Данський аналітик Андерс Нільсен назвав можливе застосування мобілізованих росіян проти Альянсу
Аналітик Королівського оборонного коледжу Данії Андерс Нільсен допускає, що Кремль може використати частину новобранців нової хвилі мобілізації для нападу на одну з країн НАТО. За його оцінкою, таким чином Москва спробує створити паніку в західних суспільствах і послабити підтримку України. Про прогноз данського фахівця написав військовий оглядач Ігаль Левін.
Як пише Левін у своєму Telegram-каналі, Нільсен розглядає напад на країну НАТО як один із трьох можливих варіантів використання мобілізованих, а не як підтверджений план Кремля. Раніше аналітик уже пояснював, що росіяни перебувають у стратегічному глухому куті і можуть вдатися до одного з чотирьох варіантів: заморозити війну, зупинити наступ, але продовжити далекі удари, оголосити мобілізацію або напасти на одну з країн НАТО, сподіваючись послабити підтримку України. За словами аналітика, зараз усе більше ознак свідчить, що Кремль зупинився саме на варіанті нової мобілізації.
"Росіяни спробують напасти на одну з країн НАТО, щоб створити паніку в західних країнах і послабити підтримку України. У такому разі не всіх мобілізованих залучать до такого нападу, однак частину з них - можуть", - зазначив аналітик Королівського оборонного коледжу Данії Андерс Нільсен.
Нільсен наголошує, що країнам НАТО в будь-якому разі варто серйозно поставитися до такої можливості та бути до неї максимально готовими. За його підрахунками, приховану мобілізацію Кремль може провести відразу після парламентських виборів. Зрозуміло, що нічого не відбудеться до парламентських виборів 18-20 вересня: хоча вибори в Росії й нечесні, вони відіграють важливу роль церемоніальної легітимації влади. Реалістичний масштаб залучення аналітик оцінює у межах від 200 до 400 тисяч осіб, а розмови про мобілізацію мільйона вважає нереалістичними, оскільки мобілізація має важкі наслідки для економіки.
Аналітик перелічує кілька індикаторів, які, на його думку, вказують на наближення нової хвилі. Серед них - зміна динаміки на полі бою, публічні висловлювання російських функціонерів про мобілізацію, зручне вікно можливостей після виборів у парламент та дедалі агресивніший примусовий рекрутинг. Ще один індикатор - свідчення про те, що в Росії активно розбудовується інфраструктура для проведення хвилі мобілізації, усувають бюрократичні перепони та проводять навчання військкоматів.
Прогнозований масштаб мобілізації Нільсен порівнює з подіями осені 2022 року, коли Кремль уже вдавався до подібного кроку. За його словами, тоді такий резерв допоміг Росії стабілізувати фронт, і повторення цього сценарію може вплинути на динаміку бойових дій у 2027 році, хоча стратегічно ситуацію кардинально не змінить.
Нагадаємо, що Росія роками реалізує проти країн НАТО свою стратегію агресивних дій, яку більшість військових експертів окреслюють як "війна нижче порогу 5-ї статті". Це комплекс заходів (диверсії, дронові та кібератаки і т.д.), які діють як засіб "подавлення імунітету" Альянсу, розмиваючи стан між миром та війною. Щоб всередині Альянсу не було консенсусу, чи почала Росія війну, на яку варто відповідати військовим шляхом, чи ще можна потерпіти. Путін розраховує, що саме така нерішучість у відповідь на повзучу агресію і зруйнує НАТО.
Також ми писали, що лідер Фінляндії відкинув імовірність російського нападу на країни Альянсу, заявивши, що не бачить ознак підготовки Росії до війни проти НАТО. Він спирався на дані спецслужб своєї країни.