«Скажений принтер» України: каральні законопроекти у ВР та гальмування реформ ЄС - що з цим робити

На розгляд Ради останнім часом вносять безглузді законопроекти. Наприклад, садити у в'язницю за критику влади. Або заборонити електронні сигарети. Або обговорюється рішення заборонити чоловікам призовного віку вступати до інститутів. Зрозуміло, не факт, що вони будуть прийняті та набудуть чинності. Але є інший факт: народних обранців, у тому числі з партії більшості Слуга народу, зовсім не бентежить невідповідність цих законів базовим принципам демократії. І це поганий знак, бо він вказує на те, що Україна має ризик скотитися до диктатури. Війна та військова доцільність мимоволі цьому сприяє.

Визначення "скажений принтер" приклеїлося до російського парламенту в 2011-13 роках. Тоді держдума штампувала один за одним дивні, здебільшого каральні закони. Вони відрізнялися безпрецедентною кількістю правок, спрямованих на закручування гайок. Сьогодні ми всі спостерігаємо «скажений принтер» у Верховній Раді України. 

 Дивні українські законопроекти: для кого і для чого з'являються

Законопроєкти, які вносилися у ВР до лютого 2022 року не сприймалися так боляче суспільством, як депутатські ініціативи воєнного часу.  

Одним із перших законопроектів, який обурив українців весною минулого року був так званий "законопроєкт про розстріл військовослужбовців". Проєкт №7351 був внесений до парламенту 5 травня "Слугами народу" Мар'яною Безуглою, Георгієм Мазурашу та Олександром Федієнком. Вони запропонували внести зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, які означали не що інше як дозвіл командирам вести вогонь на ураження по своїх солдатах. Обурення в соцмережах та інтернет-медіа зуміло запобігти цьому божевіллю. 24 травня проєкт було відкликано.

Вже цього року депутати запропонували заборонити військовослужбовцям коментувати внутрішню політику та бути депутатами будь-якого рівня. Це прописано у законопроекті № 4210. Після першого читання він перебуває на опрацюванні в профільному комітеті з нацбезпеки.

Крім того, голова комітету ВР з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова запропонувала замінити довічні пільги для демобілізованих військовослужбовців на стипендії, які вони отримуватимуть протягом двох-трьох років. Що теж викликало неабиякий резонанс в суспільстві.

Щодо "невійськових" законопроектів, то можна виділити законопроєкт 5050-1, який передбачав введення покарання за “образу поліцейського”. Це новий термін для українського законодавства, який на практиці означатиме, що відповідальність може настати за оціночне судження.

"Попри те, що проєкт закону зареєстровано в Верховній Раді рівно за рік до початку масштабної воєнної агресії, наразі його автори просувають даний законопроєкт за скороченою процедурою, прикриваючись саме воєнним часом, хоча жодних підстав для введення покарання за образу поліцейського у воєнний чи будь-який інший час – немає", - заявляли в травні представники громадських організацій.

Останнім законопроектом, який обурив українців, був запропонований днями закон, який посилить відповідальність за критику влади у соціальних мережах. Ініціатори законопроєкту пропонують садити до в'язниці на 5-7 років і конфісковувати майно за "недостовірну інформацію", яка розповсюджується з фейкових акаунтів. Тобто таке покарання може бути застосовано за гострі анонімні пости у Facebook чи Twitter, які стосуються очільників держави або інших високих посадовців. Українці вже встигли розкритикувати проєкт закону №9223 та вказати на його подібність до російських. Його ініціатори - п'ятеро депутатів від фракції "Слуга Народу": Георгій Мазурашу, Сергій Кузьміних, Максим Павлюк, Михайло Лаба, Олег Арсенюк.

"Законопрект, який вніс депутат Мазурашу, він не такий вже й необразливий. По-перше, Мазурашу аж ніяк не фрик, колишній журналіст і, швидше за все, він діяв не просто так. Очевидно, що такими законопректами прощупують больовий поріг суспільства. Наскільки воно готове допустити закручування політичних гайок у країні. А те, що це відбувається, на мою думку, цілком очевидно. Насправді у цій масі законодавчого спаму є певна логіка. По-перше, це прагнення закапсулювати режим. Мало хто вже згадує, що «Слуги народу» заявляли про себе кілька років тому як про лібертаріанців. Але лібертаріанство у нинішній політиці відсутнє від слова зовсім. Більше того, багато чого запозичується, скажімо так, у нашого північного сусіда. Не розуміючи того, що перетворюючись на зменшену копію росії, ми завжди їй програватимемо", - переконаний політолог, керівник центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

Експерт вважає, що такі законопроекти спрямовані на посилення влади.

"На посилення політичного режиму, який я назвав би демократурою – гібрид демократії та авторитарного правління", - сказав Золотарьов.

Політичне протистояння може заважати перемозі

Ще одна болісна політична тема, що теж виглядає, як ознака "демократури" – це намагання влади протидіяти політичним конкурентам. Як і інші моменти, пов'язані із війною, в цій темі немає однозначності. Деякі політики, які позіціонували себе у якості опозиційних, насправді такими не були. Вони були агентами впливу кремля й працювали в його інтересах. Як, наприклад, Медведчук та його оточення. 

Але ознаки політичного протистояння є й по лінії влада - командування ЗСУ. Влітку 2021 року Валерій Залужний став головкомандувачем Збройними силами України. За плечима генерала не одне десятиліття військового досвіду. Під його командуванням ЗСУ не тільки тримали оборону на фронті, але й здійснили серію вдалих контрнаступів.

З початком війни, популярність Залужного суттєво зросла. Станом на зараз, надпопулярний головнокомандувач – єдиний, хто потенційно може конкурувати з надпопулярним президентом. І зацікавлений прошарок суспільства шукає ознаки того, що така конкуренція справді є.

Чутки про конфлікт між Зеленським та Залужним циркулюють із весни 2022-го. А потім вони отримали новий імпульс: про розбіжності, які нібито виникли з приводу оборони Бахмута.

"Спроби вдарити по рейтингу та політичним перспективам Залужного самоочевидні. Зрозуміло, що влада болісно ставиться до можливості появи політичної конкуренції та природно прагне заморозити нинішню ситуацію, коли політичне інформаційне поле стерилізовано та, по суті, не має конкурентів. Звідси починаються розмови про безальтернативність Зеленського і його другий термін. І треба розуміти те, що якщо український контрнаступ спіткає невдача – це спробують списати на Залужного", - вважає Золотарьов.

Експерт звертає увагу на те, що опозиція Зеленського з національно-патріотичного табору помітно починає групуватися навколо фігури Залужного.

"Однак сам Залужний поки не дав жодних приводів та натяків на те, що він готовий іти в політику. Втім, подальші політичні перспективи появи реальних конкурентів Зеленському - все це приховано за туманом війни. Поки йде війна, політичне життя перебуватиме в коматозі. І в цій ситуації єдина пігулка від авторитаризму і тоталітаризму – загроза якому реально існує – це наявність політичної конкуренції. І щоб все-таки не народ для влади, а влада для народу. Тільки в таких умовах Україна може мати якісь перспективи на майбутнє як з економічної, так і з політичної точки зору", - переконаний політолог.

Геть від демократії: шлях в ЄС по-українськи

Но найгірші ознаки "демократури" пов'язані, мабуть, з процесом євроінтеграції. Влітку минулого року Єврокомісія, а згодом і Європейська рада ухвалили рішення про те, що Україна офіційно стає кандидатом у члени ЄС. Його супроводжував список із семи умов, що їх зобов’язаний виконати Київ. Нагадаємо, що рішення ЄС вимагає від України повного втілення кожної з рекомендацій. Зараз ця мета не досягнута за жодним із критеріїв.

Перший пункт із "кандидатської сімки" є найпроблемнішим - запровадження відбору суддів Конституційного суду України. І європейці це також розуміють. Єврокомісія не готова закривати очі на проблеми з реформою, яка перетворилася чи не на основну проблему у сприйнятті дій Києва.

Ідея критерію №1 полягає в тому, щоб нарешті деполітизувати склад Конституційного суду, запровадивши професійний та ціннісний відбір кандидатів до нього. Але зробити це можливо лише у разі, якщо чинна влада не прагне взяти КС під контроль – як це робили або намагалися зробити усі попередники Зеленського. Втім, в команді президента на ключових позиціях все ще є люди, які не знають іншого стилю управління державою, окрім ручного.

В часи війни тенденції до концентрації влади виражені ще більш. Тому у цей час зростає роль Конституційного суду, головне завдання якого – захищати Конституцію і встановлений нею лад від спроб узурпації, а людей – від свавільних рішень держави. Для цього КСУ може визнавати неконституційними закони, рішення президента та уряду.

Крім того, Конституційний суд також значною мірою впливатиме на політичний ландшафт України після її перемоги у війні з Росією, бо саме він вирішуватиме, коли саме мають відбуватися президентські та парламентські вибори після скасування воєнного стану. Усвідомлюючи силу Конституційного суду, політики і зараз намагаються його контролювати.

Очевидно, саме тому 13 грудня парламент ухвалив законопроєкт № 9225 про реформу КСУ, який оперативно, вже 20 грудня підписав Зеленський. Це переконало ЄС у тому, що Київ готується провести антиреформу, замасковану під європейські зміни і спрямовану на зворотній рух України убік від демократії.

"Видимість змін замість змін, як таких. Звісно, це все чудово бачать європейці і чудово розуміють, що в тому вигляді, в якому сьогодні існує Україна з усіма соціальними, політичними, економічними реаліями, ні про який Євросоюз мови не може бути. Так, обіцятимуть перспективу, але без якихось конкретних термінів та конкретних кроків. Бо спочатку реформи, потім членство в ЄС. Тобто, щоб серйозно говорити про перспективи вступу в Євросоюз, треба цьому хоча б більш-менш відповідати. У тому числі і в плані демократичних і громадянських свобод, з якими у нас ой як не все добре. Оскільки спокуса збереження влади, спокуса збереження тих можливостей, які дає влада, призводить до того, що замість того, щоб покінчити з системою, нинішня політична верхівка цю систему очолила", - каже політолог Андрій Золотарьов

Що робити українцям з «демократурой»

За словами політолога, подібного роду ініціативи – каральні законопроекти ВР, створення протистояння між Зеленським та Залужним, гальмування вступу до ЄС та інші - створені задля формування авторитарної системи. І вони нічим добрим не закінчаться. Ані для влади, ані для країни.

"Треба пам'ятати одне – весь політичний досвід України останніх 30-ти років показує, що бездумне закручування гайок призводить до зриву різьблення. Доведено януковичем. Навряд чи ми дійдемо до тоталітаризму, але тоталітарні тенденції присутні, чого гріха таїти. Очевидно одне - владі простіше людям «кинути морквину» у вигляді декоративних моментів, замість того, щоб змінити економічну та соціальну модель країни. На жаль, такі інструменти, як пряма демократія, петиція, винесення ситуації у публічне поле здебільшого також грають декоративну функцію", - зауважує експерт.

Також Золотарьов переконаний, що третій майдан, як народне волевиявлення, для України може виявитися фатальним.

«Що може справді допомогти суспільству у діалозі з владою – це аж ніяк не примусовий діалог влади з народом. Третій майдан для України може виявитися фатальним. А ось самоорганізація солідарності – саме про це сьогодні мають думати українці», - сказав він.

І навів приклад дій українців перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну.

«Там, де була сильною самоорганізація, агресор зустрів реальний опір. Якраз низова організація громадян, що проявилися у вигляді територіальної самооборони на місцях – це те, що ми спостерігали минулої весни. У Сумській, Харківській, Чернігівській областях. На мою думку – це дуже хороший, наочний приклад того, що коли ми єдині, то ми непереможні», - підсумував Золотарьов.

Раніше ми писали, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким можуть заборонити так звані новітні тютюнові вироби. Зокрема, це стосується сигарет із капсулами та електронних. Документом нардепи хочуть посилити заходи боротьби з курінням в Україні. Втім, за цим проектом, ймовірно, може стояти міцне тютюнове лобі. Для цього є декілька причин, вважає Інформатор.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.