд закрив для "Нафтогазу" ще одну юрисдикцію для стягнення боргу з "Газпрому" - цього разу на рівні $1,4 млрд. 7 липня 2026 року суд першої інстанції Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА) скасував власне ж рішення двомісячної давнини. Рішенням "Газпрому" погрожувало примусове виконання арбітражного вироку на казахстанській землі. Підставою стала відсутність у МФЦА юрисдикції для такої справи.

15 травня 2026 року суддя Ендрю Спінк задовольнив позов "Нафтогазу" про визнання і примусове виконання рішення Міжнародної торгової палати (ICC), ухваленого у Швейцарії. Однак вже 7 липня суддя Лорд Фолкс, як зазначає Forbes Kazakhstan, переглянув справу та дійшов прямо протилежного висновку. У підсумковому рішенні, опублікованому на сайті суду, Лорд Фолкс зазначив відсутність юрисдикції для визнання та виконання арбітражного рішення ICC - і скасував наказ свого попередника.

Ключовим стало тлумачення норм Конституційного закону про МФЦА - зокрема статей 13 і 14, які визначають межі юрисдикції суду. Лорд Фолкс підкреслив, що юрисдикція суду є виключною і суворо обмеженою переліком категорій спорів, прямо зазначених у законі. Суд встановив, що спір не підпадає під ці категорії, а положення про визнання арбітражних рішень поширюються переважно на рішення арбітражного центру самого МФЦА. Показово й інше: первісне рішення судді Спінка ухвалювалося без участі і попередження "Газпрому", тоді як під час повторного розгляду були заслухані аргументи обох сторін.

У підсумку суд визнав відсутність у нього повноважень для виконання рішення ICC, ухваленого за межами Казахстану і поза арбітражною системою МФЦА.

Що передувало казахстанському провадженню

Суперечка між "Нафтогазом" і "Газпромом" має давнє коріння. У 2009 році НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" уклали два довгострокові контракти - договір купівлі-продажу природного газу і договір про транзит газу територією України. Унаслідок рішень Стокгольмського арбітражу 2017-2018 років вимоги української сторони були частково задоволені, а "Газпром" зобов'язали виплатити "Нафтогазу України" $2,56 млрд після взаємозаліку вимог.

У травні 2022 року через дії російських окупаційних сил організація транзиту газу через точку входу "Сохранівка" стала неможливою. "Нафтогаз" продовжив надавати передбачені угодою послуги транзиту через пункт входу "Суджа". Однак "Газпром" відмовився сплачувати в повному обсязі плату за транспортування газу, порушивши договірні зобов'язання.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" ініціював арбітражне провадження у Швейцарії відповідно до Регламенту Міжнародної торгової палати (ICC). У червні 2025 року арбітражний трибунал визнав "Газпром" повністю відповідальним та зобов'язав його сплатити заборгованість за транзит, відсотки та арбітражні витрати. Оскільки "Газпром" добровільно платити відмовився, "Нафтогаз" розпочав міжнародну кампанію зі стягнення активів у різних юрисдикціях.

Що означає рішення МФЦА для позиції "Нафтогазу"

Скасування казахстанського дозволу не означає анулювання самого арбітражного рішення ICC - борг "Газпрому" юридично залишається в силі. Утім, втрата ще однієї юрисдикції ускладнює пошук активів боржника. Кожна закрита площадка скорочує простір для маневру у міжнародній кампанії зі стягнення коштів.

Водночас рішення МФЦА містить важливий прецедентний сигнал: казахстанські суди трактують власну юрисдикцію вузько і не готові автоматично виконувати іноземні арбітражні рішення. Це вписується у позицію, яку раніше обстоювало Міністерство юстиції Казахстану. Відомство заявляло, що держава не має відношення до спору між двома іноземними компаніями.

Хронологія газового спору між Україною та Росією

Після початку повномасштабної війни у травні 2022 року транзит через газовимірювальну станцію "Сохранівка" став неможливим через окупацію території. Водночас "Нафтогаз" продовжив надавати послуги транзиту через пункт входу "Суджа". Попри це, "Газпром" почав частково не оплачувати послуги транзиту, що і стало підставою для позову.

Станом на 2025 рік суди наклали арешт на російські активи у Фінляндії, Франції, Австрії та ще одній юрисдикції. "Нафтогаз" паралельно виконує й інше арбітражне рішення: компанія продовжує процес примусового виконання рішення щодо компенсації в розмірі $5 млрд за незаконну експропріацію активів у Криму у 2014 році. Процес примусового виконання триває на різних етапах у десяти юрисдикціях.

Зараз читають на Інформаторі

17:04

Перуанець переплутав свій дім - шпаргалки з російської не врятували найманця РФ