Що станеться, якщо відмінити високосні роки
Рік 2024 - є високосним роком.
Людство щойно вступило у високосний рік, а це означає, що в 2024 році всі ми отримаємо додатковий день - 29 лютого. Але що це насправді означає, навіщо нам потрібні високосні роки та як вони виникли, розбирався Інформатор.
То що відбувається
Високосні роки - це роки з 366 календарними днями замість звичайних 365. Вони відбуваються кожен четвертий рік за григоріанським календарем - тим, яким користується більшість країн світу, йдеться в публікації LIVEScience.
Додатковим днем, відомим як високосний, є 29 лютого, якого немає в невисокосні роки. Кожен рік, який ділиться на чотири, як-от 2020 і 2024, є високосним роком, за винятком деяких столітніх років або років, що закінчуються на 00, наприклад 1900.
Назва "високосний" походить від того, що починаючи з березня кожна дата високосного року пересувається на додатковий день у порівнянні з попереднім роком. Наприклад, 1 березня 2023 року була середа, а в 2024 році воно припаде на п’ятницю. Тобто, зазвичай одна й та сама дата зсувається вперед лише на один день між послідовними роками.
Також версії високосних років також мають календарі:
- єврейський,
- ісламський,
- китайський,
- ефіопський.
Але там вони не приходять кожні чотири роки і трапляються в різні роки. Деякі календарі також мають кілька високосних днів або навіть скорочені високосні місяці.
Крім високосних років і високосних днів, у григоріанському календарі також є кілька високосних секунд, які періодично додаються до певних років — востаннє в 2012, 2015 і 2016 роках. Однак Міжнародне бюро мір і ваг (IBWM), організація, відповідальна за глобальний хронометраж, скасує високосні секунди з 2035 року.
Навіщо нам високосні роки
На перший погляд усі ці "стрибки" можуть здатися ідеєю доволі недоречною. Але високосні роки дуже важливі, і от чому. Високосні роки існують тому, що один рік у григоріанському календарі трохи коротший за сонячний або тропічний - тобто, за проміжок часу, який потрібен Землі для повного оберту навколо Сонця.
Якби ми не враховували це в календарній системі за рахунок високосних років, то з часом це призвело б до зміщення сезонів. Наприклад, якщо ми припинимо використовувати високосні роки, то приблизно через 700 років літо в Північній півкулі почнеться в грудні, згідно з даними Національного музею авіації та космонавтики.
Додавання високосних днів кожні четвертий рік значною мірою усуває цю проблему, оскільки додатковий день приблизно такої ж тривалості, як і часова різниця, котра накопичується за цей час. Та й ця система не ідеальна: так ми отримуємо приблизно 44 додаткові хвилини кожні чотири роки або день кожні 129 років.
Щоб вирішити цю проблему, ми пропускаємо високосні роки кожного сторіччя, за винятком тих, які діляться на 400. Але навіть у цьому випадку існує невелика різниця між календарними та сонячними роками, тому IBWM експериментували з високосними секундами. Але загалом високосні роки означають, що григоріанський календар узгоджується з обертом Землі навколо Сонця.
Історія високосних років
Ідея високосних років сягає 45 року до нашої ери, коли давньоримський імператор Юлій Цезар запровадив юліанський календар, що складався з 365 днів. Вони були розділені на 12 місяців, які ми все ще використовуємо в григоріанському календарі. Юліанський календар також включав високосні роки кожні чотири роки та був узгоджений із сезонами Землі.
Століттями здавалося, що Юліанський календар працює ідеально. Але до середини VI століття астрономи помітили, що пори року починаються приблизно на 10 днів раніше, ніж очікувалося. Тоді важливі свята, такі як Великдень, більше не збігалися з певними подіями, такими як весняне рівнодення.
Щоб виправити це, Папа Римський Григорій XIII у 1582 році ввів григоріанський календар - такий самий, як і юліанський, але за винятком високосних років для більшості столітніх років.
Протягом століть григоріанський календар використовувався лише в католицьких країнах, таких як Італія та Іспанія. Та з часом його прийняли протестантські країни, такі як Велика Британія - в 1752 році, коли їхні роки почали сильно відрізнятися від років католицьких країн.
Через розбіжності між календарями країни, які пізніше перейшли на григоріанський календар, змушені були пропускати дні, щоб синхронізуватися з рештою світу. Наприклад, коли Британія в 1752 році поміняла календарі, за 2 вересня прийшло 14 вересня (випало 11 днів), згідно з Королівськими музеями Грінвіча.
З часом щось подібне станеться і з григоріанським календарем, і його також доведеться замінювати новою системою, аби синхронізувати з сезонами. Та станеться це за тисячі років, зазначають науковці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
