Копитько про перший день операції "40 днів для Путіна" - Керч уже відчула наслідки
Військовий аналітик оцінив удар СБУ по тимчасово окупованій Керчі в першу ніч 40-денного тиску на Кремль
Перший день 40-денної операції СБУ тиску на Кремль завершився результативним ударом по тимчасово окупованій Керчі. Подробиці атаки на кораблі та засоби ППО вже опубліковані, однак військовий експерт Олексій Копитько побачив у цій події значно ширший символічний і стратегічний сенс. За його словами, удар наочно демонструє, у що насправді обійшлася Росії окупація Криму в 2014 році. Копитько вважає: якби Москва не захопила півострів, низка масштабних проєктів для Арктики та Далекого Сходу вже давно була б реалізована.
Свою оцінку події Олексій Копитько, військовий аналітик, оприлюднив 26 червня. Вночі ЦСО "А" СБУ відпрацювало по суднобудівному заводу "Залив" у Керчі та ряду позицій ППО, зокрема елементів комплексу С-400. Серед уражених об'єктів - два судна проєкту 15310 ("Кабель") - "Волга" та "Вятка". Ці кораблі призначені для прокладення і ремонту підводних ліній зв'язку та розгортання системи моніторингу "Гармонія" в Арктиці.
"Волга і Вятка були закладені у 2015 році на верфі в Зеленодольську. З 2016-го їх добудовували в Керчі на заводі "Залив". Початково судна мали увійти до складу ВМФ РФ у 2018-2019 роках - але будівництво затяглося через санкції. Спустили на воду: "Вятку" у 2020-му, "Волгу" у 2021 році. Терміни здачі перенесли на 2023-2024 роки - і знову щось пішло не так. 25 червня 2026 року графік будівництва скоригували силами СБУ", - зазначив Олексій Копитько.
Другим ураженим об'єктом експерт назвав вантажопасажирський пором "Петропавловськ" - проєкт, покликаний відновити регулярне морське пасажирське сполучення між портами Камчатки, Сахаліну, Приморського краю, Магаданської області та Курильських островів. Сполучення, яке зникло понад 30 років тому. Пором заклали в Керчі у березні 2020 року, спустили на воду у 2022-му. До травня 2026 року його готовність становила 96% - але передачу замовнику відкладали кілька разів. На засіданні у Раді Федерації заступник міністра транспорту Росії Олександр Пошивай публічно засумнівався в економічній доцільності проєкту. За роки будівництва його вартість зросла з 3,1 млрд рублів до понад 5,2 млрд рублів.
Що символізував удар по окупованому місту
Копитько наголошує: обидва випадки - лише два мікроскопічні приклади з довгого переліку наслідків агресії. Арктичні та далекосхідні амбіції Кремля горять буквально з видом на Керченський міст - символ окупації, якою Росія сама собі обрізала можливості розвитку. Без санкцій обладнання для суден надійшло б вчасно, без окупації завод "Залив" не став би місцем для ударів СБУ.
Президент Володимир Зеленський напередодні публічно оголосив старт 40-денної операції СБУ - спрямованої на підвищення мотивації Кремля до мирного врегулювання. Перший день операції, на думку Копитька, однозначно зараховується в актив. Експерт пообіцяв підбити підсумки на початку серпня.
Удар по заводу "Залив" - це не лише знищення техніки. Це демонстрація того, що окупований Крим став тягарем для самої Росії: виробничі потужності на підсанкційній території не можуть нормально функціонувати, а кожна нова атака відкидає виконання контрактів на невизначений термін.
Передумови та контекст подій у Криму
Подія 26 червня стала не першою в рамках посиленого тиску на об'єкти в окупованому Криму. Кілька днів тому СБУ вже атакувала об'єкти авіаційного та протиповітряного потенціалу окупантів - про це повідомляв Informator щодо удару по аеродрому Саки та системах ППО поблизу Керчі. Це свідчить про системний характер операцій на півострові.
Тим часом реакція мирного населення, пов'язаного з Росією, у Криму вже відчутна. Після серії ударів стали реальністю для росіян, які намагаються покинути півострів, кілометрові черги на Керченському мосту та порожні АЗС. Це ілюструє, як операційний тиск СБУ вже змінює повсякденне життя на тимчасово окупованих територіях.
Слідкуйте за нами у Telegram
