ТОПТЕМИ:

08:33

Суд відмовив АТ "Акцент-Банк" у стягненні боргу за кредитом, взятим шахраєм через сімкарту Київстар

Києво-Святошинський суд відмовив банку у справі про кредит, оформлений через доступ до телефону з номером мобільного оператора.

Ольга Палій Редактор

суд банк кредит — Суд відмовив банку у справі з Київстар

Києво-Святошинський районний суд Київської області 15 липня відмовив Акціонерному товариству "Акцент-Банк" у стягненні з жінки понад 10 тисяч гривень боргу за кредитом, який на неї оформив шахрай через її мобільний телефон із сімкарткою оператора Київстар. Суд встановив, що кошти отримав чоловік, який мав вільний доступ до телефону потерпілої і скористався застосунком "Abank" - позивачка ж не довела, що жінка сама сприяла втраті контролю над своїми фінансовими даними.

У квітні 2023 року представник Акціонерного товариства "Акцент-Банк" - Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Як свідчить документ, оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, банк вимагав від жінки 10 191 грн 98 коп., з яких 6 338 грн 69 коп. - залишок за кредитом, 3 539,84 грн - проценти та 313 грн 45 коп. - пеня.

За матеріалами справи, 30 липня 2024 року жінка нібито уклала з банком кредитний договір № АВН0СТ155101722356171910 на суму 6 400 грн строком на 36 місяців - до 29 липня 2027 року - зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Справу спершу розглядав Ірпінський міський суд Київської області, згодом її передавали за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду, а зрештою - до Києво-Святошинського районного суду, де її розподілили судді Ірині Козак.

Представник відповідачки - адвокат Доценко О.В. - подав відзив, у якому наполягав, що жінка кредитні кошти не отримувала і ними не користувалася, оскільки їх вивела з карти третя особа злочинним шляхом.

"Позивачка не порушувала Умов та правил надання банківських послуг, жодній особі не повідомляла свій пін-код до картки та CVV-код", - зазначалося у матеріалах справи.

Суд встановив, що відповідачка є потерпілою у кримінальному провадженні № 12024116450000180, за яким обвинувальний акт складено щодо чоловіка, обвинуваченого за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 Кримінального кодексу України. Справу направлено на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області під номером 369/5974/25.

Із деталей обвинувального акту суд встановив, що 30 липня 2024 року обвинувачений, маючи у вільному доступі мобільний телефон потерпілої марки "Samsung" моделі "Galaxy A14", скористався сімкарткою мобільного оператора ПрАТ "Київстар", яка була зареєстрована як фінансовий номер жінки в Акціонерному товаристві "Акцент Банк". За версією слідства, чоловік:

використав логін і пароль, які раніше самостійно створив у мобільному застосунку "Abank";
здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційної системи інтернет-банкінгу;
оформив заявку на кредит у сумі 6 400 грн на платіжну картку, відкриту на ім'я потерпілої;
того ж дня о 19:18:27 отримав погодження банку на видачу кредиту;
вже за дві секунди, о 19:18:29, увійшов у застосунок "Абанк" і переказав 6 000 грн на власну картку.

У подальшому обвинувачений розпорядився коштами на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріального збитку на суму 6 000 гривень. За цими епізодами йому висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 361 та ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Представник відповідачки наголошував, що доступ до телефону не тотожний доступу до банківського застосунку, і назвав твердження банку про нібито надання жінкою вільного доступу маніпулятивним. Крім того, сторона захисту звертала увагу, що під час дії воєнного стану банкам заборонено нараховувати та стягувати штрафні санкції, зокрема пеню, а позивач не надав жодних доказів звернення до відповідачки з вимогами погасити борг.

Суд поклав тягар доведення на банк

Розглядаючи справу, суд послався на висновок Верховного Суду від 6 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21, згідно з яким саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності таких обставин необхідно виходити з відсутності вини користувача.

Суд також врахував постанову Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц, за якою наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, що протиправно заволоділа коштами, є підставою для відмови банку в задоволенні позовних вимог. Оскільки Акціонерне товариство "Акцент-Банк" не надало доказів того, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню інформації для платіжних операцій, суд визнав позовні вимоги необґрунтованими.

Ухвалив

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив:

позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до відповідачки про стягнення заборгованості залишити без задоволення;
судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн покласти на позивача, оскільки згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в позові ці витрати несе саме він.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Повний текст рішення складено 15 липня 2026 року, суддя - Ірина Козак.

Подібні справи про шахрайство із застосуванням даних мобільних операторів судова система розглядає регулярно. Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав ПриватБанк скасувати 150 тисяч гривень кредиту, оформленого на киянку шахраями, які представилися працівниками Київстару під приводом заміни сімкартки. Також ми писали, що суд відмовив ПриватБанку у стягненні боргу з жінки, на яку невідомі оформили кредити через відновлений номер lifecell, поки вона перебувала за кордоном.

Зараз читають на Інформаторі

09:17

Харківщина під ворожими ударами - 5 постраждалих, серед них 14-річний хлопець