Бригадний генерал Євген Ласійчук розповів, як окупанти переходять на штурми малими групами та чому зона ураження безпілотниками може розширитися до 30 км
Російські війська на Покровському напрямку відмовляються від масованих атак та дедалі частіше діють групами по двоє-троє бійців. Противник робив ставки на бронетехніку, однак Сили оборони знищували машини одну за одною, і командування РФ було змушене переглянути підхід до штурмів. Тим часом окупанти активізували спроби прориву в тил українських сил, діючи малими піхотними групами та масово застосовуючи безпілотники. Водночас саме поле бою перетворюється на суцільну кіл-зону, яка до кінця року може розширитися до 30 кілометрів.
Ці дані у інтерв'ю РБК-Україна навів командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ, бригадний генерал Євген Ласійчук. Саме 7-й корпус утримує позиції у Покровсько-Мирноградській агломерації та за час перебування на цій смузі знищив близько 20 тисяч особового складу ворога. За оцінкою генерала, ЗС РФ довелося змінити тактику наступу через великі втрати живої сили та техніки - раніше росіяни атакували великими групами із застосуванням бронетехніки.
"Фактично, ми досягаємо вже близько 100 кілометрів у глибину від лінії бойового зіткнення - це там, де ми бачимо противника, розуміємо, де знаходяться його командні пункти, райони накопичення, і туди ми наносимо ураження", – заявив Євген Ласійчук.
На Покровському напрямку зосереджено найбільше угруповання ворога - угруповання "Центр", яке виконує завдання підрозділами 41-ї та 51-ї армій, а також намагається застосовувати підрозділи БПЛА "Рубікон". За оцінкою Ласійчука, ця ділянка фронту стала для росіян майданчиком для випробування новітніх засобів ураження, які застосовуються там ледь не щодня. Зокрема, тут був помічений дрон БМ-35 - аналог "Шахеда" меншої форми, який намагався уразити українську техніку на великій відстані із застосуванням зв'язку Starlink.
Так звана кіл-зона - смуга, де будь-який рух оперативно виявляється та уражається, - вже сягає 20-25 кілометрів з кожного боку лінії фронту. У цій зоні військовослужбовці мають бути або під захистом радіоелектронної боротьби, або під укриттями. Оскільки вона є дзеркальною для обох сторін, загалом виходить 50-60 кілометрів "випаленої землі", де контролюється будь-який рух. До кінця 2026 року кіл-зона може розширитися до 30 кілометрів по обидва боки фронту.
Домінування безпілотників на полі бою Ласійчук підтверджує конкретними цифрами. За його оцінкою, близько 80% уражень живої сили та техніки на фронті припадає саме на БпЛА, тоді як на артилерію - близько 20%. Поле бою стало більш технологічним: вже немає бронеколон, ворог наступає малими групами піхоти і понад 70% уражень наносить за допомогою дронів, до 30% - артилерією. Обидві сторони проходять ту саму трансформацію - класична піхотно-артилерійська модель бою відходить у минуле.
Зростання втрат росіян - одна зі складових того, чому темпи просування окупантів останнім часом сповільнилися. У зоні відповідальності 7-го корпусу ворог втратив близько 20 000 бійців, понад 1000 одиниць техніки та понад 150 видів озброєння - проте окупанти продовжують іти вперед, не зважаючи на втрати. За останніми даними, лише за одну добу на Покровському напрямку українські захисники зупинили 39 атак противника.
Паралельно з обороною українські підрозділи дедалі активніше вражають цілі в глибині ворожих бойових порядків. Засоби middle strike вже дозволяють уражати командні пункти, райони зосередження, склади боєприпасів і логістичні об'єкти на відстані близько 100 кілометрів від лінії зіткнення. Україна послідовно нарощує кампанію ударів середньої дальності по тилових об'єктах, а з березня 2026 року інтенсивність таких атак помітно зросла.
За оцінкою Ласійчука, війна стрімко стає технологічною та цифровізованою. Контроль повітряного простору і застосування безпілотних систем відіграють вирішальну роль у сучасних бойових діях. Кіл-зона - це смуга вздовж лінії фронту, максимально насичена розвідувальними та ударними безпілотниками, і її межі постійно розширюються. Для прихованого пересування ворог активно використовує густу рослинність, лісосмуги та посадки, проте така тактика, за словами генерала, не приносить окупантам очікуваного результату.
Росіяни масово використовують дрони для виявлення логістичних маршрутів та дистанційного мінування - у зоні приблизно 15 кілометрів від лінії фронту безпілотники противника фактично контролюють дороги, зависають над шляхами, відстежують рух і скидають міни. Саме тому кіл-зону на Покровщині зафіксували ще на початку цього року - тоді вона сягала 15 кілометрів. Тепер ця відстань збільшилась щонайменше вдвічі, і генерал Ласійчук прогнозує подальше розширення.
Дрони класу middle strike займають нішу між FPV-атаками безпосередньо на лінії фронту та далекобійними ударами вглиб Росії, і призначені насамперед для ураження об'єктів оперативного тилу - логістичних маршрутів, командних пунктів і паливної інфраструктури. Нові українські безпілотники середньої дальності вже пройшли бойове хрещення і запущені у серійне виробництво. Україна послідовно нарощує таку кампанію - з кінця минулого року, а з березня 2026-го інтенсивність атак помітно зросла.