Розвідка Британії пояснила, як удари ЗСУ наблизили нові атаки на Кримський міст
Британська розвідка: виведення з ладу поромів і послаблення ППО у Керченській протоці розширюють можливості для атаки на переправу
Серія українських ударів по Керчі та системах протиповітряної оборони послабила захист одного з найбільш укріплених об'єктів Росії і фактично відкрила шлях до нових атак на Кримський міст. Червень 2026 року став місяцем безпрецедентного тиску на логістику окупантів у Криму - Сили оборони методично знищують усе, що забезпечує постачання угруповання на півострові. У результаті на окупованих територіях виник повсюдний дефіцит палива, а черги на переправах розтягнулись на кілометри.
Вночі 20 червня українські сили завдали ударів по Криму та переправі через Керченську протоку - серед цілей були системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми. Про це йдеться у звіті британського Міністерства оборони Великої Британії. Київ дедалі інтенсивніше завдає ударів по російських військово-логістичних мережах на окупованій території України.
"Широта цілей, на які націлена Україна, також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у добре укріплених пріоритетних місцях, таких як Керченська протока. Це розширює можливості України по нанесенню ударів по Кримському мосту - стратегічній і політично чутливій цілі, відкритій президентом Путіним", - заявило британське Міноборони.
Лондон вважає, що виведення з ладу трьох поромів у той час, коли триває боротьба за південний сухопутний коридор до Криму, майже напевно поглибило і без того великі проблеми з постачанням на півострові. Наразі спостерігається повсюдний дефіцит палива та затримки на пунктах переправи.
Чому пороми стали критичними для постачання
Протоколи безпеки, введені після першого українського удару по Керченському мосту в жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом користуються лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту. Саме тому знищення поромів б'є по постачанню набагато болючіше, ніж будь-яка атака безпосередньо по мосту.
Британська розвідка нагадала, що раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна вже завдавала ударів по двох інших залізничних поромах, які також забезпечують військову логістику. Ці пороми, майже напевно, зараз перебувають на ремонті. Тобто на сьогодні Росія фактично позбулася всього поромного флоту на Керченській переправі.
Україна завдає ударів по російських військових логістичних мережах на окупованих територіях з дедалі більшою інтенсивністю. Це стало можливим завдяки наявності різних засобів, включно з одноразовими ударними безпілотниками й боєприпасами дистанційного керування. Постійні атаки одночасно перевантажують систему російської ППО - вона деградує навіть там, де Москва вважала себе захищеною.
Росія переміщує системи ППО з регіонів до Москви та до Керченського мосту на тлі українських атак. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що ударні операції України змусили Росію ухвалювати "складні рішення" щодо розподілу обмежених ресурсів протиповітряної оборони.
Що відбулося у Криму після серії ударів
З окупованого Криму виїжджають російські туристи та мешканці півострова, військові й співробітники служб безпеки, пов'язані з Чорноморським флотом, а також представники окупаційної влади. Посилення українських ударів по військовій та логістичній інфраструктурі вже реально впливає на ситуацію в окупованому Криму. Паралельно серед результатів останніх ударів по РФ, за даними Генштабу ЗСУ, - два нафтопереробні заводи, міст у Криму та склад боєприпасів.
Аналітики попереджають: відтік населення може призвести до короткострокових демографічних наслідків, які здатні посилюватися в довгостроковій перспективі, якщо українська страйкова кампанія продовжиться. Українські чиновники назвали кримську кампанію важливою стратегічною подією, яка може допомогти покласти край війні. На початку червня Україна зупинила рух на двох мостах, що з'єднують Крим через перешийок з окупованою частиною Херсонської області. Масовий виїзд та дефіцит пального стали наслідком системної стратегії, яку детально аналізує ISW у своїх останніх матеріалах.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
