Сейсмолог Кендзера пояснив, як підземні поштовхи поступово розріджують ґрунт під опорами та чому це загрожує руйнуванням конструкції
Кримський міст може бути зруйнований не ракетним ударом, а підземними поштовхами - і цей процес вже відбувається. Фахівці попереджали про сейсмічну загрозу для півострова, однак тепер науковець дав детальне пояснення механізму руйнування. Кожен землетрус у регіоні - навіть слабкий - непомітно вкладає свою частку енергії у знищення несучих конструкцій мосту. Зупинити цей процес неможливо, бо передбачити час і силу наступного поштовху не здатний ніхто у світі.
Про це заявив директор Інституту геофізики Національної академії наук України, кандидат фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ Олександр Кендзера у коментарі виданню УНІАН. Науковець пояснив фізичну причину вразливості мосту: опори стоять на ґрунтах, які мають здатність розріджуватись під дією сейсмічних хвиль. Зона давня, насичена тріщинами, і кожен новий поштовх додає до накопиченого пошкодження свою частку.
"Опори мосту стоять на твердих ґрунтах, але ці ґрунти мають здатність розріджуватись. Стара зона, багато тріщин. Кожен землетрус, який відбувається, навіть не дуже великий, вкладає свою енергію в питання руйнування опор мосту", - заявив Кендзера.
Вчений також пояснив специфіку так званих місцевих зон небезпеки. Навіть помірний за силою поштовх може спричинити критичні наслідки, якщо епіцентр опиниться безпосередньо під точкою взаємного руху двох тектонічних плит. Саме в таких умовах розташований Кримський міст. Кендзера зауважив, що кримські об'єкти бояться таких місцевих зон - і міст не є винятком.
"Може бути не сильний землетрус, але так випаде, що об'єкт стоїть на взаємному русі двох тектонічних плит", - зазначив Кендзера.
На запитання про те, чи могли вплинути на ситуацію землетруси, що нещодавно сколихнули Венесуелу, науковець відповів однозначно: ні. Ті поштовхи відбуваються у тектонічних структурах, які не мають жодного відношення до чорноморсько-азовського регіону. Загроза для мосту формується виключно місцевою геологією.

Кендзера навів статистику, яка дає зрозуміти масштаб накопиченого впливу: у 2025 році в Кримському регіоні зафіксували 91 землетрус. На запитання, чому міст досі стоїть попри таку кількість поштовхів, вчений зазначив, що йдеться саме про накопичувальний ефект - кожен наступний удар підсумовується з попередніми. Наслідки можуть проявитись не після конкретного сильного поштовху, а стати результатом тривалого, непомітного руйнування опорних конструкцій.
Щодо захищеності від сейсмічного впливу вчений висловився обережно. Росіяни, будуючи споруду, очевидно враховували сейсмічні карти і можливість виникнення сильних підземних поштовхів. Проте передбачити все - неможливо, особливо в умовах, коли під конструкцією є велика кількість розломів. Навіть слабкі місцеві поштовхи здатні спричиняти небезпечні рухи земної кори і призводити до розрідження середовища саме під опорами.
"Ніхто у світі не може одночасно прогнозувати час і силу проходження найближчого землетрусу", - підкреслив науковець.
Цього місяця окупований Крим вже відчув серію підземних поштовхів. За даними моніторингу, чотири поштовхи магнітудою від 3,3 до 3,8 бала були зафіксовані 22 червня у короткий проміжок часу. Це свідчить про підвищену сейсмічну активність у регіоні. Саме такі серії, за поясненням Кендзери, і формують той накопичувальний вплив на конструкції мосту.
Мешканці окупованого Криму того ж дня повідомляли ще про один поштовх. Відчуття від нього, як зазначали очевидці, нагадували тряску у поїзді під час руху, яку відчули жителі кількох населених пунктів. Поштовхи поблизу узбережжя - саме той тип місцевої сейсмічної активності, про яку застерігає вчений: навіть без видимих руйнувань вони продовжують поступово послаблювати ґрунт під опорними конструкціями.