Ціна, за яку російську нафту продають в Індію, менша за встановлену країнами Заходу максимальну ціну імпорту.
Після того, як Євросоюз заборонив імпортувати нафту дорожче за встановлений максимум, кремль почав переорієнтовувати ринки збуту. Через внутрішню конкуренцію та звуження ринків, ціна російської нафти впала нижче собівартості.
Після того, як країни Заходу встановили обмеження максимальної ціни, флагман російської сирої нафти марки Urals продавався зі значними знижками, пише Reuters з посиланням на власні джерела. У грудні Індія купувала російську нафту за ціною значно нижче 60 доларів.
Росія заявила, що не продаватиме свою нафту до країн, які підтримують обмеження, навіть, якщо доведеться скоротити видобуток. Намагаючись знайти альтернативу ринку ЄС та країн G7, який споживав приблизно 1 мільйон барелів на день, москва зосередила свою увагу на ринках Азії та Близького Сходу.
Щоб знайти покупців, російські нафтовидобувні компанії змушені були розпочати жорстку конкуренцію між собою. Оскільки покупців їхньої продукції стало значно менше, вони почали знижувати ціну. Врешті російська нафту почали продавати за ціною, яка іноді нижче вартості виробництва.
Після початку військового вторгнення в Україну, Індія стала одним із найбільших торгових партнерів і головною точкою збуту сирої нафти Urals морем. Джерела видання повідомляють, що за деякими угодами ціна на Urals в індійських портах, разом зі страхуванням та доставкою, впала приблизно на 12–15 доларів за барель. Такі знижки означають, що нафта іноді продається за ціною, нижчою від собівартості.
У західних портах росії виробники почали конкурувати також за доступ до перевізників, оскільки лише деякі судна пристосовані, аби доставляти сировину в зимовий період. Це збільшує витрати на фрахт, який оплачує здебільшого продавець.
Фрахтові ставки зросли до 11–19 доларів за барель, для порівняння в лютому цього року вони були менш ніж 3 долари за барель, а у середині року вони були вдвічі меншими. У деяких випадках знижки на нафту Urals в Індію, яку пропонують російські нафтовиробники, зросли до 32–35 доларів за барель і це без урахування вартості фрахту.
Щоб знизити транспортні витрати, деякі російські постачальники намагаються самостійно здійснювати транспортування нафти марки Urals до Індії, використовуючи власні судна. Але не всі взмозі це зробити, тому їм доводиться ділитися, навіть, незначним прибутком із перевізниками.
Індія, другий найбільший споживач нафти в Азії, після Китаю. Вона орієнтована на закупівлю російської нафти Urals: постачання до портів, де її навантажують до танкерів, відбувається через розвинену мережу нафтопроводів, а індійські нафтопереробні заводи орієнтовані на перероблення цього сорту нафти. Нью-Делі визнає страхове покриття суден, що надаються російськими компаніями, які більше не визнаються ніде в Європі.
За даними Refinitiv Eikon, поставки російської нафти в Індію в листопаді зросли щонайменше до 3,7 млн тонн. У листопаді вони досягли рекордних 53,2 % від загального обсягу поставок через морські порти.
«Ринок переповнений нафтою Urals. Її дуже багато. Багато трейдерів пропонують вантажі Urals як на грудень, так і на січень», — сказало джерело Reuters.
Ми також писали, що біля берегів Туреччини утворився затор із танкерів. Крім того, Інформатор розповідав, що означає встановлення граничної ціни на російську нафту та, як це працює. А також ми пояснювали, чи спричинить ембарго на російську нафту до дефіциту та подорожчання пального в Україні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.