Путін має чотири варіанти відповіді на атаки по РФ - у FT описали сценарії загроз
Financial Times виклала чотири сценарії, як Кремль може відреагувати на українські удари по енергетиці та глибині території Росії
Масштабна українська кампанія далекобійних ударів спричинила серйозну паливну кризу в Росії і змінила відчуття перебігу війни. Союзники України при цьому не вірять, що російський правитель Володимир Путін просто змириться з такою ситуацією - натомість вони готуються до ескалації. Видання Financial Times виклало чотири можливі сценарії того, як Кремль може відреагувати на удари по власній території.
Українська кампанія ударів на великі відстані не лише спричинила серйозну паливну кризу в Росії, а й посилила відчуття, що хід війни змінився. Проте, як пише Financial Times, союзники України не вірять, що Путін погодиться просто змиритися з поразкою - тому очікується ескалація.
Газета наводить два можливі напрямки дій Росії. Перший - більш агресивні дії, якщо Путін вважатиме, що його загнали в кут і намагатиметься змінити хід війни. У такому разі розширення конфлікту з НАТО могло б пояснити повільне занурення Москви в патову ситуацію в Україні та виправдати повну мобілізацію всередині країни. Путін міг би оголосити, що веде екзистенційну битву за долю пострадянського простору, а не невдалу спробу вторгнення до меншого сусіда.
Другий напрямок передбачає обмежені можливості Путіна щодо ескалації. Щоразу, як Путін відчуває себе притисненим, його головним інструментом стають погрози подальшою ескалацією проти України та Заходу - і голоси Москви знову стали гучнішими й наполегливішими. Наприкінці травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров попередив держсекретаря США Марко Рубіо, що Росія завдасть "систематичних і тривалих ударів по об'єктах, що обслуговують потреби збройних сил України в Києві".
Після влучання російського дрона в житловий будинок у Румунії заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв попередив європейців, що їм доведеться звикнути до подібних інцидентів.
"Громадяни держав ЄС, як населення воюючих країн, не зможуть спати спокійно", - заявив він.
Але залишаються й деякі можливості для російського підвищення ставок. Перший - це продовження військових дій. Другий - застосування ядерної зброї. Третій - прямий напад на НАТО. А четвертий - так звана "гібридна війна".
При цьому автори нагадали, що в перші роки війни від російських політиків часто лунали ядерні погрози. Однак потім, як передбачається, під впливом Китаю, вони зійшли нанівець. Також передбачається, що в разі застосування ядерної зброї Захід може безпосередньо втрутитися в хід війни.
Що поставило Кремль під стратегічний тиск
"Спеціальна військова операція", розрахована на кілька днів, тривала вже довше, ніж радянська боротьба з нацистською Німеччиною і вся Перша світова разом узяті. Російські сили давно перестали робити значні успіхи на полі бою. Деякі дані навіть свідчать про те, що РФ втратила позиції навесні.
Держава, що слабшає, часто стає небезпечнішою за ту, що зростає. Стикаючись з економічною спіраллю і виснаженими звичайними силами, Путін входить у вікно максимальної небезпеки. Відчуття "зараз або ніколи" у поєднанні з необхідністю зміцнити легітимність вдома може підштовхнути його до нової відкритої мобілізації.
Саме тому Україна дійшла висновку, що має вдарити по одному з центральних уразливих місць Росії - її енергетичному потенціалу. Удари середнього радіусу дії перерізають життєво важливий сухопутний коридор з півдня Росії до Криму. Довгострокові атаки дронами тиснуть на і без того виснажену воєнними витратами економіку.
Не вщухають побоювання, що Росія може відкрити новий фронт у Європі. У міру того як реальність стає болючою для Путіна, він, ймовірно, намагатиметься підвищити частоту і масштаб гібридних атак. Якщо чверть століття чомусь і навчили, то одному - Путін поганий стратег і ухвалює рішення хаотично.
Що стоїть за діями Москви
Пастка, яку Путін сам собі поставив, психологічна: режим, що виправдовував свою авторитарну модель обіцянками відновити велич Росії, не може визнати стратегічну поразку без ризику політичного краху. Путін робить ставку на те, що Європа не має рішучості запровадити відчутні витрати нижче порогу 5-ї статті НАТО. Поки що докази свідчать, що він правий - жоден російський чиновник не поніс наслідків ні за вибухи на оборонних заводах, ні за перерізання балтійських кабелів, ні за кампанію з посилками-бомбами.
У першому кварталі поточного року дефіцит бюджету Росії досяг 1,9% ВВП - це перевищило заплановані показники за весь рік і вдвічі більше, ніж у тому самому кварталі торік. Таке відхилення не можна пояснити звичайним плануванням державних контрактів - це відповідь на структурні проблеми, що з'являються в економіці. На нещодавній телевізійній нараді з чиновниками Путін, видимо роздратований, визнав, що економіка скоротилася на 1,8% у перші два місяці поточного року.
Куди веде перемир'я і тиск на Москву
Тиск на Росію наростає одночасно з кількох боків - економічного, військового та дипломатичного. Перемир'я як рятівний варіант для Москви розглядалося у Bloomberg - агентство пояснювало, як накопичений тиск може змусити Кремль сісти за стіл переговорів. Ключова теза: що більше Росія зазнає системних збитків - в економіці, на полі бою і в міжнародній ізоляції - то швидше стискається вікно для виходу на Путіних умовах.
Паралельно відбуваються і дипломатичні процеси. Президент США Дональд Трамп нещодавно заявив, що Путін відчуває тиск і кінець війни наближається швидше, ніж здається. Президент Володимир Зеленський після телефонної розмови з Трампом сказав, що є "реальна перспектива" завершити війну. Проте FT нагадує: навіть якщо мирний сценарій можливий, чотири варіанти ескалаційної відповіді Путіна - включно з гібридними атаками на НАТО, новою мобілізацією, ядерною риторикою та відкриттям нових фронтів - залишаються цілком реальними.
Слідкуйте за нами у Telegram
