Волонтер розповів про схему для тих, хто хоче працювати за кордоном, нібито навчаючись там
Шоумен та волонтер Сергій Притула розповів історію про те, як його надурили у Великій Британії, а саме в Лондоні. Притула, за його словами, проплатив навчання в лондонському коледжі, проте отримав геть не те, на що розраховував. Йшлося про це в розмові з журналісткою проєкту "Зі своїми по суті" на "Суспільне Культура".
"Я проплатив навчання і думав, що я буду навчатися. Але ж моє уявлення про навчання в коледжі за кордоном - воно базувалося на красивій картинці серіалу "Беверлі Гіллз 90210", якшо я не помиляюсь. Я собі уявляв, що ось я такий молодий, хвацький приїжджаю, і тут такі всі ходять по газонах між корпусами з книгами, а тут футбольна команда, і я себе десь зможу задіяти, і весь був такий розумаха з України...
І приїхав, а в моєму коледжі виявилося два поверхи в п'ятиповерховій будівлі на, ну просто... Це по лінії Пікаділлі - за стадіоном "Арсенал". Коротше, от якщо ви живете в Києві, то це десь вже під Житомиром (сміється). І там штукатурка сипалася і туди ніхто не ходив на навчання. Поясню, для чого відкривалися такі коледжі. Це чистої води афера, яку провертають, заробляючи гроші на українських, литовських, арабських, будь-яких студентах", - пояснив Притула.
Притула уточнив, що по приїзду в Британію отримав обмеження на візу. Віза обмежувалась терміном. Тому її треба було продовжувати - за винагороду, в нібито коледжі, насправді тільки для цього й створеному.
"В мене було, на два здається місяці тільки, я оплатив навчання в коледжі. Хтось на три місяці, хось на два. І потім люди, які приїжджають, вони й не ходять на навчання, вони й не їхали вчитися, вони їхали заробляти гроші. Але в них обмеження по візі - що вони далі роблять? Ці школи за винагороду давали тобі документ, що ти відвідуєш їхні заняття, тому що без цього документу гоум-офіс британський не продовжить тобі візу. А ти ж хочеш тут гроші заробляти і так далі", - пояснив Притула.

Він додав, що серед величезної кількості людей - з чітким розумінням, навіщо вони приїхали у Лондон, він був чи не єдиним, хто приїхав - вчитися. Втім, склалося не так, як гадалося.
"Я коли приїхав в цю школу, то зрозумів, що тут не вчать в цьому коледжі, він взагалі не для цього створений. І то було дике розчарування, відверто кажучи. І я доєднався до лав молодих українців, які махали шуфлею (совком - ред.) десь на будовах. Я працював на будівництві, вантажником, трошки на пошті.
Вже після травми працювати фізично я так не міг, і кілька місяців до виїзду в Україну, до повернення, я працював офіціантом. І це дуже класна була робота, коли тобі 19 років, в тебе цілий день комунікація. Мову можна було прокачати, бо вантажником мені достатньо було знати двадцять фраз, щоб нормально працювати, виконувати свої обов'язки. І рівно стільки ж знали хлопці з якими я працював, з Бурунді, Уґанди і Гани", - розповів Притула.
Він назвав цей досвід - "нереально класною життєвою школою", мовляв, коли ти за кілька тисяч кілометрів від мами з татом, від старшого брата, і ти в системі координат, де самостійно приймаєш рішення. Це дозволяє вчитися на власних та чужих помилках. Отримати такі скіли в 19 - безцінно, підсумував волонтер.