США тимчасово дозволив трансакції з банками Росії: чи дійсно Захід допомагає агресору

Мінфін США дозволив операції з російськими банками для енергетичних трансакцій до листопада 2024 року. Але Захід від початку війни намагався заподіювати шкоду економіці РФ так, аби власні інтереси мали мінімум шкоди. Є багато зауважень щодо дотримання санкцій союзниками, проте цифри засвідчують, що вони діють. Останнім часом США зосереджені на вторинних санкціях, які загрожують бути по-справжньому руйнівними, адже завадять Китаю підтримувати свого молодшого партнера.

Вашингтон частково зняв санкції?

У понеділок, 29 квітня, Мінфін США дозволив проводити операції з низкою російських банків, для трансакцій, пов’язаних із видобутком та перероблюванням енергоносіїв, включно із деревиною, вугіллям та ураном. Йдеться про банк «ВТБ», «Альфа-банк», «Радкомбанк», Росбанк», банк «Санкт-Петербург», «Центробанк РФ» та низку інших організацій. Ліцензія, яка дозволяє РФ торгувати основними категоріями її експорту діє до листопада 2024 року — фактично, до виборів президента США.

І тут можна пригадати позицію адміністрації Байдена, зокрема зауваження радника з безпеки Джейка Саллівана та міністра оборони Ллойда Остіна щодо недоречності ударів по російських НПЗ. Чи згадати, яке значення для виборця має ціна на заправках. Але перш ніж звинувачувати американців у зраді, мовляв, однією рукою допомагають нам, а іншою — ворогу, слід зазначити, що йдеться про пролонгацію попередніх рішень уряду Сполучених Штатів.

Річ у тім, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну США, ЄС та G7 обмежили російським банкам можливості виконання міжнародних операцій та транзакцій. Але Захід хотів, аби це не вплинуло на ринок енергоносіїв, тому послабив ці обмеження для «Центробанку», «Совкомбанку», «Зовнішекономбанку» та інших організацій. У червні 2022 року список розширили, додавши «Сбербанк», «ВТБ-Банк», «Альфа-Банк» та інші установи. Фактично двічі на рік цю ліцензію Мінфін США й поновлює.

Лише бізнес

США та їхні союзники ніколи й не ставили за мету повністю обмежити наплив російської нафти та газу на ринок — це спровокує економічну кризу та інфляцію. Натомість Захід встановив максимальну закупівельну ціну для російської нафти, що зберігає потік енергоносіїв, але обмежує прибутки.

Росія знайшла способи обійти санкції, продаючи свою нафту дорожче Індії, Китаю та деяким іншим країнам. Це не настільки вигідно, як пряма торгівля, однак завдяки збільшенню цін на енергоносії за 2023 рік прибутки склали приблизно 180 мільярдів доларів. Для порівняння, у мирному 2021 році Кремль заробив 110 мільярдів, повідомляє Reuter. Пропагандисти поширюють наративи, мовляв, капіталістичний Захід «готовий продати мотузку, на якій його повісять», не те що Україну.

Слід визнати, ці заяви мають підґрунтя. Російські енергоносії потрапляють на західний ринок через треті країни. Цим паливом, яке придбали за ціною вищою, ніж встановлений максимум, користуються європейці, зокрема, британці, та навіть Пентагон.

Крім того, зросли поставки природного газу. «Газової голки», як це було раніше, нема: ЄС скоротив використання трубопровідного «блакитного палива» з РФ з 40% у 2021 році, до 8% у 2024 році, повідомляє Deutsche Welle. Однак, якщо врахувати скраплений газ, ці показники зростають до 13%. За даними Центру досліджень енергетики й чистого повітря (CREA), Франція, президент якої Емануель Макрон відомий своєю яструбиною позицією щодо РФ, на 50 % наростила закупівлю російського скрапленого газу. Французи ще й перепродують його до Німеччини та Італії.

І це не єдині неприємні для нас новини щодо торгівлі з агресором. Періодично в пресі з’являється інформація про західні товари, які масово потрапляють до РФ через треті країни. Йдеться зокрема про чіпи з ЄС, Британії, США та Тайваню. Часто уряди, які ми вважаємо проукраїнськими відверто підігрують цьому.

У квітні прем’єр-міністрка Італії  Джорджа Мелоні приймала в резиденції «Палаццо Кіджі» президента Таджикистану Емомалі Рахмона. Країни домовилися про збільшення торгових взаємин. І все б добре, якби не нюанс: Таджикистан за останні два роки в рази збільшив до Росії поставки пральних машин, холодильників, комп’ютерів, камер, смартфонів, навушників, деталі до яких використовують для виготовлення зброї, пише Al Jazeera.

Якби прикро це не було для українців, Захід купує енергоносії в Росії і робить це з тієї ж причини, з якої Кремль їх продає — це вигідно. Проте це не означає, що санкції не діють, чи що союзники ненадійні, просто кожна країна зважає передовсім на власний інтерес і намагається знайти баланс. Варто зауважити, через посередників заправляла свої танки й авто російським дизелем та бензином і Україна.

Не все так однозначно

Представник Пентагону на умовах анонімності повідомив Reuters, що за весь час бойових дій безпосередньо на війну Москва витратила 211 мільярдів доларів. Ще 10 мільярдів Кремль недорахувався через скасування контрактів на продаж зброї. Водночас за оцінками Центру досліджень енергії та чистого повітря (CREA), з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну до лютого 2024 року Росія заробила близько 653 мільярдів євро на експорті нафти, природного газу та вугілля.

Торік надходження від експорту викопного палива впали аж на 29 %, якщо порівнювати з 2022 роком. Причиною стали не лише санкції, але й тепла зима та загальне падіння цін на енергоносії. Однак саме через торгові обмеження, за підрахунками CREA, у 2023 році Кремль недоотримав до свого бюджету солідні 12 %.

Білий дім вважає санкційну політику ефективною. У квітні США спільно з Британією додатково оголосили заборону імпорту алюмінію, міді та нікелю російського походження. Лондонська та Чиказька біржі більше не займаються продажем російських кольорових металів. Але найбільші зусилля Заходу спрямовані на усунення лазівок. Схоже, на цьому напрямку є певні здобутки. Очільниця російського Центробанку Ельвіра Наібулліна заявляла, що Кремль остерігається посилення вторинних санкцій.

«Щодо міжнародних платежів — загалом ми бачимо посилення ризику вторинних санкцій та ускладнення платежів. Ми з нашими партнерами перебуваємо в контакті для того, щоб дивитися на те, як можна полегшити платежі, тому що зовнішньоекономічна торгівля з дружніми країнами активно зростає», — цитує Набіулліну російський «Коммерсант».

The Wall Street Journal з посиланням на власні джерела повідомляє, що США розробляють санкції, які можуть відрізати деякі китайські банки від світової фінансової системи за співпрацю з росіянами. Вашингтон розраховує, що це змусить Пекін відмовитися від ідеї підтримки російської військової промисловості.

Reuters повідомляє, що великі китайські банки дійсно припинили такі трансакції. Натомість на кордоні з Росією утворилася мережа менших установ, які надають фінансові послуги. Наразі невідомо, наскільки успішною буде така практика. Є надія, що так — Сполучені Штати налаштовані рішуче. Зрештою, не лише Захід враховує власні інтереси в російсько-українській війні, Пекін теж навряд готовий іти на все, аби захистити режим Путіна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.